- •Визначення понять «хімічна назва», «міжнародна непатентована назва», «торговельна назва» лп.
- •Фактори, які впливають на клінічну ефективність лп.
- •Клініко-фармакологічна характеристика різних шляхів введення лп.
- •4. Основні фармакокінетичні параметри, їх практичне значення. Захворювання внутрішніх органів, які можуть істотно вплинути на показники фармакокінетики.
- •6. Анатомо-фізіологічні особливості організму жінки в період вагітності, які впливають на фармакокінетику та фармакодинаміку лп.
- •7. Лікарський моніторинг. Фактори, які зумовлюють необхідність проведення лікарського моніторингу.
- •8. Біодоступність лп. Клінічне значення біодоступності. Фактори, які впливають на значення біодоступності.
- •9. Біоеквівалентні лп. Категорії препаратів, для яких здійснюється вивчення біоеквівалентності.
- •10. Біоеквівалентність. Клінічні методи визначення біоеквівалентності. Терапевтична нееквівалентність лп, її причини.
- •11. Селективність (вибірковість) дії лп. Фактори, які впливають на селективність лікарських засобів.
- •12. Брендовий лп. Переваги брендів і недоліки генериків.
- •13.Генеричний лп. Вимоги до генеричних лп.
- •14. Критерії ефективності лп. Групи критеріїв ефективності.
- •Критеріями ефективності лікарських засобів можуть бути:
- •15. Критерії переносимості лп. Групи критеріїв переносимості.
- •16. Взаємодія лп. Види взаємодії. Клінічне значення взаємодії ліків.
- •17. Фармакодинамічний синергізм і фармакокінетичний синергізм. Можливості його використання в клінічній практиці.
- •18. Фармакодинамічний антагонізм і фармакокінетичний антагонізм. Шляхи профілактики антагонізму ліків.
- •19. Фармацевтична взаємодія ліків. Позитивні та негативні сторони.
- •20. Комбіновані лп. Переваги та недоліки комбінованих лп.
- •21. Типи побічних реакцій і ускладнень лікарської терапії.
- •22. Токсичні ускладнення, які обумовлені абсолютним або відносним передозуванням лп, фармакологічними властивостями лп.
- •23. Алергійні реакції, ідіосинкразія, синдром «відміни» як прояв побічної дії лп.
- •24. Поняття про плацебо. Плацебо-ефектори. Негативні плацебо-ефектори як група ризику розвитку побічної дії лп.
- •25. Вплив лп на клініко-лабораторні показники та результати функціональних проб. Можливі механізми впливу та шляхи його профілактики
- •Щоб максимально уникнути небажаних наслідків впливу лікарських препаратів на результати діагностичних клініко-лабораторних аналізів, слід дотримуватися таких Правил:
- •26. Лікарський анамнез. Значення збору лікарського анамнезу для раціональної терапії.
- •27. Комплаєнс. Основні фактори, що впливають на комплаєнс.
- •28. Фази клінічної апробації, мета та завдання кожного з етапів.
- •29. Симптоми і синдроми атеросклерозу.
- •30. Симптоми і синдроми стабільної стенокардії напруги.
- •31. Симптоми і синдроми інфаркту міокарда.
- •32. Симптоми і синдроми ессенціальної артеріальної гіпертензії.
- •33. Види симптоматичних артеріальних гіпертензій. Особливості клінічних проявів.
- •Первинна гіпертензія[ред. | ред. Код]
- •Вторинна гіпертензія[ред. | ред. Код]
- •Гіпертензивні кризи[ред. | ред. Код]
- •34. Відмінності клінічної симптоматики гіпертонічної хвороби I, іі та III стадії.
- •35. Гіпертонічний криз. Відмінності клінічної симптоматики гіпертонічних кризів.
- •36. Основні симптоми хронічної серцевої недостатності.
- •37. Основні симптоми порушень ритму серця.
