Утвердження польської влади в Галичині й Західному Поділлі

Роки

Подія

1340

Початок агресії польського короля Казимира III проти Галицько-Волинського князівства, який 1339 р. уклав союз із угорським королем Людовіком І, але зазнав поразки

1340–1349

Боротьба бояр на чолі з Дмитром Дедьком за незалежність Галицько-Волинської держави

1349–1366

Війни зі змінним успіхом між Любартом та союзними військами Польщі й Угорщини за територію Галичини, результатом яких став остаточний розділ Галицько-Волинського князівства. Волинь відійшла до Литви, в Галичині сів угорський ставленик.

1387

Завоювання Галичини Польщею; певні поступки поляків: визнання права власності на землі за боярами, які не чинили опору, у тому числі і руськими; поділ загарбаної території на землі (округи): Галицьку, Львівську, Перемишльську, Сяноцьку, Холмську і Белзьську на чолі з королівськими намісниками-старостами.

1432

Передача Західного Поділля Польщі Сигізмундом, аби мати її підтримку

1434

• Остаточне скасування польським королем Владиславом II Ягайлом будь-яких автономних прав галицьких земель; об'єднання Галицької, Львівської, Перемишльської й Сяноцької земель у Руське воєводство з адміністративним центром у Львові; поширення на нього польського права, суду, адміністрації.

• Створення на території Західного Поділля Подільського воєводства.

• Запровадження польського судочинства.

• Насадження католицизму.

• Закриття православних церков і монастирів.

• Обмеження православних у праві займати державні посади

• Закріпачення селян.

• Насадження зневаги до православ’я й української культури

Визначення поняття

Люблінська унія – угода про об'єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу – Річ Посполиту

Передумови об'єднання Великого князівства Литовського та Королівства Польського

• Невдачі Литви в Лівонській війні 1558–1583 рр. та прагнення отримати військову допомогу з боку Польщі в боротьбі з Московською державою.

• Прагнення Польщі отримати українські землі й залежних селян.

• Прагнення українських, білоруських, литовських шляхтичів мати рівні права з польськими землевласниками.

• Необхідність організації спільного ефективного захисту від турецько-татарських набігів

Переговори

й підготовка унії

• Січень 1569 р. – початок розгляду питання про укладення унії на спільному польсько-литовському сеймі в Любліні.

• Березень 1569 р. – припинення переговорів великими литовськими магнатами, які погоджувалися на об'єднання тільки за умови існування окремого сенату й сейму Великого князівства Литовського.

• Санкціонування польським сеймом за підтримки литовської й української шляхти, що була невдоволена пануванням великих землевласників у князівстві та намагалась одержати такі самі права, як і польська шляхта, актів короля Сигізмунда II Августа про відторгнення й приєднання до Польщі українських земель – Підляшшя, Волині, Брацлавщини, Поділля й Київщини. Відновлення переговорів.

• 28 червня 1569 р. – підписання Люблінської унії, яку 1 липня 1569 р. затвердили окремо депутати польського й литовського сеймів

Зміст Люблінської унії

• Об’єднання Великого князівства Литовського та Королівства Польського в єдину державу – Річ Посполиту.

• На чолі об'єднаної держави – король, який титулувався королем польським і великим князем литовським; його мали обирати на спільному польсько-литовському сеймі й коронувати в Кракові.

• Створення спільного для Польщі та Литви сейму й сенату; запровадження єдиної грошової одиниці.

• Спільна зовнішня політика. Збереження у Великому князівстві Литовському певної автономії (окремі закони, судова система, військо, уряд і адміністрація).

• Отримання польською шляхтою права на землеволодіння в Литві, а литовцями – у Польщі.

• Поділ українських земель, що увійшли до складу Польщі, на Берестейське, Подільське, Брацлавське й Київське воєводства

Наслідки для українських

земель

• Унія завершила процес об'єднання двох держав, що розпочався з укладення Кревської унії 1585 р.

• Закріплення законодавчих змін, які відбулися після укладення унії, ПІ Литовським статутом (1588 р.).

• Об'єднання більшості українських земель у складі однієї держави.

• Прискорена інтеграція центральних українських земель та місцевої знаті до західноєвропейської політико-соціальної спільноти.

• Об'єднання сприяло інтенсивному розвитку економіки на тлі посилення експлуатації селянства.

• Перетворення українських міст на магнатсько-шляхетські резиденції, центри розвитку

ремесел і торгівлі.

• Поширення католицизму, початок наступу на православ'я