Контрольні запитання

1. Дайте визначення поняття “міжнародне екологічне право” та розкрийте основні історичні етапи формування міжнародно-правової охорони довкілля.

2. Назвіть основні принципи міжнародно-правової охорони довкілля. В яких міжнародних документах вони закріплені?

3. Охарактеризуйте співвідношення міжнародно-правових норм та національного екологічного законодавства.

4. Розкажіть про систему джерел міжнародного екологічного права. Чи можуть бути віднесені до них резолюції міжнародних організацій та декларації, ухвалені за результатами міжнародних конференцій?

5. Чим відрізняється юридична сила міжнародних договорів, резолюцій міжнародних організацій та актів міжнародних конференцій у сфері охорони довкілля?

6. Яка роль міжнародно-правових звичаїв у регулюванні охорони довкілля?

7. Визначте роль спеціалізованих установ ООН (ЮНЕСКО, ЮНЕП, ВООЗ та інших) у міжнародному співробітництві в галузі охорони навколишнього природного середовища.

8. В яких міжнародних проектах охорони довкілля бере участь Укра­їна?

9. У чому сутність міжнародно-правової охорони планетарного середовища?

10. Які міжнародно-правові заходи передбачені щодо збереження біологічного різноманіття та охорони окремих видів тварин і рослин?

11. Якими, на вашу думку, мають бути правові заходи щодо забезпечення інтеграції України до європейських структур у сфері екологічних правовідносин?

Тестові завдання для перевірки знань

1. Програма ООН з навколишнього середовища – це:

а) міжнародна організація;

б) міжнародна конвенція, в якій бере участь Україна;

в) постійно діюча міжнародна конференція;

г) резолюція Стокгольмської конференції з охорони навколишнього середовища.

2. Програма “Людина і біосфера” здійснюється під егідою:

а) ЮНЕП;

б) ЮНЕСКО;

в) ПРООН;

г) Економічної і Соціальної Ради ООН.

3. Яка з названих міжнародних організацій, що займаються питаннями охорони довкілля, не входить до системи ООН:

а) ЮНЕП;

б) ЮНЕСКО;

в) Міжнародна морська організація;

г) Міжнародний союз охорони природи.

4. Право на використання природних ресурсів Антарктики мають:

а) США, Великобританія, РФ, Франція та ФРН за принципом секторального розподілу;

б) всі зацікавлені держави;

в) держави-учасниці Договору про Антарктику 1959 року.

г) держави, які проводять у регіоні постійну або експедиційну наукову діяльність;

ґ) жодна з держав, оскільки Антарктика (простір південніше 60-ї па­ралелі) проголошена міжнародним заповідником.

5. Конвенція про біологічне різноманіття 1992 року належить:

а) до загальнополітичних договорів через своє велике значення для міжнародно-правової охорони довкілля;

б) до комплексних договорів, оскільки під її охорону підпадають різні види природних ресурсів;

в) до поресурсних договорів, оскільки охороняє лише окремий вид природних об’єктів;

г) взагалі не є договором, оскільки її норми мають не обов’язковий, а рекомендаційний характер.

6. Обсяги допустимих викидів державами парникових газів, а також можливість продажу квот річних викидів передбачені:

а) Конвенцією про транскордонне забруднення повітря на великі відстані 1979 року;

б) Віденською конвенцією про охорону озонового шару 1985 року;

в) Монреальським протоколом 1987 року до Віденської конвенції про охорону озонового шару;

г) Рамковою конвенцією ООН про зміну клімату 1992 року;

ґ) Кіотським протоколом 1997 року до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.

7. Рішення міжнародних організацій та конференцій з охорони довкілля мають:

а) загальнообов’язковий характер;

б) рекомендаційний характер;

в) загальнообов’язковий характер для держав, які беруть участь у відповідній організації або конференції.

8. “Зелений кодекс поведінки держав” та “Порядок денний на ХХІ століття” були прийняті:

а) на Стокгольмській конференції ООН з навколишнього середовища 1972 року;

б) на Конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку у Ріо-де-Жанейро в 1992 році;

в) Генеральною асамблеєю ООН у 1982 році як складові частини Всесвітньої хартії охорони природи;

г) на Всесвітній конференції з глобального потепління в Москві в 2003 році.

9. Для режиму використання і охорони космічного простору характерним є принцип:

а) свободи національного привласнення космічного простору і небесних тіл;

б) заборони національного привласнення космічного простору і небесних тіл;

в) можливість національного привласнення космічного простору і небесних тіл у порядку спеціальної міжнародно-правової процедури.

10. Які природні території в Україні мають міжнародне значення:

а) біосферні заповідники;

б) національні природні парки;

в) природні заповідники;

г ) лікувально-оздоровчі та рекреаційні зони.