- •38. Симптоми і синдроми ревматизму (гострої ревматичної лихоманки, хронічної ревматичної хвороби серця).
- •39. Симптоми і синдроми ревматоїдного артриту.
- •40. Симптоми і синдроми системного червоного вовчака.
- •41. Симптоми і синдроми остеоартрозу.
- •42. Симптоми і синдроми подагри.
- •43. Симптоми і синдроми остеопорозу.
- •44. Синдром бронхообструкції, клінічні прояви.
- •45. Синдром дихальної недостатності, клінічні прояви.
- •46. Симптоми і синдроми пневмонії.
- •Причини пневмонії
- •Симптоми пневмонії
- •47. Симптоми і синдроми гострого бронхіту.
- •48. Симптоми і синдроми хронічного бронхіту
- •Причини виникнення хронічного бронхіту
- •Симптоми хвороби
- •49.Симптоми і синдроми хронічного обструктивного бронхіту.
- •Симптоми хронічного обструктивного бронхіту
- •50. Симптоми і синдроми бронхіальної астми.
- •Що провокує розвиток бронхіальної астми
- •51. Симптоми і синдроми гострого пієлонефриту.
- •52. Симптоми і синдроми хронічного пієлонефриту.
- •53. Симптоми і синдроми гострого гломерулонефриту.
- •54. Симптоми і синдроми хронічного гломерулонефриту.
- •55. Симптоми і синдроми циститу.
- •Причини виникнення
- •Симптоми і ознаки
- •56. Симптоми і синдроми сечокам’яної хвороби.
- •Симптоми сечокам'яної хвороби
- •58. Симптоми і синдроми хронічного атрофічного гастриту (тип а).
- •Симптоми гастриту
- •59. Симптоми і синдроми хронічного хелікобактер-асоційованого гастриту (тип в).
- •60. Симптоми і синдроми виразки шлунка.
- •61. Симптоми і синдроми виразки дванадцятипалої кишки.
- •62. Симптоми і синдроми хронічного панкреатиту.
- •Причини
- •Симптоми панкреатиту
- •63. Симптоми і синдроми хронічного гепатиту.
- •64. Симптоми і синдроми хронічного холециститу.
- •65. Синдром портальної гіпертензії, основні клінічні прояви.
- •66. Симптоми і синдроми цирозу печінки.
- •67. Симптоми і синдроми жовчнокам'яної хвороби.
- •68. Симптоми і синдроми залізодефіцитної анемії.
- •69. Симптоми і синдроми мегалобластної (вітамін в12- і фолієводефіцитної ) анемії.
- •70. Симптоми і синдроми гемолітичної анемії.
- •71.Симптоми і синдроми інсулінозалежного цукрового діабету.
- •72. Симптоми і синдроми інсуліннезалежного цукрового діабету
- •73. Ускладнення цукрового діабету, основні клінічні прояви.
- •74. Симптоми і синдроми дифузного токсичного зобу.
- •75. Симптоми і синдроми гіпотиреозу.
- •76. Симптоми і синдроми ендемічного зобу
- •77. Симптоми і синдроми алергічного риніту та алергічного кон’юнктивіту (полінозів).
- •78. Симптоми і синдроми кропивниці.
- •79. Симптоми і синдроми ангіоневротичного набряку.
- •80. Симптоми і синдроми анафілактичного шоку.
- •81. Симптоми і синдроми лікарської хвороби.
- •82. Клініко-фармакологічні підходи до лікування атеросклерозу.
- •83. Клініко-фармакологічні підходи до лікування стабільної стенокардії напруги.
- •84.Клініко-фармакологічні підходи до лікування інфаркту міокарда. Симптоматичне лікування
- •85. Клініко-фармакологічні підходи до лікування ессенціальної артеріальної гіпертензії.
- •Заходи щодо зміни способу життя
- •Медикаментозна терапія
- •86. Клініко-фармакологічні підходи до лікування симптоматичної артеріальної гіпертензії.
