1. Дайте визначення терміну «міжнародне торговельне право».

2. Які існують види міжнародних торговельних договорів?

3. Яким чином відбувається денонсація договору?

4. Розкрийте стадії укладення договору міжнародної купівлі-продажу товарів.

5. Охарактеризуйте принципи міжнародної торгівлі.

6. Який орган наділений повноваженнями по ратифікації міжнародного договору?

7. Які вам відомі принципи укладення договору міжнародної кулів лі-продажу товарів.

Змістовий модуль 10. Міжнародне валютне право Навчальні питання

1. Поняття та джерела міжнародного валютного права.

2. Організаційно-правовий механізм міжнародної валютної системи.

3. Європейська валютна система.

4. Міжнародні валютно-кредитні відносини.

Основні поняття: валюта, грошовий знак, демонетизація, розрахунок, девальвація, конвертованість, валютна система, валютно-кредитні відносини.

1. Поняття та джерела міжнародного валютного права

Термін валюта (в перекладі з італійської valuta означає цін­ність, вартість) має декілька значень, а саме:

• це грошові одиниці країн, які беруть участь у міжнародно­му економічному співробітництві;

• це засіб розрахунку та виміру вартості товарів, робіт та послуг;

• це грошові знаки іноземних держав, а також кредитні й платіжні документи в іноземних грошових одиницях, що застосовуються в міжнародних розрахунках;

• це іноземні гроші, що беруть унасть у міжнародному пла­тіжному обороті.

Після світової економічної кризи 1929 - 1933 pp. усі валюти є паперовими грошима. Останньою країною, яка в 1971 році при­пинила розмін валюти на дорогоцінні метали, була США, тобто відбулась демонетизація.

Демонетизація - це позбавлення золотих монет статусу за­конного засобу платежу та обігу, яке здійснюється державою.

Валюти поділяються на:

• Конвертовані (такі, що підлягають обміну на інші валюти);

• Обмежено конвертовані (такі, що обмінюються лише на певні валюти);

• Замкнуті (такі, що викори­стовуються лише в межах окремої країни)

Конвертованість може бути повною або частковою: зовніш­ньою або внутрішньою.

За зовнішньої конвертованості вільна конверсія в інші ва­люти поширюється лише на іноземців, а для громаден валютної зони необхідний особливий дозвіл валютних органів країни.

За внутрішньої конвертованості правом вільної конверсії користуються громадяни конкретної країни, а іноземцям необ- хідно одержувати на це особливий дозвіл.

До грудня 1958 року конвертованими валютами були: долар США, швейцарський франк, португальське ескудо.

У грудні 1958 року конвертованими стали більшість західно­європейських валют. Країни - члени Міжнародного валютно­го фонду (МВФ) перейшли до багатовалютної системи згідно з Ямайською угодою 1976 року.

Золотовалютні резерви - це золото у зливках і монетах, іноземна валюта, а також кошти в іноземній валюті на рахунках в іноземних банках. Зазначене належить певній державі в особі її казначейства або центрального банку.

Гроші існують давно, і світ без них уявити неможливо. У ста­родавні часи вже існував обмін валюти однієї країни на валюту іншої. Займалися цим передусім приватні особи (міняли).

Міжнародне валютне право своїми витоками має міжнародне публічне та приватне право. Система права має таку ієрархію:

• Норма.

• Інститут.

• Підгалузь.

• Галузь.

Предметом правового регулювання міжнародного валют­ного права є міжнародні валютні відносини. Ці відносини слід розуміти як відносини «між народами» (іншими словами, між­державні валютні відносини).

Міжнародне валютне право є підгалуззю міжнародного економічного права, а предметом його правового регулювання виступають міжнародні валютні відносини.

Норми міжнародного валютного права мають певні джерела. У цих джерелах вони юридично зафіксовані. Джерелами міжнародного валютного права є:

• міжнародні угоди;

• судова та арбітражна практика;

• міжнародно-правові звичаї.