- •1. Система сил на площині
- •1.1.Короткі теоретичні відомості
- •1.2. Довільна система сил
- •1.3. Задачі для самоконтролю
- •2. Кінематичний аналіз плоских систем і визначення реакцій з’єднань
- •2.1.Короткі відомості про кінематичний аналіз
- •2.3. Схеми задач для самостійного розв’язування
- •3. Розрахунок плоских статично визначуваних ферм
- •3.1.Короткі теоретичні відомості
- •3.3. Схеми задач для самостійного розв’язування
- •4. Статично визначувані просторові ферми
- •4.1. Короткі теоретичні відомості
- •4.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •5. Розрахунок шарнірно-консольної балки на нерухоме навантаження
- •5.1.Основні теоретичні відомості
- •5.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •6. Розрахунок тришарнірних арок
- •6.1 Короткі теоретичні відомості
- •6.3. Схеми задач для самостійного розв’язування
- •7. Статично визначувані рами
- •7.1. Короткі теоретичні відомості
- •7.2.Розрахунок простої рами
- •7.3.Розрахунок складеної рами
- •7.4. Розрахунок рами із замкненим контуром
- •8. Розрахунок на рухоме навантаження
- •8.1. Короткі теоретичні відомості
- •8.2. Лінії впливу для двоопорної балки
- •8.3. Лінії впливу для консольної балки
- •8.4. Навантаження ліній впливу
- •8.5. Лінії впливу для шарнірно–консольної балки
- •8.6. Лінії впливу в фермах
- •8.7. Лінії впливу в шпренгельних фермах
- •8.9. Задачі для самостійного розв’язування
- •9. Обчислення переміщень у стержневих системах
- •9.1. Короткі теоретичні відомості
- •9.6. Задачі для самостійного розв’язування
- •10. Розрахунок статично невизначуваної рами методом сил
- •10.1. Короткі теоретичні відомості
- •10.2. Розрахунок рами методом сил
- •10.3. Розрахунок симетричної рами методом сил
- •10.4. Задачі для самостійного опрацювання
- •11. Статично невизначувані ферми
- •11.1.Короткі теоретичні відомості
- •11.3. Задачі для самостійного опрацювання
- •12. Нерозрізна балка
- •12.1.Основні теоретичні відомості
- •12.2. Розрахунок статично невизначуваної балки на постійне навантаження методом трьох моментів
- •12.3.Розрахунок нерозрізної балки на тимчасові навантаження методом моментних фокусів
- •12.5. Задачі для самостійного опрацювання
- •13. Метод переміщень
- •13.1.Короткі відомості про метод переміщень
- •13.2.Розрахунок несиметричної рами в канонічній формі
- •13.3. Розрахунок несиметричної рами в розгорнутій формі
- •13.4. Розрахунок симетричної рами на симетричне навантаження
- •13.6. Задачі для самостійного опрацювання
- •14. Метод скінченних елементів для стержневих систем
- •14.1.Основні положення методу скінченних елементів
- •14.3. Розрахунок шарнірно-стержневої системи методом скінченних елементів
- •14.4. Схеми для самостійного розв’язування
- •15.Розрахунок рам на стійкість
- •15.1. Короткі теоретичні відомості
- •15.3. Розрахунок на стійкість симетричної рами
- •15.4. Задачі для самостійного розв’язування
- •16. Динамічний розрахунок рам
- •16.1.Короткі відомості про розрахунок на динамічні дії
- •16.4. Задачі для самостійного опрацювання
- •17. Розрахунок стінової панелі методом скінченних елементів
- •17.1. Короткі відомості про розрахунок стінової панелі
- •17.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •18. Навчальний програмний комплекс АСИСТЕНТ
- •18.1. Основні характеристики
- •18.2. Запуск комплексу АСИСТЕНТ
- •18.3. Керування роботою комплексу
- •18.4. иконання розрахункових робіт
- •19.1. Основні характеристики
- •19.3. Завантаження ОК SCAD і основні елементи керування
- •19.4. Основні етапи створення розрахункової схеми в ОК SCAD
6
поточну інформацію про створення дискретної моделі і проведення розрахунку яка зокрема дозволяє відміняти внесені в дискретну модель корективи повертатись на попередні кроки її
редагування а також відновлювати відмінені дії |
Згадані файли формуються автоматично в ході |
||
роботи із інтерактивними графічними засобами |
реалізованими в ОК SCAD |
нформація |
про |
дискретну модель може бути представлена також у вигляді спеціального текстового файлу |
ей |
||
файл є сумісним як з S DOS-версіями комплексу так із розглядуваною |
-версією |
що |
надає змогу використовувати для проведення розрахунків інформацію про раніше створені моделі Текстовий опис вхідної інформації потребує високої кваліфікації користувача ОК SCAD і використовується здебільшого при описі не стандартних розрахункових схем
19.3. Завантаження ОК SCAD і основні елементи керування
