- •Сутність творчої діяльності
- •Творчість як біологічний та соціальний феномен
- •Суб’єкт і об’єкт творчості, їх взаємодія
- •Рівні творчості
- •Передумови та закономірності творчості
- •Поняття про творчий процес. Фази творчого процесу
- •Усвідомлене та неусвідомлене у творчості
- •Місце інтуїції у творчому процесі
- •Психофізіологічні основи творчості
- •Творче завдання як модель творчої діяльності
- •Суб’єктивні та об’єктивні фактори, що впливають на процес розуміння умови
- •Стратегії рішення творчих завдань
- •13. Особливості античної творчості
- •Еволюція психологічних понять у давньогрецьких філософів
- •Творчість в епоху Середньовіччя як шлях пізнання себе через Бога
- •Людина як творець себе в епоху Відродження
- •Відчуження особистості у творчості сьогодення
- •Інтерпретація творчості в теоретичних течіях містичного тлумачення
- •Трактування творчості в інтуїтивізмі
- •Діалектичні принципи інтерпретації творчості
- •Характерні риси творчої особистості
- •Поняття про творчі задатки і творчий потенціал
- •Взаємозв’язок мислення і творчості
- •Поняття про творчі здібності
- •Професіоналізм і творчі здібності
- •Творчий потенціал і психічне здоров’я
- •Фактори, що впливають на рівень творчих здібностей
- •Психологічна характеристика рівнів здібностей
- •Психологічні особливості творчості в різних галузях діяльності
- •Види творчості: наукова, технічна, літературна, музична, образотворча, ігрова, навчальна, побутова, військова, управлінська, ситуаційна, комунікативна.
- •32.Специфіка зазначених видів творчості. Основні функції видів творчості: гносеологічна, аксіологічна, евристико-конструктивна, репрезентативна.
- •Роль досвіду життєвих вражень у творчості
- •Технічна творчість
- •Винахідництво як частина технічної творчості. Бар’єри винахідництва
- •Поняття про художню творчість. Поняття про задум у художній творчості
- •Художня творчість як синкретична єдність основних видів діяльності: пізнавальної, ціннісно-орієнтаційної, перетворюючої та комунікативної
- •Поняття про наукову творчість. Роль різних видів мислення та емоцій у художній та науковій творчості.
- •39. Особливості дитячої творчості
- •40.Сензитивні періоди в розвитку творчості у різних галузях людської культури
- •41. Неусвідомлений характер дитячої творчості
- •42.Ігрова діяльність як сприятлива умова для дитячої творчості
- •44.Методи розвитку креативності особистості
- •45.Особливості розвитку винахідливості у процесі творчої діяльності дітей дошкільного віку
Суб’єкт і об’єкт творчості, їх взаємодія
Внутрішнім змістом творчості можна вважати динамізм усіх якостей і властивостей людини в творчому акті. Такий динамізм становить основний зміст поняття, яке називають творчим потенціалом. Його пов’язують переважно з усвідомленням діяльнісних засад буття індивіда, під яким розуміють силу, здібності, потенційні можливості, енергію. Реальність, яку відображено в терміні «творчий потенціал», поєднує в собі природне (об’єктивне) та соціальне (суб’єктивне), внутрішнє та зовнішнє, статичне та динамічне. Творчий потенціал фіксує суперечність як джерело можливого саморозвитку явища. Він характеризує потенційну енергію суб’єкта творчості, його силу й міць. Таким суб’єктом може бути людина, колектив, народ, суспільство тощо. Творчий потенціал як цілісна якість людини, соціальною за своєю сутністю, виникає в процесі соціалізації та проявляється у творчій активності людини
Як об’єкт (предмет) творчої діяльності може виступати наука, техніка, природа, мистецтво, людина, суспільство, економіка тощо. Міра креативності об’єкту творчості обумовлена соціально-історичними чинниками: розвитком науки, техніки, виробництва, потребами виробництва. Об’єкт творчості може мати різний ступінь креативності через свої об’єктивні особливості – зміст, структуру, технологічні властивості, стосунків і тому подібне.
Суб’єктом творчості може бути індивід, колектив, етнічна, професійна, соціальна групи, людство, інтегральний інтелект тощо. Серед творців можна виділити, за класифікацією М. Бунге, такі типи: а) критики-руйнівники, тобто дослідники, що знаходять недоліки у чужих розробках, але самі нічого нового створити не можуть; б) практики (appliers), тобто дослідники, що використовують існуючі теорії й методи для розв’язання будь-яких проблем; в) розробники, тобто критики-творці, що можуть вдосконалювати відомі знаряддя, поширювати галузь їх використання; г) творці нових ідей, гіпотез, теорій, напрямів, підходів і методів їх конструювання.
Синтез творчості за сферами діяльності відбувається: по-перше, в окремих сферах – літературній, театральній, кінематографічній, економічній і т.п.); по-друге, у комплексних сферах науки, техніки, культури; по-третє, у міжгалузевих формах науково-технічної, соціальної, художньої творчості.
Існує також певна класифікація різновидів творчості за предметом (об’єктом) діяльності. По-перше, це наукова творчість. Вона пов’язана зі створенням законів, що мають синтетичний і динамічний характер. Наукова діяльність як творчість здійснюється у двох напрямах: відкритті нових емпіричних фактів і висуненні нових ідей, гіпотез, теорій. По-друге, це технічна творчість. Вона пов’язана з задоволенням практичних потреб людства, цілеспрямованою трансформацією матеріального середовища за допомогою нових технічних засобів. У техніці винахідники творчо синтезують досягнення повсякденного досвіду, ремісництва, науки.
Рівні творчості
Творчість як процес проходить на різних рівнях:
несвідомому,
рівні підсвідомості,
свідомості та надсвідомості.
Кожний із цих рівнів має свою специфіку творення, механізмів творчості та характеру її продуктів. Найвищий рівень розвитку творчості – взаємодія між зазначеними її рівнями, коли «креативне поле» захоплює всі ділянки мозку. Поняття несвідомого містить у собі сукупність психічних утворень, процесів і механізмів, у функціонуванні та впливі яких суб’єкт не віддає собі звіту. Цим терміном характеризують індивідуальну та групову поведінку, дійсні цілі та наслідки якої не усвідомлені й за своєю функцією можуть бути прирівняні до інстинктів.
Творчість на рівні підсвідомості виникає на основі індивідуального досвіду та сформованих у мозку психічних конструктів, які інтегрують у собі неусвідомлений досвід раннього дитинства, вироблені навички й уміння, зумовлені природними задатками, життєвими соціальними нормами та характером взаємодії із середовищем, що пройшли через свідомість.
Свідомий рівень творчості має власний особливий інструмент – логічні операції. Ці операції (аналізу, синтезу, абстракції й узагальнення), а також форми мислення (поняття, судження, висновки), спрямовані на пізнання реальності, зумовлюють не тільки відкриття нових закономірностей, але й винаходи, створення нових продуктів. В основі вищих проявів творчості лежить надсвідоме. Це неусвідомлювані первісні етапи будь-якого виду творчості, народження геніальних здогадів, раптових осяянь. Надсвідоме зводить усі рівні роботи мозку до рівня інтуїції – одномоментного пізнання цілого.