- •1. Метричні простори та приклади
- •2. Відкриті та замкнені множини
- •7.Поповнення метричного простору
- •3. Збіжність у метричних просторах
- •6.Неперервні відображення метричних просторів
- •4.Щільність множин
- •5.Повні метричні простори
- •8.Принцип стискаючих відображень
- •9.Відносна компактність.
- •10.Компактні множини в метричних просторах
- •11.Критерій компактності
- •12.Критерій відносної компактності в пр-рі
4.Щільність множин
Нехай Х – м.п.,
Означення. Мн-ну A наз. щільною в мн-ні В, якщо
Приклад.
Означення. мн-на А наз. скрізь щільною в мн. Х, якщо
Приклад.
зрозуміло, що існує інший інтервал (α, β), який міститься в (a,b), такий, що в (α, β) немає точок мн. N
Мн-на натуральних чисел ніде не щільна в мн. цілих дійсних
Означення. м.п. Х наз. сепарабельним, якщо в ньому існує зчисленна скрізь щільна мн-на.
1)D-замк., 2)
Приклад. 1. , 1)Q - зчисл., 2)Q скрізь щільна
R - сепарабельний метричний простір
2. – сепарабельний метричний простір
3. - мн. алг. поліномів з дійсними коеф.
Візьмемо . за теор. Вейєрштрасса існує алгебр. поліном, який знах. в ε-околі ф. f
f – гран. точка мн.
, але мн. незчисленна
- мн. алгебр. поліномів з раціональними коеф., ця мн. зчисленна
- сепарабельний метричний простір
4. X=m. Доведемо, що цей простір не є сепарабельним
E – мн. послідовностей, які побуд. за допомогою двох чисел 0 та 1
E={0,1,1,0,…} – кожна з таких посл. обмежена
Побудуємо відкриті кулі з центрами у точках мн. Е і радіусу 1/3. Отримали {B(x,1/3)}
мн-на Е незчисленна, між точками мн. Е та відрізками [0,1] можна встановити відповідності . Отже мн. Е незчисленна
Тому будь-які дві кулі не перетинаються. Якщо припустити, що простір m сепарабельний, то в ньому існує мн. D (зчисленна та скрізь щільна). З того, що D скрізь щільна => в кожній кулі існує хоча б одна т. мн. D, але мн. D зчисленна, а куль незчисленна множина. Отримали суперечність
5.Повні метричні простори
Нехай Х – метр.пр-тір, {xn} послідовність точок пр-ру Х
Озн. Послідовність {xn} наз. фундаментальною, якщо .
Твердження. Якщо послідовність збіжна, то вона фундаментальна. Д-ня: нехай {xn} збіжна.хm→x0, n→∞ .за нерівністю трикутника{xn} – фундаментальна.
Якщо послідовність фундаментальна, то це не означає, що вона збіжна. Але існують простори, в яких це так.
Озн. Метр.пр-тір Х наз. повним, якщо в ньому будь-яка фундаментальна послідовність збіжна.
Теорема про вкладені кулі (Критерій повноти) Метр.пр-тір Х повний тоді і тільки тоді, коли послідовності замкнених вкладених куль, радіуси яких →0 і переріз не порожня множина.
Х повний .
Д-ня: (необх.) нехай метр.пр-тір Х повний. Візьмемо довільну посл-сть замкнених вкладених куль радіуси →0. покажемо, що .. {xn} – фундаментальна, а простір Х – повний, тому {xn} збіжна. xn→x0, n→∞. .
(дост.) нехай метр.пр-тір Х такий, що послідовності замкнених вкладених куль, радіуси яких →0 маємо: . Доведемо, що Х – повний. Візьмемо довільну фунд-ну посл-сть {xn} у пр-рі Х. Нехай , {xn} фунд. .Побудуємо B[xn1,1]=B1. Нехай , {xn} фунд. . Побудуємокулю B[xn2,1/2]=B2 . І так далі. , . B[xnk,1/2k-1]=Bk. ми побудували послідовність замкнених вкладених ф-цій rk=1/2k-1, тоді за умовою . . Ми взяли довільну фундаментальну посл-сть і показали, що вона збіжна. Це означає, що простір Х – повний.
Приклади повних та неповних метричних просторів
1. X=Q, . фундаментальна, але не є збіжною у цьому просторі неповний.
2. X=P[a,b] – алгебраїчний поліном з дійсними коеф. за т.Вейєрштрассафундаментальна, але не є збіжною у цьому просторі, отже P[a,b] не повний метричний простір.
3. X=R, . За кр.Коші {xn} збіжна (){xn} фундаментальна, отже R - повний простір.
4. {xm} фунд. фунд.збіжназбіжна.- повний завдяки кр.Коші і тому, що збіжність у цих просторах по коортдинатна.
5. X=C[a,b]. За кр.Коші хm рівномірно збіг. до х0 на [a,b] {xn} фунд., отже C[a,b] – повний.
Теорема Бера
Повний метричний простір не можливо зобразити у вигляді об’єднання зчисленної множини ніде не щільних множин.
Зауважимо. Якщо метричний простір Х – не повний, то його можна зобразити у вигляді , Мn – ніде не щільні множини.
Наприклад. - не повний метр. пр-тір.ніде не щільні
Д-ня теореми Візьмемо довільну замкнену кулю B[x1,r1]. Будемо розгл. також відкриту кулю B(x1,r1). М1 – ніде не щільна мн-на в Х. . За означ. ніде не щільної мн-ни. Побудуємо замкнену кулю
. Будемо розгл. відкриту кулю . М2 – ніде не щільна на Х . Побудуємо замкнену кулю… Ми побудували послідовність замкнених вкладених куль. Х – повний, тоді за т.про вкладені кулі:, алеотримали суперечність.