- •Охорона праці Вступ до спеціальності Навчальний посібник
- •Вступ до спеціальності: Навч. Посібник / Нестер а.А., Турченюк в.О. –Хмельницький: хну, 2011. -280с.
- •Вступ Шановний першокурснику!
- •1.1. Система освіти в Україні
- •1.1.1.Типи та рівні акредитації вищих навчальних закладів
- •1.1.2.Типи та рівні акредитації вищих навчальних закладів. Структура вищого навчального закладу
- •1.1.3. Організація навчального процесу у вищих навчальних закладах України
- •1.1.4. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес
- •1.2. Організація науково-технічної інформації в Україні
- •1.2.1. Організація науково – технічної інформації
- •1.2.2. Методика пошуку літературних джерел
- •1.2.3. Сучасні методи пошуку інформації
- •Контрольні питання до розділу 1
- •2.1. Концепція формування цілісної системи знань з питань охорони праці
- •2.1.1 Задачі і структура дисципліни
- •2.1.2. Історія розвитку науки про охорону праці
- •2.2. Суспільство та розвиток суспільних виробничих відносин
- •2.2.1.Продуктивні сили суспільства
- •2.2.2. Поняття виробничих відносин
- •Контрольні питання до розділу 2
- •3.1 Стан охорони праці в Україні та інших країнах світу.
- •3.1.1. Охорона праці як суспільно-економічний чинник і галузь науки
- •3.1.2. Стан охорони праці в Україні та інших країнах.
- •3.1.3. Основні терміни та визначення
- •3.1.4. Державні нормативні акти з охорони праці.
- •3.1.5. Основні принципи державної політики України з питань охорони праці
- •3.1.6. Основні принципи організації охорони праці в умовах різних форм власності
- •3.1.7. Законодавче регулювання питань охорони праці щодо створення безпечних і здорових умов праці
- •3.2. Закон України про охорону праці
- •3.2.1. Органи державного управління. Державний нагляд і громадський контроль. Система управління охороною праці на підприємстві
- •3.2.2. Навчання та інструктажі з охорони праці.
- •3.2.3. Розслідування і облік нещасних випадків та профзахворювань.
- •Контрольні питання до розділу 3
- •4.1 Концепція формування цілісної державної системи гарантування прав кожної людини на надійну безпеку
- •4.2 Основні елементи безпеки
- •4.3. Чинник безпеки особи
- •Контрольні питання до розділу 4
- •5.1. Соціальний захист потерпілих в умовах сучасного техногенного середовища
- •5.2. Поняття про травматизм виробничого та побутового характеру
- •5.3. Поняття про виробничі шкідливості та професійні захворювання
- •5.3.1. Поняття охорони здоров'я на виробництві та її правове забезпечення
- •Контрольні питання до розділу 5
- •6.1.Гігієна праці як наука
- •6.2.Основні задачі виробничої санітарії
- •6.3.Санітарно-гігієнічні особливості виробництва
- •6.4.Методи дослідження факторів виробничого середовища
- •Гігієнічна класифікація праці
- •Контрольні питання до розділу 6
- •7.1. Виробничий і технологічний процеси
- •Існуючі способи отримання заготовок, критерії вибору в сучасному виробництві можна представити наступними.
- •Розглянемо окреми способи виготовлення заготовок.
- •Характеристики основних груп ливарних матеріалів
- •Порівняльні характеристики основних ливарних способів
- •7.2. Структура машинобудівного заводу
- •7.3. Типи виробництва та їх технологічні характеристики
- •7.4. Основні етапи створення машин. Машина та її елементи. Життєвий цикл машини і його стадії
- •Структура механічного заводу.
- •Контрольні питання до розділу 7
- •Відділ охорони праці. Основні функції
- •8.2. Опис відділу техніки безпеки та стану забезпечення нормальних умов праці
- •8.3. Забезпечення нормальних умов праці
- •8.4.Відповідальність працівників за порушення вимог охорони праці
- •Контрольні питання до розділу 8
- •9.1 Класифікація методів механічної обробки
- •9.2. Технологічна система: склад, функції елементів, формотворні рухи. Класифікація верстатів
- •9.3. Продуктивність. Норма часу. Методи нормування
- •9.4. Токарні верстати: основні частини та виконавчі поверхні, їх функції.
- •Розкатування (в) і (г) гладких поверхонь обертання
- •9.5. Фрезерні верстати. Фрези і схеми фрезерування.
- •Р 99 исунок 9.16 – Схеми фрезерування
- •Поздовжньо-фрезерні (рис.9.17) призначені для обробки плоских поверхонь на заготовках великих габаритів. Усі ці верстати мають ручне керування.
- •Контрольні питання до розділу 9
- •10.1. Принципи конструювання машин-загальні положення.
- •10.2.Метрологічна експертиза технічної документації
- •Контрольні питання до розділу 10
- •11.1. Структура Держгірпромнагляду
- •11.2.Організація нагляду за станом охорони праці на підвідомчій території
- •11.3. Експертно-технічні центри. Структура. Задачі
- •Контрольні питання до розділу 11
- •12.1 Основні положення та задачі організації
- •Контрольні питання до розділу 12
- •ЛітературА
7.4. Основні етапи створення машин. Машина та її елементи. Життєвий цикл машини і його стадії
Машина – це механізм або комплекс механізмів, призначений для виконання корисної роботи, пов’язаної з процесом перетворення енергії та збирання, зберігання чи перетворення інформації. З технологічної точки зору в машині виділяють такі складові: деталі і складальні одиниці.
