- •Сутність творчої діяльності
- •Творчість як біологічний та соціальний феномен
- •Суб’єкт і об’єкт творчості, їх взаємодія
- •Рівні творчості
- •Передумови та закономірності творчості
- •Поняття про творчий процес. Фази творчого процесу
- •Усвідомлене та неусвідомлене у творчості
- •Місце інтуїції у творчому процесі
- •Психофізіологічні основи творчості
- •Творче завдання як модель творчої діяльності
- •Суб’єктивні та об’єктивні фактори, що впливають на процес розуміння умови
- •Стратегії рішення творчих завдань
- •13. Особливості античної творчості
- •Еволюція психологічних понять у давньогрецьких філософів
- •Творчість в епоху Середньовіччя як шлях пізнання себе через Бога
- •Людина як творець себе в епоху Відродження
- •Відчуження особистості у творчості сьогодення
- •Інтерпретація творчості в теоретичних течіях містичного тлумачення
- •Трактування творчості в інтуїтивізмі
- •Діалектичні принципи інтерпретації творчості
- •Характерні риси творчої особистості
- •Поняття про творчі задатки і творчий потенціал
- •Взаємозв’язок мислення і творчості
- •Поняття про творчі здібності
- •Професіоналізм і творчі здібності
- •Творчий потенціал і психічне здоров’я
- •Фактори, що впливають на рівень творчих здібностей
- •Психологічна характеристика рівнів здібностей
- •Психологічні особливості творчості в різних галузях діяльності
- •Види творчості: наукова, технічна, літературна, музична, образотворча, ігрова, навчальна, побутова, військова, управлінська, ситуаційна, комунікативна.
- •32.Специфіка зазначених видів творчості. Основні функції видів творчості: гносеологічна, аксіологічна, евристико-конструктивна, репрезентативна.
- •Роль досвіду життєвих вражень у творчості
- •Технічна творчість
- •Винахідництво як частина технічної творчості. Бар’єри винахідництва
- •Поняття про художню творчість. Поняття про задум у художній творчості
- •Художня творчість як синкретична єдність основних видів діяльності: пізнавальної, ціннісно-орієнтаційної, перетворюючої та комунікативної
- •Поняття про наукову творчість. Роль різних видів мислення та емоцій у художній та науковій творчості.
- •39. Особливості дитячої творчості
- •40.Сензитивні періоди в розвитку творчості у різних галузях людської культури
- •41. Неусвідомлений характер дитячої творчості
- •42.Ігрова діяльність як сприятлива умова для дитячої творчості
- •44.Методи розвитку креативності особистості
- •45.Особливості розвитку винахідливості у процесі творчої діяльності дітей дошкільного віку
39. Особливості дитячої творчості
У ранньому віці помітно виявляються здібності до творчості лише в окремих її видах, наприклад музичній, математичній і словесній. Зрозуміло, що в певному розумінні поведінку дитини в багатьох аспектах можна розглядатись як творчість, тому що дитина робить відкриття на кожнім кроці, досліджує невідомий їй світ, свідомо пізнає незнайомі речі. Досягнення дитини в названих видах творчості можуть стати найвищими творами мистецтва та науки, тобто практично ні в чому не поступатися проявам дорослого генія. Дитяча творчість має переважно неусвідомлений характер. Вона найчастіше виявляється спонтанно в невимушеній (наприклад, ігровій) обстановці, досягаючи дуже високого рівня оперування найабстрактнішими символами (звуками, математичними знаками, словами). Дітям такого віку властива імпровізація як один зі специфічних параметрів творчості, який найчастіше виявляється саме в дитячому віці. Незаданість, мимовільність, зовні випадковий характер дитячої творчості з часом зазвичай зазнає змін, пов’язаних із потребою створити щось, певною зовнішньою детермінованістю. Здатність створювати щось нове, незвичайне виникає в дитинстві завдяки розвитку психічних функцій, таких як мислення й уява. Саме розвитку слід приділяти найбільшу увагу у вихованні дитини від п’яти до дванадцяти років. Цей період учені називають сензитивним, тобто найсприятливішим для розвитку образного мислення й уяви.
У психології виділяють декілька факторів, що впливають на дитячу творчість.
Оригінальність – це здатність створювати окремі ситуації, приймати незвичайні рішення. Вона виявляється в дитячому віці в різних видах діяльності дітей і в їхніх іграх. Семантичною гнучкістю називають здатність визначати функції об’єкта й пропонувати нове його використання. Це нестандартне бачення об’єкта, використання його функцій у нових ситуаціях. Образна адаптивна гнучкість – це здатність визначати функції об’єкта й уміння змінювати його для створення нових можливостей. На ній ґрунтується більшість нових оригінальних розробок. Образна адаптивна гнучкість спонукає творчу особистість на пошук рішення та його втілення у вигляді спочатку конструкторського задуму, а потім – і реального продукту. У дитячому віці образна гнучкість – це мабуть, найтиповіша форма прояву творчості внаслідок образності мислення дитини та її сензитивності до чуттєвого сприйняття. Дитина на кожному кроці перевтілює об’єкти в нові образи, помічає в предметі те, чого не можуть побачити дорослі, навіть «бачить» те, чого немає взагалі. Семантична стихійна гнучкість виявляється в дитячому віці як підвищена чутливість до мови. Дитина сприймає мовні форми – слова, фрази, що є в тексті, – як живий об’єкт. Діти, на відміну від дорослих, «бачать» образи. Образне сприйняття мовного матеріалу – основа творчості дітей. Діти дуже жваво реагують на рими, тому їм подобаються вірші, примовки, пісні. Багато дітей самі люблять писати вірші. Отже, словотворчість і віршування – це варіант творчої семантичної гнучкості.