- •Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна Медичний факультет
- •План лекції:
- •Структурно-функціональні особливості соматичної та вегетативної нервової системи
- •Структурно-функціональні особливості соматичної та вегетативної нервової системи:
- •Структурно-функціональні особливості соматичної та вегетативної нервової системи:
- •Вегетативна нервова система
- •Метасимпатична нервова система
- •Характеристика симпатичного відділу ВНС, медіатори, рецептори, рефлекторні дуги.
- •Еферентна ланка рефлекторної дуги симпатичного відділу
- •Адренорецептори - і
- •Ефекти, викликані стимуляцією
- •Симпатична іннервація забезпечує:
- •Характеристика парасимпатичного відділу ВНС, медіатори, рецептори, рефлекторні дуги.
- •Еферентна ланка рефлекторної дуги парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи
- •Еферентна ланка рефлекторної дуги парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи
- •Холінорецептори
- •Парасимпатична іннервація діє наступним чином:
- •Сінергизм й антагонізм
- •Дія вегетативної нервової системи
- •Рівні регуляції вегетативних функцій
- •Рівні регуляції вегетативних функцій
- •Класифікація рефлексів.
- •Класифікація рефлексів.
- •Зони Захар’їна-Гедас
- •Центральний відділ
- •Стовбур мозку (центри довгастого мозку)
- •Гіпоталамус
- •Центральний відділ
- •Центральний відділ
- •Центральний відділ
- •Організм – саморегульована біосистема
- •Основні компоненти біологічної системи, необхідні для забезпечення її нормальної життєдіяльності
- •Принципи управління
- •Механізми управління
- •Зворотній зв’язок
- •Стлість внутрішнього середовища організму (гомеостаз)
- •Для визначення сталості внутрішнього середовища Уолтер Кеннон у 1929 р. ввів термін «гомеостаз».
Характеристика симпатичного відділу ВНС, медіатори, рецептори, рефлекторні дуги.
Симпатичні центри локалізуються у бічних рогах сегментів спинного мозку тораколюмбального відділу: усі грудні (12), до 4-5 поперекового сегментів (Т1 – L5).
Еферентна ланка рефлекторної дуги симпатичного відділу
Ефекторний шлях: прегангліонарне волокно (синтезує ацетілхолін, закінчується синапсом на тілі другого нейрону) → паравертебральний ганглій або превертебральний → постгангліонарне волокно (закінчується синапсом на ефекторі, синтезує норадреналін).
Прегангліонарні волокна. Тіла прегангліонарних волокон розташовані у бічних рогах спинного мозку. Їх аксони проходять через передні рога спинного мозку.
Постгангліонарні волокна. Їх тіла розташовані або у гангліях симпатичного ланцюга, або у периферичних симпатичних гангліях (в області шиї це сплетення знаходиться навкруги сонних артерій, у грудній порожнині це серцеве і легеневе сплетення, у черевній – черевне, верхнє брижове, нижнє брижове, черевне аортальне, верхнє та нижнє підчеревні).
Адренорецептори - і
α 1–Адренорецептори Локалізація: ГМК (крім ГМК бронхів) Ефект:
активація
β1–Адренорецептори Локалізація: стінка серця, клітини бурого жиру
Ефект: активація
α 2–Адренорецептори Локалізація: пресинаптичні нервові терміналі, ГМК, жирові клітини
Ефект: інгібування вивільнення медіатора
β 2–Адренорецептори Локалізація: судинні ГМК, ГМК бронхів, ШКТ
Ефект: розслаблення ГМК
Ефекти, викликані стимуляцією
адренорецепторів
Підтипи адренорецепторів |
Ефекти, викликані стимуляцією адренорецепторів |
1 |
Скорочення гладких м’язів судин (звуження |
|
кровоносних судин) |
|
Скорочення радіального м’язу райдужки |
|
(розширення зіниц) |
2 (зовнішньосинаптичні) |
Скорочення гладких м’язів судин (звуження |
|
кровеносних судин) |
2 (пресинапртичні) |
Зниження виділення норадреналіну закінченнями |
|
адренергічних волокон |
1 |
Збільшення: |
|
Сили серцевих скорочень |
|
Частоти серцевих скорочень |
|
Атриовентрикулярної провідності |
2 (зовнішньосинаптичні) |
Розслаблення гладких м’язів судин, бронхів, матки: |
|
розширення кровоносних судин, розширення |
|
бронхів, зниження тонусу й скорочувальної |
|
активності міометрія, |
|
активація глікогенолізу в печінці |
Симпатична іннервація забезпечує:
•розширення зіниці, розширення очної щілини;
•зменшення слиновідділення, слина виходить густою і в'язкою;
•підвищення частоти серцевих скорочень;
•підвищення артеріального тиску;
•розширення бронхів, зменшення виділення слизу в бронхах;
•підвищення частоти дихання; •уповільнення перистальтики кишкывника;
•зниження секреції травних залоз; •стимуляцію сім’явипорскування; •звуження судин;
•піднімання шкіряних волосків («гусяча шкіра»).
Характеристика парасимпатичного відділу ВНС, медіатори, рецептори, рефлекторні дуги.
Центральна частина локалізована в краніобульбарному (ядра lll, Vll, lX й X пар ч.м.н.) та сакральному відділах (S2-S4).
Еферентна ланка рефлекторної дуги парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи
Ефекторний шлях: прегангліонарне волокно (синтезує ацетілхолін, закінчується синапсом на тілі другого нейрону) → інтрамуральний або екстрамуральний ганглій → постгангліонарне волокно (закінчується синапсом на ефекторі, синтезує ацетілхолін)
n.vagus |
M |
Постгангліонарний нейрон в інтрамуральному ганглії
Еферентна ланка рефлекторної дуги парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи
Тіла прегагліонарних нейронів розташовані в середньому і довгастому мозку, а також у крижовому відділі спинного мозку. Аксони прегагліонарних нейронів у складі блукаючих і тазових нервів без перерви досягають іннервуємих органів, в яких утворюють синапси із постгангліонарними нервовими клітинами парасимпатичного ефекторного шляху.
Постгангліонарні нейрони розташовані або в стінці іннервуємих органів (серце, легені, стравохід, шлунок, кишківник, печінка, жовчний міхур, підшлункова залоза, сечоводи, сечовий міхур, статеві органи), або в нервових вузлах (війковий, крилопіднебінний, підщелепний, вушний).
Холінорецептори
Нікотинові
холінорецептори
Локалізація: ганглії вегетативної нервової системи й нервово– скелетно-м’язовий синапс
Ефект: активація ПД, скорочення м’язового волокна
Мускаринові
холінорецептори
Локалізація: серце, залози, ГМК (але не судинні ГМК)
Ефект: активація ГМК й залоз, подавлення в серці
Парасимпатична іннервація діє наступним чином:
•звуження зіниці, звуження очної щілини, «западання» очного яблука;
•посилення слиновиділення, слини багато й вона рідка;
• уповільнення частоти серцевих скорочень; •зниження артеріального тиску; •звуження бронхів, збільшення слизу в бронхах; •зменшення частоти дихання;
•посилення перистальтики аж до спазму кишківника; •збільшення секреції травних залоз; •викликає ерекцію.