6. Підбір, підготовка та розстановка кадрів в органах прокуратури.

НПА

- НАКАЗ № 2 гн Про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України

- Положення про порядок стажування в органах прокуратури України: наказ Генерального прокурора України від 30 грудня 2009 року № 80

- Дисциплінарний статуту прокуратури України

- Кодекс професійної етики та поведінки прокурора

- Положення про порядок проведення атестації прокурорсько-слідчих працівників органів прокуратури України Наказ ГПУ від 12.09.2005 N 2958ц

ПІДБІР:

Відповідно до ст. 46 «Вимоги до осіб, які призначаються на посади прокурорів і слідчих» Закону України «Про прокуратуру» (розділ IV кадри органів прокуратури) для заняття посад прокурорів і слідчих необхідно:

- мати громадянство України; Прокурорські працівники за своїм статусом є державними службовцями й покликані служити інтересам своєї держави Під час виконання професійних обов’язків їм доводиться зіштовхуватися з відомостями, що становлять державну таємницю.

- вищу юридичну освіту; Наявність вищої освіти у кандидата на посаду прокурора свідчить про його високу кваліфікацію. Однак на сьогодні в нашій країні існує безліч вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку фахівців юридичного профілю. В системі органів прокуратури вже створено єдиний вищий навчальний заклад IV рівня акредитації - Національну академію про-куратури України (25 жовтня 2002 року).

- необхідні ділові і моральні якості; Високий соціальний статус прокурора обумовлює підвищену увагу громадськості до його морального обличчя. Відповідно до ч.б ст.46 Закону України «Про прокуратуру» не можуть бути прийняті на посаду прокурора або слідчого прокуратури особи, які були засуджені за вчинення злочину, за винятком реабілітованих. Слід зазначити, що законодавче формулювання «необхідні ділові і моральні якості» є надто загальним і вимагає своєї конкретизації. Спроба такої конкретизації міститься в ст. 2 Дисциплінарного статуту прокуратури України, де зазначено, що працівники прокуратури повинні мати високі моральні якості, бути принциповими і непримиренними до порушень законів, поєднувати виконання своїх професійних обов’язків з громадянською мужністю, справедливістю та непідкупністю. Вони повинні особисто суворо додержуватись вимог закону, виявляти ініціативу в роботі, підвищувати її якість та ефективність і сприяти своєю діяльністю утвердженню верховенства закону, забезпеченню демократії, формуванню правосвідомості громадян, поваги до законів, норм та правил суспільного життя;

- досвід роботи за спеціальністю. Особи, які не мають досвіду практичної роботи за спеціальністю, проходять в органах прокуратури стажування строком до одного року. Порядок стажування визначається Генеральним прокурором України .

- досягнення певного мінімально необхідного віку (для заняття посад прокурорів районів і областей та прирівняних до них). Наявність певного віку та спеціального стажу роботи необхідні для кандидатів на посади прокурорів - керівників прокуратур, що обумовлено їхнім особливим статусом серед інших прокурорських працівників. Так, на посаду прокурора району (міста) може бути призначено тільки особу, що має стаж роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менш трьох років. На посади прокурорів областей - яка пропрацювала в прокуратурі або на судових посадах не менш п’яти років.Частиною З ст. 46 Закону України «Про прокуратуру» визначено тільки віковий ценз для тих, хто претендує на посади прокурорів Авто-номної республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та прирівняних до них прокурорів (30 років) та районних, міських прокурорів (25 років). Отже, мінімальний вік працівника прокуратури в Україні фактично збігається з отриманням вищої юридичної освіти.

- Прийняття присяги. Відповідно до ст.46 якого особи, вперше призначені на посади помічників прокурорів, прокурорів управлінь, відділів, слідчих прокуратури, приймають «Присягу працівника прокуратури» Порушення «Присяги працівника прокуратури» чи відмова від її прийняття відповідно до ст. 46-2 Закону є підставою для звільнення працівників прокуратури з посади.

- стан здоров’я. В Законі України «Про прокуратуру» мають міститися вимоги щодо стану здоров'я особи, яка претендує або вже працює в органах прокуратури.