- •87. Клініко-фармакологічні підходи до лікування гіпертонічних кризів.
- •88. Клініко-фармакологічні підходи до лікування хронічної серцевої недостатності.
- •89. Клініко-фармакологічні підходи до лікування ревматизму (гострої ревматичної лихоманки, хронічної ревматичної хвороби серця).
- •Профілактика
- •90. Клініко-фармакологічні підходи до лікування ревматоїдного артриту.
- •91.Клініко-фармакологічні підходи до лікування системного червоного вовчака.
- •92. Клініко-фармакологічні підходи до лікування остеоартрозу.
- •93. Клініко-фармакологічні підходи до лікування подагри.
- •Нестероїдні протизапальні препарати[ред. | ред. Код]
- •Колхіцин[ред. | ред. Код]
- •Стероїди[ред. | ред. Код]
- •94. Клініко-фармакологічні підходи до лікування остеопорозу.
- •95. Клініко-фармакологічні підходи до лікування пневмонії.
- •96. Клініко-фармакологічні підходи до лікування гострого бронхіту.
- •97. Клініко-фармакологічні підходи до лікування хронічного бронхіту.
- •98. Клініко-фармакологічні підходи до лікування хронічного обструктивного бронхіту.
- •99. Клініко-фармакологічні підходи до лікування бронхіальної астми
- •Інтермітуюча бронхіальна астма
- •Легка персистуюча бронхіальна астма
- •Середньої важкості персистуюча бронхіальна астма
- •Важка персистуюча бронхіальна астма
- •100. Клініко-фармакологічні підходи до лікування гострого пієлонефриту.
- •101. Клініко-фармакологічні підходи до лікування хронічного пієлонефриту.
- •102. Клініко-фармакологічні підходи до лікування гострого гломерулонефриту.
- •Лікування основної причини[ред. | ред. Код]
- •103. Клініко-фармакологічні підходи до лікування хронічного гломерулонефриту.
- •104. Клініко-фармакологічні підходи до лікування циститу.
- •Лікування
- •Медикаментозна терапія
- •105. Клініко-фармакологічні підходи до лікування сечокам’яної хвороби.
- •106. Клініко-фармакологічні підходи до лікування хронічної ниркової недостатності.
- •2. Лікування гіпертонії
- •107. Клінічна фармакологія гіполіпідемічних лп
- •Секвестранти жовчних кислот
- •Статини
- •108. Клінічна фармакологія антиангінальних лп групи нітратів
- •109. Клінічна фармакологія р-адреноблокаторів.
- •110.Особливості використання р-адреноблокаторів при іхс
- •111. Особливості використання р-адреноблокаторів при артеріальній гіпертензії.
- •112. Клінічна фармакологія антагоністів кальцію.
- •113. Особливості використання антагоністів кальцію при іхс.
- •114. Особливості використання антагоністів кальцію при артеріальній гіпертензії.
- •115. Клінічна фармакологія інгібіторів апф.
- •116.Особливості використання інгібіторів апф при артеріальній гіпертензії та хронічній серцевій недостатності.
- •Іапф та серцева недостатність
- •Артеріальна гіпертензія та іапф
- •117. Клінічна фармакологія діуретиків.
- •118. Особливості використання діуретиків при артеріальній гіпертензії та хронічній серцевій недостатності.
- •Діуретики і серцева недостатність
- •119. Клінічна фармакологія серцевих глікозидів.
- •120. Клінічна фармакологія антикоагулянтів і антиагрегантів.
- •121. Клінічна фармакологія стероїдних протизапальних лп.
- •Фармакологічні ефекти
- •122. Клінічна фармакологія нестероїдних протизапальних лп.
- •123. Клінічна фармакологія базисних протизапальних лп, у тому числі лп, що пригнічують проліферацію сполучної тканини.
- •124. Клінічна фармакологія коректорів метаболізму сполучної тканини.
- •125. Клінічна фармакологія препаратів урикозуричної дії.
