1.3. Єдина державна система органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру.

У Законі України „Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру” (2000 р.) визначені цілі і завдання Єдиної системи: „З метою забезпечення реалізації державної політики у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій створюється Єдина державна система органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру (далі – Єдина державна система), що складається з територіальних і функціональних підсистем”.

Єдина державна система – це центральні та місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад, державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної та природної безпеки, організовують проведення роботи із запобігання НС техногенного та природного походження і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат.

Завданнями Єдиної державної системи є:

• розроблення нормативно-правових актів, норм, правил та стандартів із питань запобігання НС та забезпечення захисту населення і територій від їх наслідків;

• забезпечення готовності центральних та місцевих органів виконавчої влади, підпорядкованих їм сил і засобів до дій, спрямованих на запобігання і реагування на НС;

• забезпечення реалізації заходів щодо запобігання виникненню НС;

• навчання населення щодо поведінки та дій в разі виникнення НС;

• виконання цільових і науково-технічних програм, спрямованих на запобігання НС, забезпечення сталого функціонування підприємств, установ та організацій, зменшення можливих матеріальних втрат;

• збирання та аналітичне опрацювання інформації про НС, видання інформаційних матеріалів з питань захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій;

• прогнозування і оцінка соціально-економічних наслідків НС, визначення на основі прогнозу потреби в силах, засобах, матеріальних та фінансових ресурсів;

• створення, раціональне збереження і використання резерву матеріальних та фінансових ресурсів, необхідних для запобігання і реагування на надзвичайні ситуації;

• оповіщення населення про загрозу та можливе виникнення НС, своєчасне та достовірне його інформування про фактичну обстановку та вжиті заходи;

• захист населення в разі виникнення НС;

• проведення РІНР щодо ліквідації НС, організація життєзабезпечення постраждалого населення;

• здійснення заходів щодо соціального захисту постраждалого населення, проведення гуманітарних акцій;

• участь у міжнародному співробітництві у сфері цивільного захисту населення.

Єдина державна система складається з постійно діючих функціональних та територіальних підсистем і має 4 рівні – загальнодержавний, регіональний, місцевий та об’єктовий.

Функціональні підсистеми створюються міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, а територіальні – в АР Крим, областях для запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.

Сили і засоби Єдиної державної системи – до її складу входять відповідні сили і засоби функціональних і територіальних підсистем, а також недержавні (добровільні) рятувальні формування.

Військові і спеціальні цивільні аварійно (пошуково)- рятувальні формування укомплектовуються з урахуванням необхідності проведення роботи в автономному режимі протягом не менше трьох діб і перебувають у стані постійної готовності.

Для ліквідації НС, у виняткових випадках, залучаються спеціально підготовлені сили і засоби Міноборони, МВС, Держкордону і СБУ в порядку зазначеному Законодавством України.

Режим функціонування Єдиної державної системи

Залежно від масштабів і особливостей НС, що прогнозується або виникла, рішенням Ради міністрів АР Крим, обласної, міської, районної державної адміністрації, виконавчого органу місцевих рад у межах конкретної території може існувати один із таких режимів функціонування Єдиної державної системи:

• режим повсякденної діяльності – при нормальній виробничо-промисловій радіаційній, хімічній, біологічній (бактеріологічній), сейсмічній, гідрогеологічній, гідрометеорологічній обстановці (за відсутності епідемій, епізоотій та епіфітотій);

• режим підвищенної готовності – при істотному погіршенні виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної і гідрометеорологічної обстановки (з одержанням прогнозної інформації щодо можливості виникнення НС);

• режим діяльності у надзвичайній ситуації – при реальній загрозі виникнення і при ліквідації наслідків надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру;

• режим діяльності у надзвичайному стані – вводиться в Україні або на окремих її територіях у порядку, визначеному Конституцією України та Законом України „Про надзвичайний стан”.

Основні заходи, які виконує Єдина державна система, здійснюється в залежності від визначеного режиму її функціонування.

У режимі повсякденної діяльності:

• ведеться спостереження і здійснюється контроль за станом навколишнього середовища на потенційно-небезпечних об’єктах і прилягаючих до них територіях;

• розробка і виконання цільових та науково-технічних програм, заходів щодо попередження НС, забезпечення безпеки і захисту населення, зниження можливих матеріальних збитків, забезпечення стійкого функціонування об’єктів економіки і збереження національної культурної спадщини у випадку виникнення НС;

• організація навчання населення умінню використовувати засоби захисту, правильним діям в умовах надзвичайних ситуацій;

• створення і відновлення резервів матеріальних і фінансових ресурсів для ліквідації надзвичайних ситуацій;

• оцінка загрози виникнення надзвичайної ситуації та можливих її наслідків.

У режимі підвищеної готовності:

• виконання заходів, визначених для режиму повсякденної діяльності;

• формування оперативних груп для виявлення причин погіршення обстановки безпосередньо в районі можливого виникнення НС;

• посилення спостереження і контролю за станом обстановки на потенційно-небезпечних об’єктах, прогнозування можливості виникнення НС та її наслідків;

• розробки комплексних заходів щодо захисту населення і територій, забезпечення стійкого функціонування об’єктів економіки;

• приведення в стан підвищеної готовності наявних сил і засобів, переміщення їх в район можливого виникнення надзвичайної ситуації;

• організація цілодобового чергування членів державної, регіональної, місцевої та об’єктової комісії (у залежності від масштабу прогнозованої надзвичайної ситуації).

В режимі діяльності в надзвичайній ситуації:

• здійснення відповідною комісією у межах її повноважень безпосереднього керівництва функціонуванням підсистем і структурних підрозділів Єдиної державної системи;

• організація захисту населення і територій;

• переміщення оперативних груп у район виникнення НС;

• організація робіт щодо локалізації або ліквідації НС;

• визначення межі території, на якій виникла НС;

• організація робіт, спрямованих на забезпечення функціонування насамперед об’єктів економіки та об’єктів першочергового життєзабезпечення постраждалого населення;

• здійснення постійного контролю за станом довкілля, що зазнало впливу наслідків НС, обстановкою на аварійних об’єктах і прилеглій до них території;

• інформування вищих органів управління щодо рівня НС та вжитих заходів, оповіщення населення та надання йому необхідної допомоги.

У режимі діяльності у надзвичайному стані:

• виконуються заходи, передбачені Законом України „Про надзвичайний стан”.

Для фінансування витрат, пов’язаних з ліквідацією надзвичайних ситуацій усіх рівнів, створюються за рахунок державного і місцевого бюджетів резерви фінансових і матеріальних ресурсів.

На підставі спостереження змін навколишнього середовища (природного та техногенного) і відповідних регламентуючих документів в областях, районах, на об’єктах складаються плани роботи із запобігання НС і реагування на прогнозовані варіанти можливого їх розвитку.

Міністерство з надзвичайних ситуацій та його структурні підрозділи на місцях здійснюють організаційно-методичне керівництво плануванням дій Єдиної державної системи, організовують взаємодію органів управління і підпорядкованих їм сил усіх рівнів.