ПІДГОТОВКА

Виконання покладених на органи прокуратури завдань можливо лише за умови належного виконання прокурорсько-слідчими працівниками своїх службових обов’язків. При цьому першочергову роль в їх ефективному виконанні відіграє підготовка кваліфікованих прокурорських кадрів. На дану обставину також звертається увага в міжнародних документах в сфері прокурорської діяльності. Зокрема, в п. 7 Рекомендації R (2000) 19 «Роль прокуратури в системі кримінального судочинства» закріплено, що навчання є і правом і обов’язком прокурорів як перед їхнім призначенням, так і на постійній основі. У цьому випадку держави повинні забезпечити прокурорів відповідним рівнем підготовки і освіти як до, так і після іде призначення. Більш того, держави повинні вживати ефективних заходів, щоб забезпечити додаткове навчання із специфічних питань, що розглядаються в світлі сьогодення, беручи до уваги види і розвиток злочинності, а також міжнародне співробітництво в кримінальних справах.

В п. 4 наказу Генерального прокурора України № 2 «Про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України» від 20 січня 2006 року головному управлінню кадрового забезпечення ГПУ, керівникам органів прокуратури вказано на необхідність забезпечення ефективного функціонування єдиної системи підготовки і підвищення кваліфікації прокурорів і слідчих, яка включає:

- цільову підготовку у базових вищих навчальних юридичних закладах;

- стажування молодих спеціалістів та інших працівників, які не мають досвіду практичної роботи;

- самостійне навчання;

- проведення постійно діючих семінарів, конференцій, стажувань у структурних підрозділах, кабінетах криміналістики;

- навчання в Інституті підвищення кваліфікації кадрів Націо-нальної академії прокуратури України.

У міських, районних, міжрайонних та прирівняних до них прокуратурах посади помічників та слідчих укомплектовувати насамперед за рахунок випускників Національної академії прокуратури України та вищих навчальних закладів, з якими Генеральною прокуратурою України укладено відповідні угоди на підготовку фахівців.

Призначення вперше на прокурорсько-слідчі посади осіб, які отримали вищу юридичну освіту поза межами державного замовлення і які не пройшли цільову підготовку за рекомендацією органів прокуратури, здійснювати лише за погодженням з Генеральною прокуратурою України.

Організація безперервного навчання вважається важливим чинником поліпшення якості кадрового складу органів прокуратури, обов ’язком кожного працівника.

Крім того, слід звернути увагу на «Положення про єдину систему підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників органів прокуратури України», в якому розкривається зміст правових форм підвищення кваліфікації кадрів .

РОЗСТАНОВКА

При розміщенні кадрів в органах прокуратури необхідно суворо дотримуватись основних принципів кадрової роботи; а) професійної, моральної та вікової придатності; б) без­доганної репутації; в) законності в діяльності кадрових служб прокуратури; г) позапартійності; г) рівності вимог до проходження служби в органах прокуратури; д) відпові­дальності керівників органів прокуратури за добір, розміщення і виховання прокурорських кадрів.

При призначенні враховуються висновки спеціальних перевірок стосовно претендентів, у тому числі щодо відомостей, поданих ними особисто, в обсязі та в порядку, передбаченому ст. 11 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Важливу роль у розміщенні кадрів відіграє атестація працівників. Атестація - ці організаційний фактор, який стимулює результативну працю і професіональний розвиток працівника. Генеральний прокурор України вимагає, Забезпечувати атестацію прокурорів та слідчих відповідно до Положення про порядок проведення атестації прокурорсько-слідчих працівників органів прокуратури України.

Розглядати атестацію як засіб визначення рівня професійної підготовки, відповідності займаним посадам, перспектив просування працівника по службі, створення дієвого кадрового резерву та визначення шляхів підвищення кваліфікації і зміцнення службової дисципліни.

Атестацію проводити на засадах гласності, принциповості, об'єктивності та неупередженості в оцінці кваліфікаційного рівня прокурорів і слідчих, їх ділових, особистих і морально-психологічних якостей.

Практикувати систематичне заслуховування на засіданнях атестаційних комісій звітів керівників усіх рівнів про стан профілактично-виховної роботи у підпорядкованих колективах, підготовку кадрового резерву, контролю за виконанням працівниками рекомендацій атестаційної комісії, організації стажування молодих фахівців тощо.

Таким чином, можна зробити висновок, що робота з добору та розміщення кадрів - це творчий процес, і завдання зводиться до того, щоб жоден працівник не залишився поза увагою керівника. На жаль, ця важлива і відповідальна робота не всюди організована належним чином, трапляються випадки, коли на місцях, у районних і міських прокуратурах не приділяється необхідної уваги вихованню кадрів, підвищенню їх професійного рівня, додержанню моральних норм. Особливо від цього страждають молоді спеціалісти, які приходять на роботу в прокуратуру після закінчення вищого навчального закладу. Добре відомо, що початок професійної діяльності молодого спеціаліста - це відповідальний етап, від якого значною мірою залежить подальша його доля. Тому дуже важливо, щоб праця молодого спеціаліста була належним чином організована.