- •Препарати кальцію
- •Класифікація
- •Препарати, що застосовуються при неускладнених гіпертензивних кризах
- •Основні напрямки лікування та попередження оа
- •Лікування пн
- •Препарати, що інгібують синтез сечової кислоти
- •Препарати, що посилюють виведення сечової кислоти нирками
- •Надання допомоги при набряку Квінке
- •Профілактика та медикаментозні підходи до усунення проявів лікарської хвороби
- •Оральні регідратанти (регідрон, гастроліт);
- •Альфа-адренергічні агоністи (клонідин);
- •Пробіотики:
- •Класифікація проносних засобів
- •Характеристика основних препаратів інсуліну
- •Порівняльна характеристика антигістамінних препаратів і покоління
- •Порівняльна характеристика антигістаміних препаратів іi покоління
- •Надання допомоги при набряку Квінке
- •Профілактика та медикаментозні підходи до усунення проявів лікарської хвороби
- •Теоретичні питання з Фармацевтичної опіки
- •Критерії, на підставі яких препарати відносять до безрецептурних
- •Фармацевтична опіка при вживанні антацидів
- •Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні закрепів
- •Основні групи препаратів для лікування діареї
- •Алгоритм вибору групи лп для самолікування діареї
- •Фармацевтична опіка при лікуванні метеоризму
- •Алгоритм дій провізора при безсонні
- •Термічні та хімічні пошкодження верхніх шарів шкіри
- •Алгоритм фармацевтичної допомоги (фармацевтичної опіки) при порізах і подряпинах
- •Фармацевтична опіка при мікротравмах
- •Алгоритм фармацевтичної допомоги (фармацевтичної опіки) при опіках
- •Напрямки симптоматичної терапії при риніті-грз
- •Комбіновані препарати
- •Безрецептурні препарати при високій температурі
- •Загрозливі симптоми при простуді
- •Алгоритм вибору хворих для обов’язкового направлення до лікаря
- •7.2. Напрямки і засоби симптоматичної лікарської терапії суглобового та м’язового болю
- •Алгоритм розпитування провізора хворого при виборі безрецептурного препарату для лікування болю в суглобах (за в.П.Черних, і.О.Зупанцем і в.О.Усенко, 2002).
- •Безрецептурні препарати для зняття болю голови
- •Фармацевтична опіка при лікуванні болю голови
- •Алгоритм адресного вибору оптимального безрецептурного вітаміновмісного лікарського препарату, лікарської форми і шляху введення
Критерії, на підставі яких препарати відносять до безрецептурних
Критерій І. Відпуск по рецепту препаратів, що представляють пряму або непряму загрозу для здоров’я споживача у випадку їх використання без лікарського контролю, навіть при їх правильному вживанні.
1.1. Співвідношення „пряма загроза/безпечність”.
а) загроза йде від токсичності, взаємодії з іншими речовинами і побічними реакціями. Препарат повинен бути з:
-
низькою загальною токсичністю, не впливати на репродуктивність, не бути генотоксичним, канцерогенним;
-
низьким ступенем ризику виникнення виражених дозозалежних побічних реакцій у популяції;
-
низьким ступенем ризику виникнення непередбачуваних побічних реакцій;
-
відсутністю взаємодій з широко вживаними лікарськими препаратами, які можуть дати побічні реакції;
б) оцінюючи можливу загрозу здоров’я пацієнта, яку може представляти препарат, слід врахувати можливість її попередження. Тобто, допустимі побічні ефекти можна визначити без лікарського контролю;
в) безпечність використання даного препарату обов’язково слід порівнювати з такою альтернативних лікарських засобів.
1.2. Співвідношення „непряма загроза здоров’ю/безпечність”.