Робота із ОК SCAD базується на використанні інтерактивних графічних засобів які дозволяють проводити створення, візуалізацію і редагування дискретних моделей МСЕ виконання розрахунків і відображення результатів к було зазначено раніше інтерфейс ОК SCAD містить стандартні для -програм елементи керування Основними з них є меню із відповідними підменю і панелі інструментів з кнопками команд на яких нанесені символічними зображення що відповідають найбільш часто вживаним командам меню
Запуск ОК SCAD може бути здійснений із використанням команди головного меню
уск |
рограмм |
SCAD |
SCAD для |
рис 19. |
яка додається в |
|
головне меню в процесі установлення |
або із використанням ярлика |
SCAD |
на робочому столі |
|||
Windows. |
|
|
|
|
|
|
Після |
запуску ОК |
SCAD на екрані з’являється початкове вікно |
яке |
містить зокрема |
||
завантажувальне меню |
роект і відповідну йому панель інструментів |
рис 19.2). Відповідність |
команд меню і кнопок панелі інструментів показана на рисунку ламаними лініями
7
Рис 19.1
Рис 19.2
Вибір команди |
Нов й проект |
викликає |
відповідне вікно |
рис 19.3), |
в текстові поля |
||
Наименование |
Организация |
Об ект |
якого |
необхідно |
ввести |
ідентифікаційну |
|
інформацію |
проекту |
обрати норми |
проектування які |
будуть застосовані |
при виконанні |
||
розрахунків |
що стосуються даного проекту одиниці виміру і тип розрахункової схеми |
8
Рис 19.3
Натиснення кнопки Единиц измерения приводить до появи допоміжного вікна рис 19.4), в якому з відповідних списків окремо обираються одиниці виміру лінійних розмірів елементів конструкції розмірів поперечних перерізів навантажень та форма їх подання числовий або експоненціальний) та кількість значущих цифр що встановлюється кнопками «>» і «<».
Рис 19.4
Вибір значення текстового поля Тип схем проводиться зі списку, показаного на рис 19.3. Тип схеми є атрибутом який визначається на початку створення розрахункової схеми і в подальшому не може бути змінений Зважаючи на це при виборі значення атрибуту Тип схем
необхідно враховувати наступні міркування |
У загальному випадку вузол дискретної моделі являє |
||
собою тверде тіло скінчено малого розміру |
к відомо такий об’єкт має в просторі шість ступенів |
||
вільності – три поступальних лінійних |
переміщення X, Y, Z в напрямку осей декартової системи |
||
координат xyz |
яка в подальшому вважається базисною системою координат для опису дискретної |
||
моделі –і три |
кутових переміщення |
кути повороту) відносно цих осей – UX, UY, UZ. е |
9
стосується як просторових конструкцій загального вигляду так і стержневих систем Зокрема у випадку наявності всіх зазначених ступенів вільності, для стержневих систем розглядається універсальний стержневий СЕ рис 19.5).
Рис 19.5
У певних часткових випадках одне або декілька переміщень можуть не спричиняти впливу на напружений стан конструкції Типовим випадком є плоска ферма в якій внаслідок особливості прийнятої в будівельній механіці розрахункової схеми всі стержні вважаються приєднаними до
вузлів шарнірно Таким чином |
кути повороту стержнів у вузлах не впливають на величини |
|
внутрішніх зусиль Крім |
того, |
в плоских конструкціях також не спричиняють впливу на |
напружено-деформований |
стан |
переміщення спрямовані вздовж осі перпендикулярної до |
площини розташування конструкції кщо для опису ступенів вільності всіх вузлів розглядуваної системи достатнім є використання певної скороченої кількості невідомих переміщень то всі інші переміщення можуть бути виключені з розгляду що дозволить відповідно зменшити обчислювальні витрати Таким чином в залежності від характерних особливостей роботи конкретної розглядуваної конструкції використовуються різні модифікації універсального
стержневого СЕ табл 19. |
кількість ступенів вільності в яких обмежена |
При цьому в якості |
|
визначального значення |
атрибуту Тип схем |
необхідно обирати |
найбільшу кількість |
невідомих що буде використана для опису окремих складових розрахункової схеми
10
|
|
|
Таблиця 19.1 |
|
|
|
|
|
|
Тип |
Розглядувана конструкція |
Ступені |
|
|
схеми |
|
|
вільності |
|
|
|
|
|
|
1 |
Плоская шарнирно стержневая система |
X, Z |
|
|
плоска ферма |
|
|||
|
|
|
||
|
|
|
|
|
2 |
Плоская рама |
плоска рама |
X, Z, UY |
|
|
|
|
|
|
3 |
алочний ростверк плита |
Z, UX, UY |
|
|
|
|
|
|
|
4 |
Пространственная шарнирно-стержневая |
X, Y, Z |
|
|
система просторова ферма |
|
|||
|
|
|
||
|
|
|
|
|
5 |
Система общего вида |
пистема загального |
X, Y, Z, |
|
виду |
|
UX, UY, UZ |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
Крім того після визначення зазначених параметрів користувачу пропонується визначити ім’я файлів *.SPR.
