22. 22.Філософські та соціально-політичні ідеї Джона Локка ??

Джон Локк (1632-1704) у своєму творі "Два трактати про уряд" розвинув вчення Т. Гоббса про громадський договір. Він став одним із засновників англійського буржуазного лібералізму.

Дж Локк у своєму соціально-політичному вченні виходить з природного стану суспільства. Природний стан він зображує як царство свободи і рівності, в якому люди вільно мають в розпорядженні свою особу, майном і усі мають рівні права на свободу. Таким чином, до основних невідчужуваних природних прав людини Дж. Локк відносить три права: на життя, свободу і власність, придбану своєю працею. Ніхто не має права "завдати шкоди життя, здоров'ю, свободі або майну іншого"

Основною метою людей при встановленні держави за взаємною угодою являється, по Локку, збереження їх невід'ємних прав і власності, які не гарантовані в природному стані. Він стверджує, що повної відмови від природних прав і природної свободи при укладенні договору бути не може. Індивід лише настільки обмежує свою природну свободу і свої природні права, наскільки це треба для охорони його особи і майна. Звідси Локк робить висновок про те, що влада правителя не може бути абсолютною. Абсолютна монархія, на його думку, гірше, ніж природний стан, оскільки над абсолютному монархом немає суду і він знаходиться як би в природному стані по відношенню до своїх поданих. Проміняти природний стан на абсолютну монархію - це те ж, говорить Локк, що щоб уникнути шкоди, що наноситься тхором або лисицею, віддати себе в кігті лева.

Ідея розподілу влади. Роз'яснюючи принцип розподілу влади, він вказує, що треба розрізняти три влади: законодавчу, сумлінну і федеральну. Законодавча влада (парламент) здійснює право видавати закони, сумлінна (уряд) - проводити закони в життя, а федеральна (король і міністри) займається питаннями зовнішньої політики. Влада, на думку Локка, нерівноправна. Законодавча влада - верховна, вона повинна керувати іншою владою. У своєму трактаті Локк також ставить питання про можливість опору суверену (правителеві), коли він зловживає своєю прерогативою. Тоді його піддані мають право відмовитися від договору

Педагагічна система

Мета фиховання: підготовка джентльмена, який вміє вести свої справи розумно і прибутково

Програма виховання джентльмена: моральне виховання, розумове виховання, фізичне виховання

Завдання виховання: розвиток здорового духу у здоровому

Методи виховання: приклад, вправи, виховні ситуації, бесіди, покарання, заохочення

Організація виховання: джентльмен виховується в сім'ї, а не в школі

Педагогічні ідеї Д. Локка

Перемога буржуазної революції середини XVII ст., становлення нового суспільного устрою в Англії вимагали принципово нового рішення корінних питань педагогіки: про фактори формування осо­бистості і роль виховання, про мету і його завдання, про зміст осві­ти і методи навчання. Розробляючи ці проблеми, Д. Локк виступив справжнім виразником передових суспільних сил свого часу.

Джон Локк (1632—1704)

У філософській праці «Досвід про людський розум» (1690) Д. Локк всебічно обгрунтував слідом за Беконом вчення сенсуалізму про походження знань і ідей із чуттєвого досвіду. Свою основну педа­гогічну працю «Думки про виховання» (1693) Д. Локк присвятив питанням сімейного виховання «джентльмена». Його книга була адресована імущим класам. Молода англійська буржуазія прокла­ла шлях в заокеанські країни. Життя в необжитих місцях у тяжких і незвичайних кліматичних умовах вимагали від людей фізичної загартованості, моральної стійкості і наукових знань. Тому метою

виховання, на думку Д. Локка, є підготовка «джентльмена», який уміє розумно і вигідно вести справи, створення здорового духу в здоровому тілі і уміння поводити себе в товаристві.

Закони моралі, на думку Д. Локка, визначаються особистими інтересами індивіда, і все, що дає особисту користь, є моральним. Головне завдання він бачив у дисциплінуванні характеру; треба з дитинства навчати людину керувати своєю поведінкою і вчинка­ми, уміти відмовлятись від своїх бажань, навчити її діяти всупереч власним бажанням, зазначав Д. Локк, — виробити в дитини дис­ципліну духу, що виховується обмеженням: не потурати їй, а рі­шуче припиняти примхи.

Освіту Д. Локк ставив на другий план, вважаючи фізичне і мо­ральне виховання більш важливим завданням. Більша частина знань, що їх дають в європейських школах, така, що «джентль­мен» без них може обійтись, стверджував Д. Локк.