а) прикладом непрямої загрози, навіть при правильному вживанні препарату, може бути ситуація, коли зменшення вираженості симптомів може маскувати захворювання, в зв’язку з чим пацієнту потрібна лікарська допомога. Використання ліку може привести до запізнення діагностики. Тому в інструкції до препарату потрібно вказати терміни і симптоми, при яких треба звернутися до лікаря;
б) непряма загроза існує також в тому випадку, коли часте вживання підвищує ризик розвитку медикаментозної стійкості і користь від препарату сумнівна, або коли симптоми, для зменшення яких використовується препарат, пацієнт не може діагностувати самостійно.
1.3. Можливості самостійної оцінки.
а) дуже важливою є об’єктивна самостійна оцінка стану, при якому показане вживання безрецептурного препарату, і вміння пацієнтом відрізнити від такого ж стану, коли він не підходить;
б) необхідно, щоб пацієнт міг оцінити перебіг захворювання, тривалість симптомів і зв’язані з ними наслідки;
в) протипоказання, взаємодія з іншими ліками відносно вживання препарату повинні бути викладені в доступній формі для споживача.
1.4. Ризик і наслідки неправильного вживання ліків.
а) велика кількість протипоказань і попереджень, як і висока частота вживання препаратів, що взаємодіють з уживаним препаратом, підвищують ризик неправильного вживання;
б) дуже важливо, щоб препарат мав невеликий ризик ускладнень, навіть якщо він приймається не за показаннями, триваліший час, у підвищеній дозі, при наявних протипоказаннях.
1.5. Інструкція для пацієнта:
а) спосіб застосування безрецептурного і аналогічно рецептурного препаратів відрізняється, навіть якщо показання до вживання однакові, споживач вважає. що безрецептурний препарат менш небезпечний;
б) в інструкції слід пояснити, як правильно вживати препарат в доступній формі в достатньому об’ємі, щоб приймати його без контролю лікаря;
в) повинні містити інформацію для попередження ризику у випадку, якщо він небезпечний. Протипоказання, взаємодію з іншими ліками викладати в доступній формі;
г) обов’язково треба вказати, коли не можна приймати препарат, причому не в менш детальній формі.
Споживач повинен знати, як треба поступити, коли препарат не здійснює бажаний ефект або викликає побічну дію.
Критерій ІІ. Відпуск препарату за рецептом передбачає появу загрози для здоров’я людини. Чи властиве це ОТС-препаратам?
2.1 Дані про неправильне застосування препарату (наприклад, використання для підсилення впливу алкоголю) є підставою для обмеження вживання препарату або зміни категорії його відпуску за рецептом.
Критерій ІІІ. Відпуску за рецептом підлягають ліки, якщо в їх склад входять субстанції, дія і побічні ефекти потребують дальшого вивчення.
При розгляді слід врахувати:
3.1. Торгова ліцензія на препарат видана недавно.
а) і досвід застосування, і невеликий об’єм реалізації. Слід врахувати досвід держав Європейської спільноти;
б) важливий досвід застосування в осіб похилого віку, дітей, груп з окремим фенотипом, при певних патологічних станах.
3.2. Додаткові дослідження потрібні, коли відпуск без рецепта має препарат з іншою силою дії, при іншій віковій групі, при інших показаннях. Комбінацію двох відомих активних безрецептурних препаратів не можна автоматично переносити на їх поєднання.
Критерій ІV. За рецептом відпускають препарати, як правило, парантерального застосування (бо існує додатковий ризик і складності від шляху введення).
Критерій V. Інші критерії.
Рецептурний препарат може бути класифікований як безрецептурний, якщо максимальна разова, максимальна добова доза, сила дії, лікарська форма, певні види упаковки дозволять віднести його до категорії препаратів, що відносяться до безрецептних.
5.1. Розмір і форма упаковки.
а) Розмір упаковки повинен відповідати передбачуваній тривалості лікування. Обмежені розміри дозволяють запобігти передозуванню і сприяють своєчасному звертанню пацієнта до лікаря;
б) конструкція упаковки повинна виключити доступ для дітей.