Деталь – первинний елемент машини, виготовлений з однорідного за маркою і найменуванням матеріалу, що не містить з’єднань.
Складальна одиниця (або вузол) – сукупність з’єднаних між собою деталей або інших складальних одиниць, які монтують незалежно від решти машини.
Період часу від початку розробки конструкції машини до закінчення експлуатації називають її життєвим циклом. У життєвому циклі машини розрізняють дві основні стадії, а саме: створення машини та її експлуатація.
Стадія створення машини охоплює такі етапи:
конструкторську підготовку виробництва (КПВ), під час якої створюють графічний і словесний опис будови машини, оформлений у вигляді конструкторської документації. КПВ на машинобудівному заводі виконує відділ головного конструктора;
технологічну підготовку виробництва (ТПВ), яка включає проектування технології виготовлення деталей і складання машини з оформленням технологічної документації, замовлення або проектування та виготовлення засобів для виготовлення машини, установлення засобів та відлагодження технології. Більшість робіт з ТПВ, насамперед проектні, виконує відділ головного технолога;
виробництво. Тут виготовляють заготовки, обробляють їх різними методами, перетворюючи в деталі; складають деталі у вузли і машини, регулюють та випробовують їх;
життєвим циклом технологічного процесу називають час його здійснення та існування.
Стадія експлуатації машини включає її використання, обслуговування та ремонт.
Предметом вивчення цього заняття є етап виробництва, а саме: механічна обробка заготовок і складання машин, а також проектування технології і оснастки з етапу ТПВ.
Основна мета виробництва. Шляхи її досягнення. Виробництво машин для виробника – це спосіб отримання прибутку для задоволення своїх потреб. Прибуток Пр виробника залежить від кількості N реалізованих (проданих споживачеві) машин, їх ціни Ц, витрат В на виготовлення й реалізацію машини та податків П:
Пр = N∙[Ц – (В + П)].
Ціна та кількість реалізованих машин тим більші, чим вищу вартість машина має для споживача, тобто чим повніше, порівняно з іншими машинами того ж чи подібного призначення, вона задовольняє споживача у виконанні потрібної йому роботи, у його витратах на її придбання, використання й обслуговування, у його вимогах до зручності її експлуатації та в його естетичних вимогах тощо, а також, чим більша кількість споживачів згідна за таку ціну придбати машину. Це означає, що виробник, зацікавлений у власному прибутку, змушений піклуватися про задоволення потреб споживача та направляти свої зусилля на виготовлення потрібних споживачам якісних машин.
Якість визначається конструкцією машини: її будовою, принципом дії, властивостями матеріалів, розмірними, кінематичними, силовими та іншими зв’язками між її функціонально важливими елементами. Якість машини закладається на стадії її конструювання і має бути досягнута під час її виготовлення.
Очевидно, що чим вища якість машини, тим якіснішими мають бути використані матеріали та складніша технологія, тобто тим більші витрати виробника. При цьому збільшення прибутку для виробника за рахунок розширення ринку збуту та деякого підвищення ціни може бути поглинуто, якщо не повністю, то в значній мірі, додатковими витратами. Отже, збільшення прибутку не буде, або він буде неадекватний затраченим зусиллям.
Ціна на машину практично не залежить від витрат виробника, а визначається ситуацією на ринку. Тому може здатися, що свій прибуток виробник може збільшити, знижуючи якість машини й, тим самим, зменшуючи витрати. Така ситуація справді можлива, але лише за умови, коли немає конкуренції і виробництво є монопольним. Інакше зниження якості врешті-решт призведе до скорочення обсягу реалізації та зниження ціни, тобто до зменшення прибутку.
Отже, підвищення якості машини є необхідною умовою для ефективної роботи машинобудівного виробництва, однак недостатньою. Досвід успішно діючих машинобудівних фірм показує, що другою обов’язковою умовою є комплексний підхід до вдосконалення всіх стадій створення машини із швидким впровадженням досягнень науки в техніці й технології та залучення висококваліфікованих фахівців.
Напрямами такого вдосконалення є наступне:
на етапі конструкторської підготовки: створення технологічної конструкції машини, тобто такої, яка б задовольняла не лише вимоги споживача, але й була легкою та зручною для підготовки її виробництва і виготовлення. Технологічна конструкція має просту принципову схему, високий рівень уніфікації і низьку матеріаломісткість, а якість матеріалів, точність та якість поверхонь її елементів якнайповніше відповідає її функціям. Така конструкція враховує технологічні можливості конкретного виробництва;
на етапі технологічної підготовки: закладення в технологію методів, засобів і організаційних форм виробництва, оптимальних для даного обсягу випуску та конструкції машини, застосування типізації і систем автоматизованого проектування технологічних процесів (САПР ТП);
на етапі виробництва: кооперація і спеціалізація, автоматизація на базі верстатів з числовим програмним керуванням (ЧПК) і гнучких виробничих систем (ГВС), повне завантаження виробничих потужностей.
Безперечно, такі вдосконалення потребують додаткових витрат. Однак, вони врешті-решт будуть повністю компенсовані зменшенням часу і коштів на підготовку виробництва та саме виробництво, а також вищим прибутком на машину вищої якості.