- •Охорона праці Вступ до спеціальності Навчальний посібник
- •Вступ до спеціальності: Навч. Посібник / Нестер а.А., Турченюк в.О. –Хмельницький: хну, 2011. -280с.
- •Вступ Шановний першокурснику!
- •1.1. Система освіти в Україні
- •1.1.1.Типи та рівні акредитації вищих навчальних закладів
- •1.1.2.Типи та рівні акредитації вищих навчальних закладів. Структура вищого навчального закладу
- •1.1.3. Організація навчального процесу у вищих навчальних закладах України
- •1.1.4. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес
- •1.2. Організація науково-технічної інформації в Україні
- •1.2.1. Організація науково – технічної інформації
- •1.2.2. Методика пошуку літературних джерел
- •1.2.3. Сучасні методи пошуку інформації
- •Контрольні питання до розділу 1
- •2.1. Концепція формування цілісної системи знань з питань охорони праці
- •2.1.1 Задачі і структура дисципліни
- •2.1.2. Історія розвитку науки про охорону праці
- •2.2. Суспільство та розвиток суспільних виробничих відносин
- •2.2.1.Продуктивні сили суспільства
- •2.2.2. Поняття виробничих відносин
- •Контрольні питання до розділу 2
- •3.1 Стан охорони праці в Україні та інших країнах світу.
- •3.1.1. Охорона праці як суспільно-економічний чинник і галузь науки
- •3.1.2. Стан охорони праці в Україні та інших країнах.
- •3.1.3. Основні терміни та визначення
- •3.1.4. Державні нормативні акти з охорони праці.
- •3.1.5. Основні принципи державної політики України з питань охорони праці
- •3.1.6. Основні принципи організації охорони праці в умовах різних форм власності
- •3.1.7. Законодавче регулювання питань охорони праці щодо створення безпечних і здорових умов праці
- •3.2. Закон України про охорону праці
- •3.2.1. Органи державного управління. Державний нагляд і громадський контроль. Система управління охороною праці на підприємстві
- •3.2.2. Навчання та інструктажі з охорони праці.
- •3.2.3. Розслідування і облік нещасних випадків та профзахворювань.
- •Контрольні питання до розділу 3
- •4.1 Концепція формування цілісної державної системи гарантування прав кожної людини на надійну безпеку
- •4.2 Основні елементи безпеки
- •4.3. Чинник безпеки особи
- •Контрольні питання до розділу 4
- •5.1. Соціальний захист потерпілих в умовах сучасного техногенного середовища
- •5.2. Поняття про травматизм виробничого та побутового характеру
- •5.3. Поняття про виробничі шкідливості та професійні захворювання
- •5.3.1. Поняття охорони здоров'я на виробництві та її правове забезпечення
- •Контрольні питання до розділу 5
- •6.1.Гігієна праці як наука
- •6.2.Основні задачі виробничої санітарії
- •6.3.Санітарно-гігієнічні особливості виробництва
- •6.4.Методи дослідження факторів виробничого середовища
- •Гігієнічна класифікація праці
- •Контрольні питання до розділу 6
- •7.1. Виробничий і технологічний процеси
- •Існуючі способи отримання заготовок, критерії вибору в сучасному виробництві можна представити наступними.
- •Розглянемо окреми способи виготовлення заготовок.
- •Характеристики основних груп ливарних матеріалів
- •Порівняльні характеристики основних ливарних способів
- •7.2. Структура машинобудівного заводу
- •7.3. Типи виробництва та їх технологічні характеристики
- •7.4. Основні етапи створення машин. Машина та її елементи. Життєвий цикл машини і його стадії
- •Структура механічного заводу.
- •Контрольні питання до розділу 7
- •Відділ охорони праці. Основні функції
- •8.2. Опис відділу техніки безпеки та стану забезпечення нормальних умов праці
- •8.3. Забезпечення нормальних умов праці
- •8.4.Відповідальність працівників за порушення вимог охорони праці
- •Контрольні питання до розділу 8
- •9.1 Класифікація методів механічної обробки
- •9.2. Технологічна система: склад, функції елементів, формотворні рухи. Класифікація верстатів
- •9.3. Продуктивність. Норма часу. Методи нормування
- •9.4. Токарні верстати: основні частини та виконавчі поверхні, їх функції.
