Змістовий модуль 2. Політичні вчення доби середньовіччя, відродження, реформації та в період революцій хvіі ст. Тема іv. Соціально-політичні вчення раннього християнства

та доби Середньовіччя (6 год.)

Лекція 5. Соціально-політичні вчення раннього християнства.

Формування християнського віровчення, його основні догмати. Політична есхатологія і месіанство. Розуміння і трактування свободи і рівності. Ідеї духовної і майнової спільності. Общини в історії раннього християнства. Перетворення християнства в державну релігію і зміни його політичних ідей. Традиції ранього християнства в суспільно-політичній думці Середньовіччя.

Аврелій Августин як видний представник християнства. Природа людини і свобода його волі. Причини поневолення. Про сутність світської влади і влади від бога. Завдання держави.

Семінар 5. Політичне вчення раннього християнства та доби Середньовіччя.

1.Історичні та соціально – економічні умови виникнення християнства.

2. Основні соціально – політичні характеристики Старого та Нового Заповіту.

3. Політичні погляди Аврелія Августина.

Завдання для самостійної роботи (2 год.)

1. Підтвердіть або спростуйте такі судження:

а) Раннє християнство здійснило „першу комуністичну революцію” у мисленні людства, проголосивши принципи свободи і рівності, незалежно від походження, майнового та політичного стану людей. Це відкривало шлях до становлення царства Божого на землі;

б) Але згодом (особливо, коли християнство було офіційно визнане і перетворилось у пануючу релігію Римської імперії) в отців церкви появилось судження, що суперечили Новому Заповіту. За допомогою патристів імператори представлялися намісниками Бога на землі, державна влада зі свого боку надавала церкві допомогу у боротьбі з єресями;

в) Одночасно у політичних доктринах патристів формувалась ідея про зверхність священної влади над світською. Особливу роль у відстоюванні цієї концепції відіграв єпископ Аврелій Августин (354-430 рр.). У його творі „Про державу Божу” думка про верховенство церкви у політичному житті сформульована ними як панування „світла над царством темряви”.

2. Випишіть із Старого та Нового Заповіту судження, які розкривають політичну спрямованість християнського вчення.

3. Прокоментуйте положення із Послання Святого апостола Павла до римлян:

• Між собою будьте одної думки, про високе не мудруйте,

радше до покірного схиляйтеся; не будьте зарозумілі на себе.

• Нікому злом на зло не віддавайте; дбайте перед усіма людьми про добро.

• Коли можливо, оскільки це від вас залежить, будьте з усіма людьми в мирі.

• Не дозволь, щоб зло тебе перемогло, але перемагай зло добром.

• Кожна людина нехай кориться вищій владі: нема бо влади, що не була б від Бога; і ті, існуючі влади, установлені Богом.

• Тим, хто противиться владі, противиться Божому велінню, а ті, що противляться, самі на себе суд накликають.

• Начальники бо страшні не тим, що добро, а тим, що зло чинять. Хочеш не боятися влади? Чини добро, і будеш мати похвалу від неї;

• Вона бо – слуга Божий, тобі на добро. А як ти чиниш зло, бійся, бо недарма меч носить; вона – Божий слуга, який помщається і карає того, хто чинить зло.

• Тому треба коритися не тільки заради кари, але й заради сумління”.

Рекомендована література

Августин. Исповедь.- М.: Канон, 1997.-464 с.

Августин. Творення блаженного Августина. - СПб.: Алетейя, 1998. - Т. І. -742 с, Т. ІТ. - 759 с, Т. III. - 596 с.

Августин Аврелий. Творення Блаженного Августина, епископа Иппонийского. – К., 1901-1912. – Ч. 1-7.

Библия. Старый завет. – 1976.

Библия. Новый завет. – 1976.

Волоцкий И. Просветитель. - Казань, 1996.

Каутский К. Происхождение христианства. – М., 1990.

Кирилюк Ф. Політологія Середньовіччя: Навч. посібник. – К., Знання, 2000. – 256 с. – Бібліографія: 252- 253 с.

Марру Анри-Ирене. Святой Августин и августианство- Долгопрудный. - Вестком, 1999.- 207 с.

Поснов М.Э. История Христианской Церкви (до разделениия Церквей – 1054 г.). – Брюссель-Киев, 1991.

Ренан Э. Жизнь Иисуса. – М., 1990.

Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада. - М., 1992.

Лінч Джозеф. Середньовічна церква. - К.,1994.

Реале Дж. , Антисери Д. Западная философия от истоков и до наших дней. - Т.2. Средневековье. - СПб., 1994.

Хейзинга Й. Осень средневековья. - Соч. В 3-х т. - М., 1995. - Т.1.

Хрестоматия по истории средних веков (под ред. П.С.Грацианского и С.Д.Скадкина). - М., 1953. - Т.1.

Лекція 6. Соціально-політичні вчення доби Середньовіччя.

Соціально-політична характеристика середньовічного суспільства. Людина в системі феодальних відносин. Вчення про перевагу духовної влади над світською. Теорія «двух мечів».