Після виконання дій із створення проекту на екрані з’являється вікно керування роботою комплексу із деревом проекту рис 19. яке являє собою впорядковану систему вкладених папок хнє відкриття дозволяє здійснювати перехід між окремим етапами роботи основними з яких є задання вихідних даних розрахунок і представлення результатів Послідовність розташування папок згори до низу відтворює послідовність дій для розв’язання задачі
Знаки |
що стоять біля окремих пунктів указують |
на необхідність |
задання вихідної |
||||||
інформації або наявність помилок в даному пункті |
а знак |
вказує на недоступність даної |
|||||||
операції в поточний момент роботи з комплексом |
е може бути обумовлено або нестачею |
||||||||
вихідних даних |
зокрема |
лінійний розрахунок буде доступним в даній демонстраційній версії |
|||||||
комплексу лише після повного задання всієї інформації в |
розділах Исходн е данн е |
||||||||
Расчетная схема або обмеженнями встановленими |
в даній версії ОК SCAD |
Активізація |
|||||||
кожного з доступних пунктів дерева проекту |
здійснюється шляхом підведення до нього курсору |
||||||||
миші і натискання її лівої кнопки |
|
|
|
|
|
|
|
||
Активізація |
розділу |
Расчетная схема |
або |
його підрозділів відкриває головне вікно |
|||||
графічного препроцесора |
рис 19.7). У верхньому рядку цього вікна розміщується ім’я відкритого |
||||||||
проекту. В розташованому в наступному рядку |
меню зібрані |
команди |
які |
здійснюють |
|||||
налаштування і керування роботою ОК SCAD |
пункти |
роект |
айл |
Опции |
|||||
Операции та виклик додаткових допоміжних функцій |
Сервис і |
Справка ). Два наступних |
|
|
|
|
|
|
11 |
рядки займає панель інструментів |
яка систематизована за шістьма розділами – |
правление , |
||||
Схема , «Назначения», |
зл |
и лемент , |
Загружения , |
рупп |
Кожний із розділів |
|
активізується натисненням |
лівої |
кнопки миші |
на відповідну |
іменну |
закладку |
розділу При |
підведенні курсору миші до кожної з кнопок панелі інструментів на екрані з’являється контекстна підказка із назвою відповідної команди.
Виконання переважної кількості команд що викликаються з панелі інструментів виконується за наступним алгоритмом
o активізація команди (натисненням лівою кнопкою миші відповідної кнопки панелі інструментів);
o призначення параметрів команди задання числових значень величин визначення прив’язки до осей координат та ін що виконується для частини команд при появі відповідного діалогового вікна
o вибір на розрахунковій схемі вузлів і елементів, до яких застосовується команда
oнатиснення кнопки ОК у відповідному розділі панелі інструментів або клавіші Е ter на клавіатурі
Рис 19.6
12
Рис 19.7
Вибір окремих вузлів або скінчених елементів здійснюється вказуванням на них курсором і натисканням лівої кнопки миші При цьому вузол або СЕ виділяється червоним кольором Для вибору груп вузлів або СЕ використовується курсор з прямокутною або полігональною рамкою Переключення між режимами вибору окремих елементів розрахункової моделі та курсором з рамкою здійснюється зокрема із використанням кнопок розташованих в лівій частині нижнього рядка вікна графічного препроцесора рис 19.7). і кнопки дозволяють здійснювати вибір окремих
вузлів |
окремих СЕ |
обирати курсор з прямокутною |
) або полігональною |
) |