- •Антропологічна періодизація первісної історії
- •Археологічна періодизація первісної історії.
- •3. Археологічні культури мезоліту на території України. Мистецтво верхнього палеоліту та мезоліту на території України.
- •4. Верхньопалеолітична революція. Кам’яна індустрія первісних людей в
- •5. Верхньопалеолітичні поселення. Побут верхньопалеолітичних людей.
- •6. Гіпотези переходу до екзогамії.
- •7. Господарське життя в епоху пізньої первісної общини. Особливості
- •9. Етапи відокремлення ремесла від землеробства та скотарства. Основні види ремесел епохи палеометалу.
- •10. Етнічний та мовний стан в епоху розкладу первісного суспільства.
- •11. Сімейно-шлюбні відносини.
- •12. Індоєвропейські племена України епохи палеометалу.
- •13. Інтенсифікація відтворюючого господарства. Поява іригації.
- •14. Інтенсифікація привласнюю чого господарства в епоху мезоліту.
- •15. Історична періодизація первісного суспільства
- •16. Історичні джерела як основа відтворення історичного процесу первісної доби. Класифікація джерел.
- •17. Історія антропологічних досліджень. Основні теорії походження людини. Рушійні сили антропогенезу.
- •19. Мистецтво епохи верхнього палеоліту та мезоліту.
- •20. Мовний та етнічний стан за доби пізньої первісної общини.
- •21. Найдавніші центри виникнення відтворюючого господарства.
- •22.Наслідки неолітичної революції
- •23.Неолітична революція. Причини виникнення землеробства і скотарства. Етапи становлення відтворюючого господарства.
- •24.Неолітичні культури України. Археологічні культури доби палеометалу на території України.
- •Основні передумови виникнення цивілізації. Характерні ознаки ранньоцивілізаційних систем. Типологія цивілізацій.
- •29.Особливості общинної організації. Характерні ознаки родоплемінної організації.
- •40. Проблема визначення часу та місця виникнення Homo sapiens.
- •41. Ранні форми соціальної організації первісних людей. Поняття
- •42. Різні підходи щодо визначення структури первісного суспільства
- •44. Розвиток раціональних знань ранніх землеробів та скотарів. Зміни
- •45. Розвиток раціональних знань та мови. Ранні форми релігії
- •46.Рушійні сили та механізми розвитку культури в первісну епоху. Причини походження релігійних уявлень. Специфіка міфологічного світогляду.
- •47.Соціальні норми в пізньопервісній общині.
- •Трипільська культура: формування, локалізація, господарська діяльність, суспільний устрій, спосіб життя, матеріальна та духовна культура.
- •54. Характерні ознаки мистецтва.
- •56. Хронологія розселення неоантропів на інші континенти. Неоантропи Європи періоду верхнього палеоліту.
- •57. Хронологія та періодизація первісної історії людства.
- •58. Шлюбно-сімейні відносини та статевовікова організація. Головні риси обряду ініціації.
11. Сімейно-шлюбні відносини.
Шлюб — це санкціонована суспільством форма взаємин між статями та ставлення до потомства, тобто засіб регуляції статевих стосунків і відтворення населення.
Початок формування шлюбних відносин у зароджуваному суспільстві пов'язаний із потребою в особливих соціальних нормах для регуляції статевого спілкування всередині роду, приборкання біологічного інстинкту.
Так, накладалися заборони (табу) на статеве спілкування між чоловіками та жінками даного роду в певні періоди (підготовка до полювання, саме полювання). Табу привели до виникнення звичаїв, котрі згодом породили екзогамний шлюб (міжродовий, міжплемінний).
Заборони поширювалися тільки на членів свого роду, обмежували статеве спілкування тільки між кревними родичами, однак вихідців з інших родів і племен не стосувалися. Виникнення екзогамного шлюбу збігається з процесом формування гомо сапієнс, що з'явився приблизно 40 тис. років тому.
Таким чином із ендогамії, тобто статевого зв'язку між представниками тільки одного роду, через агамію, тобто тимчасову заборону статевих зносин, виникла екзогамія — систематичні статеві зв'язки між представниками різних родів. Виникає груповий (дуально-родовий) шлюб, де всі мужчини одного роду є чоловіками всіх жінок іншого роду, мужчини ж цього другого роду, відповідно, — чоловіками жінок першого.
У рамках групового шлюбу виробничі та дітородні стосунки були відірвані одні від одних. Груповий шлюб іще не став шлюбом персональним, тобто скільки-небудь постійних «подружніх» пар не існувало. За таких відносин визначити лінію батьківства було неможливо Походження дітей лічилося тільки по матері, визнавалася тільки жіноча лінія рідства. Діти знали тільки своїх матерів.
Сестри з їхніми дітьми, кревні брати та інші родичі й становили материнський рід. Матеріальною основою групового шлюбу виступало головним чином домашнє господарство, оскільки мисливство вже не завжди могло забезпечити добробут роду.
Поступово в рамках дуально-родового шлюбу на ґрунті взаємних потягів почали складатися досить постійні пари. Парний шлюб не регулювався спільнотою — його підтримувала тільки добра воля партнерів, тому він ще не був моногамним. Чоловік міг бути зв'язаний такими парними стосунками з кількома жінками, так само як і жінка — з кількома чоловіками.
Такий шлюб скоріше був первісно-егалітарним, тобто рівноправним. Дана форма шлюбу виникла приблизно 25—24 тис. літ тому, що зумовлювалося переходом до нових форм господарських, економічних відносин усередині роду, виникненням особистої власності.
Поява останньої, надлишків продуктів у деяких членів роду поклала початок дарообмінові як черговому крокові на шляху до усталення сім'ї, перетворення її на господарську одиницю суспільства. Чоловік дарував «своїй» жінці з чужого роду частину надлишку, жінка ж могла дарувати йому свою. І доки існував дарообмін, підтримувався зв'язок між чоловіком і жінкою. Так виник індивідуальний парний шлюб.
Виникнення та зміцнення приватної власності привело до усталення класових відносин, що лягли підвалинами в сучасного виду шлюб — моногамію. Своєї класичної форми моногамний шлюб і моногамна сім'я досягають лише в зрілому класовому суспільстві.