- •Розкатування (в) і (г) гладких поверхонь обертання
- •9.5. Фрезерні верстати. Фрези і схеми фрезерування.
- •Р 99 исунок 9.16 – Схеми фрезерування
- •Поздовжньо-фрезерні (рис.9.17) призначені для обробки плоских поверхонь на заготовках великих габаритів. Усі ці верстати мають ручне керування.
- •Контрольні питання до розділу 9
- •10.1. Принципи конструювання машин-загальні положення.
- •10.2.Метрологічна експертиза технічної документації
- •Контрольні питання до розділу 10
- •11.1. Структура Держгірпромнагляду
- •11.2.Організація нагляду за станом охорони праці на підвідомчій території
- •11.3. Експертно-технічні центри. Структура. Задачі
- •Контрольні питання до розділу 11
- •12.1 Основні положення та задачі організації
- •Контрольні питання до розділу 12
- •ЛітературА
Контрольні питання до розділу 3
що є основною причиною смертності чоловіків у працездатному віці?
Хто в Україні займається питаннями подальшого вдосконалення охорони праці в сучасних умовах?
Яка галузь є найбільш травмонебезпечною в нашій країні?
Коли може виникнути виробнича травма або професійне захворювання?
Що означає вираз шкідливий (виробничий) чинник?
Назвіть основні принципи державної політики в галузі охорони праці.
Які права працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві?
Назвіть обов'язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці.
Хто виступає гарантом створення безпечних та нешкідливих умов праці для працівників підприємств, установ, організацій?
Коли був прийнятий Закон України "Про охорону праці"?
За якою схемою здійснюється (триступеневий) контроль на виробництві?
Хто організує навчання з питань охорони праці?
Які Ви знаєте інструктажі?
Хто входить до складу комісії з проведення розслідування нещасного випадку?
Скільки років зберігається акт нещасного випадку?
розділ 4 Концепція сталого розвитку людського суспільства
4.1 Концепція формування цілісної державної системи гарантування прав кожної людини на надійну безпеку
Безпека є невід’ємною характеристикою й умовою життя та діяльності особи, суспільства та держави. Згідно з теорією мотивації (за А. Маслоу), яка обумовлює ієрархію потреб людини, безпека, поряд з фізіологічними потребами (в їжі, одязі тощо), є однією із головних потреб.
З уваги на глобальні трансформації та нестабільність українського суспільства безпека посідає особливе місце в структурі суспільних цінностей, саме через безпеку реалізуються всі інші людські можливості: на життя, на свободу, на самореалізацію.
У цьому контексті важливо з’ясувати зміст поняття «human security». Прямий переклад англомовного терміну - «людська безпека», можна тлумачити як безпеку людини чи безпеку людства. В українській мові «human security» має синонімічні відповідники передусім щодо поняття «людина», а саме: індивід, особа, особистість.
Поняття «людина» зазвичай вживають у двох основних значеннях:
1) вид живих істот, що займає певне місце в ієрархії (сукупності) живих організмів (Homo sapiens);
2) людина, як особлива розумна істота, що має принципові відмінності від усіх інших живих істот.
Поняттям “індивід” позначають одиничного представника роду і стоїть він у ряді таких понять: рід – вид – індивід. Індивід постає перед нами у своєрідній діалектиці одиничного та загального: як представник роду, індивід є носієм якихось важливих рис, властивих родові загалом, але ці риси представлені в індивіді як неповторні й унікальні, але не у всій родовій повноті та яскравості. Тобто в кожному конкретному індивіді представлені не всі можливі вияви родових якостей людини. Тому ми не можемо прямо і безпосередньо переносити всі характеристики роду на індивіда, як і навпаки.