5.2 Максимальні разові і добові дози обмежені з метою захисту здоров’я, незалежно від того, правильно чи неправильно приймається препарат. Але треба обґрунтувати, що зниження дози не впливає на ефективність. В окремих випадках одні й ті ж препарати є ОТС і рецептурними.
Це залежить від препарату. Так, у Великобританії ібупрофен для лікування ревматоїдного артриту рецептурний, а для м’язевих болів в складі комплексних препаратів – безрецептурний.
228. Практичні функції провізора, які необхідні для здійснення фармацевтичної опіки.
Разом з лікарем провізор ведуть наступне спостереження за результатами лікування – оцінюють його результати зі згоди пацієнта, котрий повинен знати про методи проведення оцінки і повинен бути впевненим про збереження лікарської таємниці. Якщо виникла побічна реакція, фармацевт повідомляє про це лікуючого лікаря, щоб він склав письмове повідомлення про неї і відправив згідно регламенту.
Вимоги ВООЗ до НАП і здійснення фармацевтичної опіки були конкретизовані в Європейській НАП. Практичні функції провізора з описом методики збору лікарського анамнезу, розробки плану моніторингу, профілактичних заходів щодо можливого прояву побічної дії повинні бути представлені в протоколах самолікування для кожного симптому чи недомагання, які можна вилікувати самостійно, згідно яких повинен діяти фармацевт. Для цього повинні бутивиділені спеціально підготовлені співробітники для рекомендації з самолікування.
Провізор повинен правильно оцінити проблеми пацієнта, тобто здійснити належну фармацевтичну опіку відвідувача аптеки при відпуску безрецептурного препарату для симптоматичного лікування безпечних для життя порушень здоров’я:
коли просять видати непрописаний препарат, фармацевт повинен отримати інформацію , яка оцінить проблеми здоров’я:
– у кого виникла проблема?
– які симптоми?
– як довго триває недомагання?
– які заходи вже прийняті?
– які ліки вже приймались?
фармацевт повинен вирішити, чи не пов’язані симптоми з серйозними розладами здоров’я, і відправити хворого до лікаря;
при менш серйозній проблемі дати пораду, при якій використовувати ліки лише при необхідності.
При відпуску безрецептурних ліків провізор надає інформацію про препарат, використовуючи професійні знання і досвід при виборі ліків та враховуючи їх ефективність, якість і безпечність. Фармацевт має докласти зусиль, щоб не було ніяких сумнівів відносно дії препарату, впливу на певні симптоми і способу застосування. Потрібно попередити хворого чи його родину, коли і чому не можна приймати лік, про тривалість лікування, чому не можна його приймати довше, про можливі побічні ефекти і як їх розпізнати.
До речі, мужчини і жінки всіх вікових груп найчастіше використовують ліки від болю голови. Жінки приймають ліки в два рази частіше, більше приймають вітамінів і мінеральних речовин. З віком споживання ліків збільшується.
Список ОТС-препаратів, що добре продаються, виглядає таким чином: корвалол, гематоген, валідол, аскофен, активоване вугілля, аспірин, аскорбінова кислота (дешеві!). Симптоми і синдроми, які вимушують звертатися – це простудні захворювання, нервозність і безсоння, порушення травлення, незначні шкірні проблеми, біль голови, втома і закрепи. Тому найпопулярнішими є фармакотерапевтичні групи для лікування ГРЗ (27%) – кашель, нежить, біль в горлі, підвищена температура, біль голови. Кожна доросла людина має ГРЗ 1-2 рази в рік, діти – 6-8 разів на рік.
Крім того, провізор повинен проводити дальше спостереження за ефективністю терапії за допомогою пацієнта.
У аптеці ще можливе консультування з питань самолікування без вживання медикаментів, наприклад, зі здорового харчування, харчових додатків, предметів догляду, з допоміжних засобів і пристосувань, засобів догляду за шкірою і діагностичних заходів.
229. Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні печії. Алгоритм вибору оптимального безрецептурного ЛП, лікарської форми та шляху введення.