Заходи по подоланню бар'єрів стратегічного планування:

--Накопичений досвід директивного планування

--Усвідомлення перебудови планування в ринковій економіці сучасними методами.

--Застосування застарілих організаційно-економічних механізмів. Застосування і поширення досвіду процвітаючих підприємств

--Функціональне оточення підприємства

--Застосування відповідних типів і форм комунікаційних зв'язків при розробці планів з усіма зацікавленими підсистемами підприємства та іншими організаціями

--Небажання і невміння встановлювати цілі та розробляти стратегії Залучення до розробки планів фахівців різних зацікавлених сторін

2.Формування стратегій інтегрованого росту компаній

Поняття "стратегія", ввійшли в економічну теорію і господарську практику в середині двадцятого століття, як відповідь на нові умови функціонування підприємств, зростання значимості факторів зовнішнього середовища для життєдіяльності підприємства. У літературі, присвяченій проблемі управління підприємствами, визначення стратегії, як правило, починається зі слів про те, що цей термін прийшов в економічну науку з військової і дослівно означає «мистецтво ведення військ у бою». Існує значна кількість підходів до визначення поняття "стратегія підприємства". Так, під стратегією підприємства розуміють узагальнюючу модель дій, що необхідні для досягнення відповідних цілей шляхом координації і розподілу ресурсів підприємства; набір правил, необхідних для прийняття вірних рішень; формування системи довгострокових цілей діяльності підприємства і вибір найбільш ефективних шляхів їхнього досягнення; цілісну систему взаємозалежних рішень, що спрямовані на розвиток процесів взаємодій умов внутрішнього і зовнішнього середовища і визначення на цій основі якісно нових цілей.

Серед цих визначень спільним є те, що поняття «стратегія» і її розуміння змінювалося поряд з ускладненням умов ведення бізнесу. На основі різних найбільш відомих визначень стратегії можна простежити, як у міру зростання вимог зовнішнього середовища змінювалися принципи формування стратегічної поведінки суб'єктів господарювання (див. табл. 1). Розгляд еволюції поняття «стратегії» у хронологічному порядку дозволяє глибше усвідомити сутність стратегічної поведінки і зрозуміти її зміст.

Загальноконкурентні стратегії за м.Портером.

Визначення стратегії для фірми принципово залежить від конкретної ситуації, у якій вона знаходиться. Зокрема, це стосується того, як керівництво фірми сприймає різні ринкові можливості, які сильні сторони свого потенціалу фірма має намір задіяти, які традиції в області стратегічних рішень існують на фірмі тощо. Фактично можна сказати, що скільки існує фірм, стільки ж існує конкретних стратегій. Однак це не означає, що неможливо провести деяку типологізацію стратегій управління. Аналіз практики вибору стратегій показує, що іс­нують загальні підходи до формулювання стратегії і загальні рамки, у які вписуються стратегії.

Лідерство на основі зниження витрат (цін) найбільш доцільне, коли:

• попит є еластичним за ціною;

• у галузі є товарний тип виробництва, продукт відносно стандар­тизований і піддається ефективному вдосконаленню;

• є невелика кількість способів досягнення продуктивної диферен­ціації відповідно до вимог споживачів;

• більшість покупців схильні використовувати товар звичними спо­собами;

• покупці несуть незначні додаткові витрати в разі зміни продавця;

• найбільш уперті покупці роблять покупку за найкращою ціною.