3.8.5. Розрахунок і конструювання проміжних ребер жорсткості.

В місцях обпирання балок настилу на головну балку в одному рівні передбачаємо опорні ребра жорсткості шириною не менше b_r=75мм (за аналогією з опорним ребром п. 1.7.3), а товщину ребер призначаємо виходячи із умови (п. 7.10 Норм [1]):

і не менше товщини стінки балки настилу (t_w,sb=6,5мм) і не менше 8 мм. із конструктивних міркувань. Приймаємо остаточно товщину ребер t_r=8мм із листової сталі. Шви прикріплення ребер приймаємо двосторонніми катетом 5мм – із конструктивних вимог.

3.8.6. Розрахунок болтового з’єднання балок

Приймаємо болти нормальної точності (класу В), класу міцності – 4.6. Болти в з’єднанні працюють на зрізування і на зминання під дією опорної реакції балки настилу V_A=Q_max=245,3кН. За табл. 58^* Норм [1] приймаємо R_bs=150МПа, за табл. 59 Норм [1] приймаємо R_bp=450МПа, якщо для балок настилу і головних балок клас сталі С245, для яких R_un=370МПа .

Рис. 3.5. Конструктивне вирішення вузла з’єднання балки настилу БН-1 з головною балкою ГБ-2 в одному рівні.

Необхідна площа перерізу монтажних болтів із умови зрізування, враховуючи коефіцієнтом 1,1 одностороннє приєднання балки до ребра внапуск :

де γ_bs=0,9 (табл. 35* Норм [1]); кількість площин зрізу n_s=1.

За табл. 62 Норм [1] приймаємо два болти діаметром 16мм із площею перерізу A_b,fac=2,02×2=4,02см²> A_b,nec =3,38см².

Необхідний діаметр болтів із умови зминання, враховуючи коефіцієнтом 1,1 одностороннє приєднання балки до ребра внапуск, якщо кількість болтів у з’єднанні n_b=2, γ_bs=0,9 (табл. 35* Норм [1]), а мінімальна товщина деталі,що зминається в одному напрямі, Σt_min= t_w,sb=0,65cм :

.

Із двох значень остаточно приймаємо два болти діаметром 16мм (2ø16), виходячи із умови зрізування.

4. Розрахунок і конструювання колони і-го поверху.

Колону першого поверху проектуємо з колонних двотаврів з паралельними гранями поличок за ГОСТ 26020-83. Для колони використовуємо сталь класу С245 згідно із завданням на проектування. Колона обпирається на фундамент нижнім фрезерованим кінцем через опорну плиту бази.

4.1. Обчислення навантаження від власної ваги конструкції покриття.

Для заданого будинку проектуємо суміщену плоску покрівлю, конструкція якої наведена на рис. 4.1:

Рис. 4.1. Конструкція покриття із суміщеною покрівлею.

Обчислення навантажень зводимо в таблицю:

Табл. 4.1

Види навантажень і їх підрахунок	Характеристичне навантаження, кН/м2	Коефіцієнт надійності, γfm	Розрахункове граничне навантаження, кН/м2
А. Постійні: – шар євроруберойду на мастиці t = 0,005м, ρ = 600кг/м3; t×ρ = 0,005×600×(0,01) – цементно-піщана стяжка t = 0,03м, ρ =1800кг/м3 ; t×ρ =0,03×1800× (0,01) – утеплювач (плитний пінопласт) t =0,1м, ρ =45кг/м3 ; t×ρ =0,1×45× (0,01) – одна верства пергаміну на мастиці t = 0,003м, ρ =600кг/м3 ; t×ρ = 0,003×600× (0,01) – залізобетонна монолітна плита t=0,05м, ρ =2500кг/м3; t×ρ =0,05×2500× (0,01) – металева балка настилу (орієнтовно) Всього постійне:	0,030 0,540 0,045 0,018 1,250 0,100 g0 =1,983	1,3 1,3 1,3 1,3 1,1 1,05 –	0,039 0,702 0,059 0,023 1,375 0,105 g =2,303