- •Практична робота Тема "Технології менеджменту у сфері соціально-культурної діяльності"
- •Менеджмент: сутність та поняття
- •Етапи менеджменту
- •3. Основні функції менеджменту
- •4. Планування: поняття
- •5. Функція планування
- •6. Види планів
- •7. Контроль: поняття
- •8. Завдання контролювання
- •9. Мотивування: сутність та поняття
- •10. Функція мотивації
- •11. Економічні методи менеджменту
- •12. Управлінська процедура: сутність та поняття
- •13. Управлінська операція: сутність та поняття
- •14. Соціальна освіта: сутність та поняття
- •15. Стратегії: сутність та поняття
- •16. Функція: сутність та поняття
- •17. Структура: сутність та поняття
- •18. Система: сутність та поняття
- •19. Цілі: сутність та поняття
- •20. Місія: сутність та поняття
- •21. Організація: сутність та поняття
- •22. Завдання організації
- •23. Життєвий цикл організації: сутність та поняття
- •24. Складові успіху організації
- •25. Бюджет організації: сутність та поняття
- •26. Основні види ресурсів організації
- •27. Внутрішнє середовище це, складових елементів
- •28. Організаційна (корпоративна) культура: сутність та поняття
- •29. Джерела інвестицій
- •30. Інвестиційна політика: сутність та поняття
- •31. Форма інвестиції: сутність
- •32. Зовнішнє середовище: сутність
- •33. Інновація: поняття
- •34. Інноваційний процес: поняття
- •35. Первинні потреби: сутність
- •36. Потреба: сутність та поняття
- •37. Соціокультурна діяльність: поняття
- •38. Функції соціокультурної діяльності
- •39. Принципи менеджменту соціально-культурної діяльності
- •40. Принцип безперервності та єдності впливу соціально-культурної діяльності
- •41. Мета соціально-культурного проектування
- •42. Принцип цінності та значущості: сутність
- •43. Соціальні та психологічні методи менеджменту в соціально-культурної діяльності
28. Організаційна (корпоративна) культура: сутність та поняття
Організаційна (корпоративна) культура – це сформована впродовж всієї історії організації сукупність прийомів та правил її адаптації до вимог зовнішнього середовища і формування внутрішніх відносин між групами працівників. Загальна мета організаційної культури – створення в організаціях здорового психологічного клімату для об'єднання працівників в єдиний колектив, що сповідує певні етичні, моральні та культурні цінності. Фахівці виділяють дві важливі особливості організаційної культури: багаторівневість (її елементи формують певні ієрархічні рівні) та багатогранність, багатоаспектність (культура організації складається з культур її окремих підрозділів або груп працівників).
Зазвичай, до елементів організаційної культури відносять:
організаційні цінності, які є орієнтирами поведінки членів організації;
місію (головні мета існування, призначення організації) та гасла;
філософію організації (систему ключових цінностей, які відображають її самосприйняття);
обряди та ритуали – стандартні заходи, спрямовані на підкреслення значимості певних подій, цілеспрямованого психологічного впливу на працівників з метою їхнього згуртування, формування у них відданості компанії, необхідних переконань та цінностей;
звичаї та традиції;
норми та стиль поведінки працівників один з одним та з суб'єктами зовнішнього середовища;
історії, розповіді, легенди, міфи про найважливіші події та людей організації;
символіку – емблеми, товарні знаки, уніформу та інші атрибути зовнішнього вигляду персоналу, дизайн приміщень тощо.
29. Джерела інвестицій
Джерела інвестицій. Основними джерелами інвестування на мікрорівні є:
власні фінансові ресурси – прибуток після сплати податків, амортизаційні відрахування, заощадження трудового колективу, продаж частини активів та ін.;
залучені фінансові ресурси – кошти від продажу інвестиційних цінних паперів, пайових та інших внесків фізичних та юридичних осіб, венчурний капітал та ін.;
позичені фінансові кошти – кредити банків, кредити бюджетних організацій, випуск боргових цінних паперів тощо;
бюджетні асигнування.
30. Інвестиційна політика: сутність та поняття
Інвестиційна політика – це сукупність дій економічних агентів із забезпечення умов простого і розширеного відтворення капітальних ресурсів у регіоні або в державі в цілому, а сутність інвестиційної політики полягає в забезпеченні відтворення основних фондів виробничих і невиробничих галузей, їх розширенні і модернізації. Механізм інвестиційної політики охоплює конкретні рішення щодо реалізації інвестицій. Враховуючи особливості суб'єктного складу інвестиційної політики, необхідно зауважити, що сам її механізм може бути реалізований на публічно-правових і приватноправових засадах. Публічно-правовий аспект включає спрямування коштів державного і місцевих бюджетів та фінансування капітального будівництва безпосередньо органам державного управління, у тому числі на виробниче будівництво – лише у разі вичерпання інших джерел фінансування. Сам механізм реалізації інвестиційної політики має включати ряд юридично значущих дій суб'єктів інвестиційного процесу, спрямованих на реалізацію інвестиційних проектів. Складовими частинами цього механізму є:
наявність власних або залучених матеріальних та/або нематеріальних цінностей, які будуть виступати в ролі інвестицій;
реєстрація суб'єкта інвестиційної діяльності як суб'єкта підприємництва, якщо таке положення прямо передбачено чинним законодавством;
отримання необхідних дозволів органів державної влади та місцевого самоврядування для проведення інвестиційної діяльності за умови, що це прямо передбачено законодавством;
сплата необхідних платежів, якщо це передбачається законодавством чи договорами, спрямованими на реалізацію інвестиційних проектів;
безпосередньо реалізація інвестиційного проекту.