Політичне вчення Фоми Аквінського. Захист приватної власності. Схоластичне розмежування державних форм. Питання про межі підкорення державній владі. Намагання обгрунтувати відмінність царя від тирана. Проблема співвідношення світської і духовної влади.

Марсилій Падуанський. Походження держави і її функції. Церква і світське управління. Джерела влади. Перетворення політичних настанов і удосконалення суспільно-політичного ладу.

Середньовічні секти (Єресі) і їх соціально- політичні теорії. Єресі як відображення соціально-політичного протесту пригнічених верств населення.

Семінар 6. Соціально-політичні концепції доби Середньовіччя.

1.Економічні, політичні та духовні особливості розвитку суспільства в Середні віки.

2. Фома Аквінський і його політична доктрина.

3. Політична концепція М.Падуанського.

4. Середньовічні єресі та їхні соціально-політичні ідеї.

Завдання для самостійної роботи (2 год.)

1. Порівняйте вчення Аристотеля з релігійними постулатами Ф.Аквінського.

2.Спробуйте розширити, поглибити характеристику представленого розвитку середньовічної політичної думки на початку другого тисячоліття:

1. Середньовічні ідеологи та діячі активно розробляли питання суті людини;

2. Батько схоластики англієць А. Кентерберійський (ХІ ст.), використовуючи постулати логіки, обґрунтував необхідність втілення Бога в людині;

3. Француз І. Солсберійський (ХІІ ст.) високо оцінював роль римського права у вихованні людини;

4. Німець Альберт Великий (ХІІІ ст.) вважав особливим досягненням людини її сумління, завдяки якому особа втілює універсальні принципи моральної поведінки;

5. Шотландець Д.Скот (ХІІІ ст.) поставив проблему свободи волі у центр свого політичного вчення: тільки в умовах абсолютної свободи можна створити велике;

6. Провісником свободи совісті став у ХІV ст. Марсилій Падуанський, який був переконаний, що Євангеліє – не закон, а повчання і тому у справах віри не може бути примусу, тобто вона була, є і буде справою сумління кожного.

7. Марсилій першим у середньовічній політичній думці підтримав ідею суспільного договору та народного суверенітету.

Рекомендована література

Аквинский Фома // Антология мировой философии.- М., 1969. - Т.1. - Ч.2.

Аквінський Т. Коментарі до Арістотелевої політики.-К.: Основи, 2003.- 796 с.

Волоцкий И. Просветитель. - Казань, 1996.

Грановский Т.Н. Лекции по истории средневековья. - М., 1987.

Гуревич А.Я. Средневековый мир: культура безмолвствующего большинства - М., 1990.

Кирилюк Ф. Політологія Середньовіччя: Навч. посібник. – К., Знання, 2000. – 256 с. – Бібліографія: 252- 253 с.

Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада. - М., 1992.

Лінч Джозеф. Середньовічна церква. - К.,1994.

Реале Дж. , Антисери Д. Западная философия от истоков и до наших дней. - Т.2. Средневековье. - СПб., 1994.

Хейзинга Й. Осень средневековья. - Соч. В 3-х т. - М., 1995. - Т.1.

Хрестоматия по истории средних веков (под ред. П.С.Грацианского и С.Д.Скадкина). - М., 1953. - Т.1.

Лекція 7. Політичні концепції середньовічного Сходу.

Особливості суспільно-політичного розвитку. Соціально-політичні ідеї ісламу. Власність і рівність. Політична влада і держава. Погляди на суспільство і політичну владу Аль-Фарабі та Ібн-Сіна.

Семінар 7. Політична думка Середньовічного сходу

1.Іслам як серцевина політичної думки Середньовічного Сходу

2.Політичне вчення мислителів Середньовічного Сходу.

Завдання для самостійної роботи (2 год.)

1. Порівняйте вчення арабських мислителів з релігійними постулатами ісламу.

2. Письмово зробіть класифікацію суспільств за Аль-Фарабі і опишіть сутність кожного з них.

3. Спробуйте розширити, поглибити характеристику представленого розвитку політичної думки середньовічного Сходу.

Рекомендована література

Аль-Фараби. Философские трактаты. - Алма-Ата, 1970.

Волоцкий И. Просветитель. - Казань, 1996.

Грановский Т.Н. Лекции по истории средневековья. - М., 1987.

Гуревич А.Я. Средневековый мир: культура безмолвствующего большинства - М., 1990.

Ибн-Сина. Избранные философские сочинения. - М., 1981.

Кирилюк Ф. Політологія Середньовіччя: Навч. посібник. – К., Знання, 2000. – 256 с. – Бібліографія: 252- 253 с.

Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада. - М., 1992.

Лінч Джозеф. Середньовічна церква. - К.,1994.

Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков и до наших дней. - Т.2. Средневековье. - СПб., 1994.

Хейзинга Й. Осень средневековья. - Соч. В 3-х т. - М., 1995. - Т.1.

Хрестоматия по истории средних веков (под ред. П.С.Грацианского и С.Д.Скадкина). - М., 1953. - Т.1.