Поняття “особи” характеризує насамперед певні реальні властивості людського індивіда і охоплює три найважливіші моменти. По-перше, особа – це суб'єкт та об'єкт соціальних стосунків, тобто той, ким продукуються соціальні дії та на кого вони спрямовані. За цією характеристикою, особа постає у певних соціальних ролях, представником певних соціальних верств. По-друге, особа характеризується через особливий, неповторний внутрішній світ людини з її темпераментом, знаннями, переконаннями, ідеалами, ерудицією. Нарешті, по-третє, особа постає перед нами як людська “самість”, вісь, центр, зосередження усіх дійових, психічних та інтелектуальних якостей. Кожна особа – унікальна та неповторна у своїх характеристиках і виявах, але водночас є представником людської особи взагалі, особи як такої, особи як родової характеристики людини. В такому контексті індивід є суб’єктом безпеки в теорії human security.
Утім в українській політології та теорії безпеки нема єдиного консенсусного підходу щодо цього терміна. Це можна пояснити процесом становлення концепції і його некінченістю навіть на Заході. Серед основних трактувань «human security» використовують такі:
1. Концепція, яка розглядає безпеку особи, як теорію, що походить з потреби реалізації основних потреб людини. Ця концепція виникла внаслідок появи документів «Програми ООН з розвитку». Основні положення підходу розкрито у таких твердженнях:
– суб'єктом безпеки особи є люди, а не держави або суспільні групи;
– компоненти безпеки особи взаємозалежні;
– безпека особи пов'язана з якістю життя людей, суспільства, політичного процесу, а все, що знижує цю якість, загрожує безпеці.
2. «Інтервенціоністське трактування» безпеки особи звертає основну увагу на взаємодію особи та держави у сфері безпеки. Його представники наголошують на твердженні, що безпека держави не обов'язково гарантує безпеку її громадян. Цей підхід використовує концепцію безпеки особи для виправдання так званих «гуманітарних інтервенцій» для гарантування безпеки особи і наочно демонструє зміну статусу держави та розуміння суверенітету у сучасному світі.
3. Модель розвитку в концепції безпеки особи закономірно тлумачить розвиток як фундамент, основу для існування людини, її самореалізації. А основні підстави для розвитку має гарантувати безпека особи. Теоретики, що підтримують цей підхід, наголошують на узгодженні, налагодженні взаємодії між усіма суб’єктами реалізації безпеки особи (людиною, суспільством, державою, міжнародними організаціями тощо), а також розглядають важливість перерозподілу благ у світі від «багатих» країн і суспільств до «бідних», мінімізації негативних наслідків глобалізації, посилення інституційного регулювання світової економіки та глобалізаційних процесів з метою ефективного розвитку для людства і людини.
4. Ще один підхід розглядає появу концепції безпеки особи, як наслідок зміщення акцентів у гарантуванні національної безпеки з традиційних на нетрадиційні загрози. У цьому тлумаченні безпека особи виступає як підпорядкований елемент щодо національної безпеки, а потреба її реалізації обґрунтовується посиленням держави через людину та суспільство в умовах глобалізації та «розмивання» суверенітету.
Отже, «human security» передбачає не лише фізичний захист кожної людини («безпека людини») чи завдання виживання і безпеки людства («людська глобальна безпека»), а більшою мірою реалізацію здатності кожної людини до повноцінного життя та гарантування відповідних умов для цього з боку самої людини, громадських організацій, суспільства, а також – держави, міжнародного співтовариства, міжнародних організацій тощо.
Розглядаючи «human security», російський дослідник Д. Балуєв дає їй таке «робоче визначення»: це свобода від загроз життю індивіда і його якості, при одночасному створенні умов для його вільного розвитку і реалізації прав та можливостей брати участь в суспільному житті (на національному, так і глобальному рівнях).
Узагальнюючи, пропонуємо таке визначення «human security»: стабільний стан надійної захищеності життєво важливих інтересів особи, її прав та цінностей від небезпек, загроз, шкідливих впливів (фізичного, духовного, майнового, інформаційного, соціального, економічного, політичного, екологічного, військового тощо) за умов збереження і розвитку потенціалу особи та її здатності до ефективної діяльності у всіх сферах.