«Палата короля драконів»

Король лежав на ліжку а кругом ходили лікарі вже було витягнуто стрілу та перепечено рану щоб кров не текла. Багато лікарів ходило та вивчали рану але ніхто не торкався без до з вола короля. Він думав що стане якщо він вмре і нащо він поліз в бій хватило того що донька постраждала. Він лише згадав про неї як вона зайшла і сказала:

- Привіт тату як справи?

- Ліпше за питай цих лікарів. Сказав король.

- Якщо він вмре я вас страчу.

- Чули що вона вам говорить.

- Так ваше величество. Сказали хором лікарі.

Лікарями звали тих хто навчався в спец школі де їх вчили всього і після закінчення ставили на грудях клемо у вигляді зірки і воно означало що ти можеш проводити та лікувати людей. Так колись мене батько не відправив мене до них думав король пооглядавши на дочку яка стояла збоку та зажмурила очі а лікар щось її казав. Але король нічого не зміг в чути.

Він помахав рукою і дочка підійшла по ближче і він сказав:

- Як там наш будинок?

- Все в порядку майже готовий. Робочі роблять день та ніч. Сказала дочка.

- Значить все вже готово.

- Та.

- Нічого там не прийшли до мене посильні.

- Ні.

- А як справи в королівстві.

- Не хвилюйся лише пройшло половина дня.

- Тобі ще не надоїло питати про справи королівства зараз там твій замісник робить.

- Та я йому не довіряю.

- Я знаю. Тому ходжу на всі його наради та всі його накази проходять через мене.

- Видиш ти стала похожа на королівну?

- Та. І ще батьку я знаю про твою хитрість.

- Ти про що?

- Те що ти зробив недавно.

- А саме можеш сказати.

- Тут багато народу.

- Всім вийти зали.

Всі встали та вийшли зали.

- Ну що? Сказав король.

- Цей хлопець що хотів вбити вас був на нараді та знає що ви послали посильних і їм може грозити небезпека.

«День другий подорожі»

Всі стояли над перевертнем крім Рози та Вогню а коли вчули голос Рози то подивилися на неї як вона несла горщик з чимось і впала на землю.

- Іди поможи Золотий Місяць? Сказав Олень.

- Добре. Що з нив чого вона не встає.

- Йди ліпше ти Вітер та Камінь.

- Добре.

І вони втрьох пішли до Рози яка лежала на землі. Вітер прийшов перший вчув запах диму не став підходити лише глянув з далека та сказав:

- Вона спить?

Камінь пішов поближче до неї а Золотий місяць теж рушив за ним але Вітер його зупинив і сказав:

- Ти що дурак?

- Ні. Відповів Золотий місяць.

- Ну добре а то я подумав що ти справді дурак.

Камінь нахилився до неї та взяв горщик та відкинув його по дальше і він впав і з нього потекла речовина незрозуміла. І Камінь впав на землю як справді камінь. І тоді Вітер сказав:

- Йди принеси воду.

- Добре. Чого вони сплять? Сказав Золотий місяць.

- Це певно магія або робота спеціальних людей які створюють різну алхімію їх звати алхіміки. Ти ще тут?

- Зараз.

- Вже метал нагрівся. Закричав Вогонь.

- Добре. Неси сюди.

І він поніс червоний меч до Оленя тай взяв однов рукою меч і сказав:

- Держи його за груди та міцно а я буду держати за мотузок та до тулю меч гарячий зрозумів.

- Так. Сказав Вогонь.

І почав держати його за груди. А Олень підніс до тіла метал та сказав:

- Почали.

І притулив до тіла. Перевертень схопився та закричав а Вогонь відлетів в бік а Олень впустив мотузок і сам встиг відскочити до того як меч який вилетів з руки впав на його місце.

- Ти що дурак я сказав держати міцно? Закричав Олень.

- Я держав міцно. Закричав Вогонь.

- Ви що здуріли що ви робите. Сказав Перевертень.

- Не рухайся рана відкриється. Сказав Олень.

Перевертень глянув на ногу нога була красна від кров а там де стріла попала червонівся рубець.

- Держу пряжи круги рани. Сказав Олень.

Перевертень зловив полотно та обмотав ногу де його ранили та міцно прив’язав. Він знав що буде знак вигляді меча на нозі.

В той час Золотий місяць приніс бурдюк з водою та поніс до Вітер а той взяв його та вилив на тих що спали ті схопилися та сказали:

- Що то було з нами?

- Це була алхімія або магія точно не скажу? Сказав Вітер.

- І як воно діє на нас. Сказав Камінь.

- Ви просто засинаєте і нічого не відчуваєте.

- Значіть в хлопців не було можливості збудити нас та самі видко заснули. Сказала Роза.

- Бачу що ти не лиши красива та розумна. Сказав Вітер.

- Дякую.

І покрасніла.

- Давайте поховаємо тіла? Сказав Золотий Місяць.

- Не погано думаєш. Сказав Олень.

Коли підходив до них. Перевертень підходив до них разом з Вогнем та підпирався на його плече вони йшли через трупи.

- А де вершник? Сказав Перевертень.

- Який? Сказав Вітер.

І вони всі пішли куда повів їх Перевертень. Вони прийшли на місце де мав бути кунь та вершник.