- •1.Джерела вивчення та історіографія історії України.
- •5 Період: Основні риси:
- •2.Наукова періодизація і характеристика основних етапів української історії.
- •4.Трипільська культура.
- •11.Християнізація Русі та її значення.
- •3.Початок людського суспільства та його еволюція на території України.
- •8.Перші державні утворення на території України.
- •5.Кочові народи на півдні України.
- •7.Проблема етногенезу східних слов’ян.
- •6.Антична колонізація в Північному Причорномор’ї.
- •9.Основні теорії походження Київської Русі.
- •10.Перші київські князі. Їх внутрішня та зовнішня політика.
- •12.Реформаторська діяльність Ярослава Мудрого.
- •17.Історичне значення Галицько-Волинської держави.
- •29.Андрусівське перемир’я 1667 р., “Вічний мир” та їх значення для України.
- •13.Еволюція політичного устрою Київської Русі. Причини політичної децентралізації Русі.
- •14.Історичне значення та проблема спадщини Київської Русі.
- •25.Формування української державності в ході національно-визвольної війни 1648-1676 рр.
- •15.Етапи політичної історії Галицько-Волинської держави.
- •1199-1205Рр. Розвиток об'єднаного Галицько-Волинського князівства за Романа Мстиславовича у1202 р.
- •1205-1238 Рр. Тимчасовий розпад Галицько-Волинського князівства, викликаний загибеллю Романа Мстиславовича і посиленням боротьби бояр за владу
- •1264-1340 Рр. Розвиток Галицько-Волинського князівства за спадкоємців Данила Галицького, поступове політичне ослаблення князівства
- •16.Внутрішня і зовнішня політика Данила Галицького.
- •32.Адміністративно-територіальний та політичний устрій Гетьманщини, її соціально-економічне становище.
- •18.Українські землі у складі Великого князівства Литовського.
- •19.Наступ Польщі на українські землі. Утворення Речі Посполитої.
- •20.Соціально-економічні та політичні передумови виникнення українського козацтва. Реєстрове козацтво.
- •21.Політика гетьмана п.Конашевича- Сагайдачного.
- •26.Березневі статті: умови і правове значення.
- •22.Козацько-селянські повстання кін. XVI ст. Та 20-30-х рр. XVII ст., їх наслідки.
- •23.Брестська церковна унія 1596 р. Та її історичне значення.
- •31.Причини поразки української національної революції 1648-1676 рр. Та її історичне значення.
- •24.Причини, характер та періодизація національно-визвольної війни 1648-1676 рр.
- •27.Постать б.Хмельницького в українській історії. Оцінки діяльності.
- •33.Гетьман і.Мазепа: оцінки діяльності.
- •28.Україна після смерті б.Хмельницького. Гетьмани і.Виговський та ю.Хмельницький.
- •35.Українська політика Петра і. Наступ Росії на українську автономію.
- •30.Гетьманування Петра Дорошенка.
- •34.Конституція п.Орлика та її історичне значення.
- •36.Українська політика Катерини II. Ліквідація Гетьманщини.
- •37.Польське панування на Правобережній Україні у XVIII столітті. Гайдамацький рух.
34.Конституція п.Орлика та її історичне значення.
Пилип Орлик склав проект першої Конституції України, яка отримала назву "Пакти і Конституція прав і вольностей Запорозького війська". Зміст її такий:
а) проголошувалася незалежність України від Росії та Речі Посполитої;
б) обґрунтовується протекція шведського короля та союз з Кримським ханством;
в) територія України визначається Збо-рівським трактатом 1649р.;
г) запорожцям повинні були повернути їхні давні містечка Трахтемирів, Кодак, Ке-леберду, землі над Ворсклою; фортеці, побудовані Мазепою, ліквідовувались;
д) при гетьманові утворюється Генеральна рада із законодавчою владою, яка складається з генеральної старшини, полковників, виборних депутатів від кожного полку та делегатів від запорожців. Рада збирається тричі нарік -на Різдво, Покрову та Великдень;
е) справи про кривду гетьманську та провини старшини розглядає генеральний суд, до діяльності якого гетьман не має права втручатися;
є) державна скарбниця і майно підпорядковуються генеральному підскарбію, на
утримання гетьмана призначаються окремі землі;
ж) встановлюється виборність полковників, сотників з наступним їх затвердженням гетьманом;
з) спеціальна комісія має здійснити ревізію державних земель, якими користується старшина, а також повинностей населення;
й) скасовуються оренди та податки на утримання гетьманської гвардії;
і) гетьман має захищати козацтво і все населення від надмірних податків і повинностей, допомагати козацьким вдовам і сиротам.
