«Бойківщина»

Цінними експонатами є сільська садиба з будинком 1812 і стайнею 1903 року з села Либохора Турківського району, бойківська хата 1909 року з села Тухолька, Сколівського району. В цій частині експозиції є дві церкви.

Шедевр народної архітектури — дерев'яна церква 1763 року з села Кривка Турківського району, пам'ятка національного і європейського значення. Друга — церква з с. Тисовець, Сколівського району (1863 р.).

«Лемківщина»

Тут головний експонат — селянське обійстя з с. Забрідь, Великоберезнянського району, Закарпатської області, «довга хата» з супутніми господарськими будівлями: шпихліром з пивницею, курником, секесом та криницею. Сама хата складається з житлового приміщення, сіней, комори, стодоли та клуні.

У 1992 році цей розділ зусиллями меценатів поповнився церквою Св. Ольги та Володимира, копією лемківської церкви (1831 рік) з с. Котань (Польща)

«Гуцульщина»

Центральний експонат — гуцульська ґражда з с. Криворівня, Верховинського району, Івано-Франківської області.

2.5. Музей народної архітектури та побуту в Ужгороді.

Музей знаходиться в історичній частині міста, на південному схилі Замкової гори, поряд із середньовічним замком. Це один з перших музеїв просто неба в Україні, який було відкрито 27 червня 1970 р.

Планування експозиції музею співставлене з географічною картою Закарпаття. Із заходу на схід розміщені житло та садиби українців низовинних районів — долинян, етнографічних груп — лемків, бойків та гуцулів, а також по одній садибі угорського та румунського населення краю.

Кількість музейних пам'яток народної архітектури — 7 садиб, 6 житлових будівель, церква, дзвіниця, школа, кузня, млин, ступа-сукновальня, корчма.

На особливу увагу заслуговує церква з села Шелестово Мукачівського району (1777 р.) — одна з двох аутентичних лемківських церков, які збереглися на території України. Храм є зразком класичного поєднання в народній архітектурі двох стилів — шатрового і барочного. Церква рублена з дубових брусів, покрита лемешем — гонтом. Складається з двох прямокутних зрубів. Триподільність на вівтар, наву, бабинець яскраво виражена в екстер’єрі, що підкреслюється трьома вежами. Вежі над навою і вівтарем споруджені у вигляді 5-ступінчатих шатрів, які завершуються барочними банями та голівками.

Центральне місце в інтер’єрі займає 4-ярусний іконостас, змонтований з ікон XVII–XVIII ст., які є цінними зразками народного живопису.

Експозиція музею — це нетлінні скарби матеріальної і духовної культури народу, шедеври народного зодчества — творіння умільців-теслярів, бондарів, мосяжників, гончарів, ткаль, вишивальниць — справжніх художників, які володіли вродженим хистом і фантазією.

2.6. Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини.

Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпря́нщини — музей просто неба, розташований в околицях Переяслав-Хмельницького. Входить до складу Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Музей – відомий на всю Україну. Якщо ви дивились новорічний мюзкл "Сорочинський ярмарок", то відразу впізнаєте цей музей, де проходили зйомки

В музеї представлене українське село Середньої Наддніпрянщини як кінця ХІХ, початку ХХ століть, так і будівлі та стоянки з часів пізнього палеоліту до часів Київської Русі. На території в 30 га розміщено 12 тематичних музеїв, які є органічним продовженням музею-села. Музей ознайомлює з народною культурою, архітектурою та творчістю, звичаями та обрядами українців Середньої Наддніпрянщини. До уваги відвідувачів 122 пам'ятки народної архітектури, понад 30 тисяч пам'яток матеріальної і духовної культури.