- •Розділ і. Проектування металевих конструкцій.
- •1. Компонування конструктивної схеми металевого балкового перекриття.
- •2. Розрахунок і конструювання балки настилу.
- •2.1. Обчислення навантажень на перекриття.
- •2.2. Статичний розрахунок балки настилу.
- •2.3. Підбір перерізу балки настилу з умови міцності та з урахуванням пружно- пластичної роботи сталі
- •2.4. Розрахунок балки настилу за іі-ю групою граничних станів: розрахунок прогинів.
- •3. Розрахунок і конструювання головної балки із прокатного профілю марки гб-2.
- •3.1. Обчислення навантаження на головну балку.
- •3.2. Обчислення розрахункового прольоту.
- •3.3. Статичний розрахунок головної балки марки гб-1.
- •3.4. Підбір перерізу головної балки з умови міцності за нормальними напруженнями.
- •3.5. Перевірка міцності головної балки в зоні одночасного впливу моментів і поперечних сил.
- •3.6. Перевірка головної балки в опорному перерізі, в зоні впливу поперечних сил
- •3.7. Розрахунок головної балки за другою групою граничних станів (розрахунок прогину).
- •3.8. Розрахунок і конструювання вузлів головної балки.
- •3.8.1. Розрахунок і конструювання опорного ребра головної балки.
- •3.8.2. Розрахунок опорного ребра у випадку обпирання на опорний столик.
- •3.8.3. Розрахунок зварних швів прикріплення опорного ребра до стінки балки.
- •3.8.4. Розрахунок і конструювання опорних ребер у випадку обпирання головної балки на монолітну опорну подушку.
- •3.8.5. Розрахунок і конструювання проміжних ребер жорсткості.
- •3.8.6. Розрахунок болтового з’єднання балок
- •4. Розрахунок і конструювання колони і-го поверху.
- •4.1. Обчислення навантаження від власної ваги конструкції покриття.
- •4.2. Обчислення снігового навантаження.
- •4.3. Обчислення навантаження від власної ваги колони.
- •4.4. Обчислення розрахункового зусилля.
- •4.5. Підбір перерізу колони з умови стійкості центрово стиснутого стрижня.
- •4.6. Розрахунок і конструювання опорних вузлів колони.
- •4.6.1. Розрахунок і конструювання опорного столика колони під головну балку.
- •4.6.2. Розрахунок зварних швів прикріплення опорного столика до колони.
- •4.6.3. Розрахунок і конструювання опорного столика колони під балку настилу.
- •4.7. Розрахунок і конструювання бази колони.
- •Використана література (до ч. І-ї):
4.5. Підбір перерізу колони з умови стійкості центрово стиснутого стрижня.
Розрахункова схема колони представляє собою центрово стиснутий просторовий стрижень з шарнірним закріпленням його кінців, завантажений осьовою силою N=785 кН.
Рис.4.2. Розрахункова схема колони І-го поверху.
Розрахункову довжину стрижня колони знаходимо за формулою:
lef = μl
де μ – коефіцієнт зведення геометричної довжини стрижня l до розрахункової довжини lef, який залежить від схеми закріплення кінців стрижня: в нашому випадку μ=1.
Геометричну довжину l стрижня колони між вузлами закріплення вибираємо від верха фундаменту до низу головної балки:
l =H+ΔHfund –hd –hmb =4,1+0,15–0,20–0,35=3,7 м
де hd =0,2м – товщина перекриття (рис. 2.1);
hmb =0,35 м – висота головної балки із двотавра №35Б2.
Остаточно розрахункова довжина стрижня колони рівна:
lef = 1·3,7=3,7 м.
Підбір перерізу колони ведемо методом послідовного наближення, попередньо задаючись робочою гнучкістю колони в межах λ=50…80. Приймаємо λ=60. Розрахунковий опір за межею текучості сталі класу С245 – Ry =240МПа (табл. 51* Норм [1]). За табл. 72 Норм [1] знаходимо коефіцієнт поздовжнього згину φ=0,805.
Для будинку ІІ класу відповідальності необхідну площу перерізу колони в першому наближенні знаходимо за формулою:
де γc=0,95 – коефіцієнт умов роботи колон громадських будинків (табл. 6 [1]);
γn=0,95 – коефіцієнт надійності за відповідальністю для будинку ІІ-го класу.
За сортаментом ГОСТ 26020-83 вибираємо колонний двотавр №20К1 з наступними характеристиками перерізу:
mc =41,5кг/м; Afac =52,82см2. hc =195мм; bc =200мм ; tw =6,5мм; tf =10мм; ix =8,5см;
iy =5,03см, R =13мм.X
Обчислюємо гнучкості підібраного стрижня, якщо lef,x = lef,y =3,7м:
Уточнюємо значення коефіцієнта поздовжнього згину при λmax.= λх=105,7, Ry =240МПа: за табл. 72 Норм [1], інтерполюючи, знаходимо коефіцієнт поздовжнього згину φmin =0,800.
Перевірку нормальних напружень, що виникають в колоні з урахуванням стійкості, виконуємо, виходячи з умови:
–умова задовольняється, стійкість забезпечується.
4.6. Розрахунок і конструювання опорних вузлів колони.
4.6.1. Розрахунок і конструювання опорного столика колони під головну балку.
Опорні столики головних балок проектують, як правило, із штабової сталі завтовшки 30-40мм або із прокатного кутника із обрізаною опорною поличкою, забезпечуючи опорний майданчик довжиною 30…40мм (враховуючи зазор Δ, товщину опорного ребра головної балки плюс 10мм).
Ширину опорного столика призначають на 20 мм більшою за ширину опорного ребра головної балки та з умови влаштування вертикальних зварних швів – меншою або більшою на 20 мм за ширину колони.
З метою надійного обпирання опорного ребра головної балки на столик із штабової сталі їхні контактні торці вирівнюють, напр., шляхом фрезерування.
При ширині колони bc=200мм ширину опорного столика bst знаходимо за формулою (див рис.):
bst=bc–20=200–20=180 мм,
що на 20мм перевищує ширину опорного ребра головної балки.
Рис. 4.3. Конструктивне вирішення опорних столиків колони під головну
та другорядну балки
Висоту опорного столика hst встановлюємо за довжиною вертикальних зварних швів, необхідних для прикріплення столика до колони і які розраховуємо на дію опорної реакції головної балки.