Конституція мала яскраво виражені демократичні тенденції. Про це свідчить встановлення представницького органу -Генеральної ради, виборності посад, спроба розподілу повноважень виконавчої і судової влад. Разом з тим не можна не зауважити, що Конституція мала на меті задовольнити перш за все інтереси тих соціальних груп, на які намагався спиратися Орлик для повернення в Україну. Проголошення захисту інтересів простого народу мало тут швидше декларативний характер. Зверніть увагу на оцінку Конституції І.Кри-п'якевичем: "Всі ці постанови мали егоїстично класовий чи груповий характер... Творці Конституції - старшина і запорожці - не виявили широкого політичного світогляду". Конституція значно обмежувала гетьманську владу в інтересах старшини. За висловлюванням історика О.Оглоблина, вона була "другою поразкою гетьмана Мазепи після полтавської катастрофи, яка завдала великого удару по гетьманській владі".
Хоч Конституція і не була запроваджена в життя, вона стала видатною пам'яткою української державно-політичної думки в еміграції.
Уряд Орлика намагався створити анти-російську коаліцію держав. Але ці намагання виявилися марними - європейські держави не бажали воювати за Україну.
36.Українська політика Катерини II. Ліквідація Гетьманщини.
.наказуємо нашому Сенатові для належного управління в Малій Росії створити там Малоросійську колегію, в якіі бути головним нашому генералу графу Румянцеву і з ним чотирьом великоросійським членам. Великоросійських членів наймилостивіше ми тепер призначаємо: генерал майор Брандта і полковника князя Платона Мещерського; на останні ж дві вакансії, вибравши негайно кандидатів, Сенат повинен представити нам, малоросійських генерального обозного Кочубея, генерального писаря Туманського, генерального осавула Журавку та хорунжого Данила Апостола... Нижчих канцелярських службовців вибрати йому, графу Румянцеву, на свій розсуд.
Ми, бажаючи, щоб між визначеними в цю колегії чинами ніякої різниці не було і щоб кожний своє місце міг зайняти за чином старшинства, наймилостивіше наділяємо цих малоросійських чинів зрівнюванням у класах з великоросійськими нижченаведеними чинами, а саме: генерального обозного Кочубея - генерал-майорським, генерального писаря Туманського - чином статського радника, генерального осавула Журавку і хорунжого Апостола - полковницькими.
А в судах, створених в Малій Росії в минулому 1763 р., на підставі нашого іменного указу -підкоморських земських в кожному полку по два, а в Ніжинському - три, до складу яких визначаються підкоморії, судді, підсудки і писарі з щорічними виборами як тимчасові, то наказуємо і цим, поки вони будуть мати після виборів такі звання, вважатися за урядами, а саме: підкоморіям - першим після малоросійського полковника, земським суддям з першорядними бунчуковими товаришами, по старшинству, підсудками з бунчуковими другорядними, писарям земським проти осавулів полкових, по старшинству, а возним бути першим під сотником малоросійським.
За відсутністю тепер гетьмана, призначеному від нас головному малоросійському командирові мати такі права, як генерал-губернатору і президенту Малоросійської колегії, де він в справах суду і розправи має голос голови за генеральним регіментом, а в решті справ, як-от підтримування в народі доброго порядку, загальної безпеки і виконання законів - повинен він поступати як губернатор, тобто як особливий нам довірений в нашу відсутність.
Запорізькій Січі, яка була під управлінням гетьмана, бути тепер підвладною цьому малоросійському урядові.