Розділ 3. Просвітницька діяльність
Гучну славу й популярність Володимир завоював не тільки завдяки своїй мудрості як державного діяча або полководця, який зумів об'єднати розрізнені руські сили на переможні походи проти половців, а й завдяки широким просвітницьким заходам.
Доба Володимира Мономаха була часом розквіту культури в Русі. У Києві та в інших містах один за одним виростали кам'яні храми, оздоблені настінним живописом. Зокрема, в той час було збудовано і прикрашено Михайлівський Золотоверхий і Видубицький монастирі у Києві, а також церкву на річці Альті, на місці загибелі князя Бориса. З ініціативи Мономаха видубицький ігумен Сильвестр виправив і уклав на основі писань Нестора, літописця Печерського монастиря, та інших літературних текстів літопис — славнозвісну «Повість минулих літ». У часи його князювання було здійснено багато перекладів з візантійських видань.
Ігумен печерський Нестор започаткував Патерик, збірник житій печерських преподобних отців; з'явилися житія княгині Ольги і святого Володимира, сказання про Бориса та Гліба. Та й сам Мономах був неабияким письменником, як свідчать деякі його твори, зокрема лист до Олега Святославича.
Та особливо вславило його «Повчання», своєрідний духовний заповіт дітям, в якому він врозумляв своїх наступників бути гідними людьми, виконувати заповіти старших, любити рідну землю. «А над усе не забувайте убогих... і не давайте сильним погубити людину... Також бідного смерда і вбогу вдовицю... Більше всього шануйте гостя, звідки б він не прийшов: чи посол, чи знатний, чи простий, всіх пригощайте... Цим прославиться людина по всіх землях». Він заповідав не пишатися своїм званням, пам'ятати, що все в руках Божих, і не прагнути великих багатств, вважаючи це великим гріхом. Наостанок він наказує своїм дітям, а водночас і всім своїм сучасникам вчитися читати, і наводить як взірець свого батька, котрий знав п'ять мов.
Висновок
Політична та просвітницька діяльність князя Володимира Мономаха увійшла в історію, як час розквіту. Хоча не всі вчинки правителя можна назвати благородними (наприклад, підступне винищення знатних половців, яким була обіцяна недоторканість), все ж його політика була направлена на зміцнення та з’єднання руських земель, на поширення впливу Київської Русі поміж інших країн.
Тож, князювання Володимира Мономаха можна назвати дійсно мудрим і розважливим, а його спадок – безцінним.
Список використаних джерел
Світлична В.В. Історія України: Навчальний посібник для студентів неісторичних спеціальностей вищих закладів освіти. Друге видання, виправлене і доповнене. – К.: «Каравела», Львів: «Новий Світ-2000», «Магнолія плюс», 2003. – 308 с.
http://www.history.vn.ua/article/24.html
http://aratta-ukraine.com/sacred_ua.php?id=30
http://www.kazedu.kz/referat/156281
http://histua.com/knigi/istoriya-ukraini-zaruba-vaskovskij/volodimir-monomax