- •Тема 1. Сутність, принципи та роль страхування
- •1. Необхідність страхового захисту від ризикових обставин
- •2. Історія виникнення та розвитку страхування
- •3. Місце страхування в системі економічних категорій та його функції
- •4. Принципи страхування
- •Тема 2. Класифікація страхування
- •1. Призначення та основні критерії класифікації у страхуванні
- •2. Класифікація за формами проведення
- •Тема 3. Страхові ризики та їхня оцінка
- •1. Поняття ризику та його основні характеристики
- •2. Види ризиків та їхня класифікація
- •3. Управління ризиком
- •4. Тарифна ставка: структура та методи розрахунку
- •Тема 4. Страховий ринок
- •1. Страховий ринок ma його структура.
- •2. Роль посередників на страховому ринку
- •3. Стан та перспективи розвитку страхового ринку в Україні
- •II етап (1993-1996 pp.)
- •2. Низький рівень охоплення фізичних ma юридичних осіб страховим захистом.
- •3. Недостатня розвиненість послуг зі страхування життя.
- •4. Невелика фінансова місткість вітчизняного страхового ринку
- •4. Маркетинг у страхуванні
- •5. Договір страхування
- •Тема 5. Страхова організація
- •1. Організаційні форми страховиків
- •2. Структура страхових компаній
- •3. Товариства взаємного страхування
- •4. Об'єднання страховиків та їхні функції
- •Висновки
- •Тема 6. Державне регулювання страхової діяльності
- •1. Необхідність державного регулювання страхової діяльності
- •2. Органи нагляду за страховою діяльністю та їхні функції
- •3. Ліцензування страхової діяльності
- •4. Контроль за діяльністю страховиків.
- •Тема 7. Страхування життя
- •1. Загальна характеристика страхування життя
- •2. Змішане страхування життя
- •3. Страхування ренти
- •4. Страхування пенсій
- •Тема 8. Особисте страхування
- •1. Класифікація особистого страхування.
- •2. Страхування від нещасних випадків.
- •3. Окремі види обов'язкового особистого страхування.
- •1. Класифікація особистого страхування
- •2. Страхування від нещасних випадків
- •3. Окремі види обов'язкового особистого страхування
- •Тема 9. Майнове страхування
- •1. Значення майнового страхування та його види
- •2. Страхування майна юридичних осіб
- •3. Страхування в сільському господарстві
- •4. Страхування транспортних засобів і вантажів
- •5. Страхування майна громадян
- •Висновки
- •Тема 10. Страхування відповідальності
- •1. Поняття страхування відповідальності та його види
- •2. Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів
- •3. Страхування відповідальності перевізників вантажів
- •4. Страхування відповідальності роботодавців
- •5. Страхування відповідальності виробника за якість продукції
- •6.Страхування професійної відповідальності
- •7. Екологічне страхування
- •Тема 11. Перестрахування та співстрахування
- •2. Методи перестрахування
- •3. Форми перестрахувальник операцій
- •Особливості
- •4. Співстрахування та механізм його застосування
- •Висновки
- •Тема 12. Фінансові показники роботи страховиків
- •1. Склад та економічний зміст доходів і витрат страховика,
- •2. Визначення прибутку страховика.
- •3. Оподаткування страхових компаній.
- •1. Склад та економічний зміст доходів і витрат страховика
- •2. Визначення прибутку страховика
- •3. Оподаткування страхових компаній
- •Висновки
- •Тема 13. Фінансова надійність страхової компанії
- •2. Платоспроможність страховика та умови її забезпечення.
- •3. Інвестиційна діяльність страховиків.
- •4. Превентивна діяльність страхових компаній.
- •1. Поняття фінансової надійності страховика та її значення
- •2. Платоспроможність страховика та її оцінка
- •3. Інвестиційна діяльність страховиків
- •4. Превентивна діяльність страхових компаній
- •Висновки
- •Рекомендована література
7. Екологічне страхування
Нині однією з найважливіших для людства є проблема, пов'язана із забрудненням довкілля.
Забруднення можна визначити як антропогенне зумовлене надходження речовин та енергії в природне середовище, яке викликає погіршення його стану з точки зору еколого-санітарного благополуччя нині та у віддаленому майбутньому й економічних інтересів суспільства. Розвиток промисловості, енергетики, залучення нових ресурсів у техногенну діяльність сприяє поглибленню глобальної екологічної кризи, зумовлює зміни фізичного, хімічного та біологічного складу атмосфери та біосфери.
Невід'ємною складовою економічного механізму, який мотивує та реалізує відповідальність підприємств за аварійне забруднення навколишнього природного середовища, є екологічне страхування.
Екологічне страхування сьогодні визначається як страхування цивільної відповідальності підприємств за збитки, завдані ними майновим інтересам фізичних та юридичних осіб внаслідок техногенно-екологічних аварій чи випадкового забруднення навколишнього природного середовища.
Екологічне страхування запроваджується з метою:
створення страхових фондів для попередження екологічних аварій і катастроф;
відшкодування збитків, спричинених юридичним і фізичним особам внаслідок забруднення довкілля;
забезпечення умов проживання населення та функціонування підприємств у зонах надзвичайних екологічних ситуацій.
Страхувальниками, перш за все, виступають юридичні особи: екологічно небезпечні підприємства й виробництва, органи державного й територіального управління, у віданні яких або на території яких знаходяться екологічно небезпечні об'єкти, а також забруднені природні об'єкти; фізичні особи, що займаються підприємницькою діяльністю, здійснення якої може спричинити збитки, що шкідливо впливають на навколишнє природне середовище.
Об'єктом страхування є відповідальність підприємств за збитки при реалізації будь-якого екологічного ризику забруднення навколишнього середовища та потенційного економічного збитку, спричиненого забрудненням виробничими, побутовими, іншими відходами, транспортними засобами, а також забрудненням при:
розширенні, проектуванні, будівництві, спорудженні об'єктів;
використанні засобів захисту рослин, мінеральних добрив;
нових біологічно активних речовин, засобів біотехнологій;
виконанні фундаментальних або прикладних наукових розробок, впровадженні обладнання з підвищеною екологічною небезпекою;
викидах радіоактивних речовин;
транспортуванні, розміщенні на території України екологічно небезпечних матеріалів.
Розмір страхового внеску залежить від обсягу страхових зобов'язань, які бере на себе страховик, тобто переліку страхових випадків, страхової суми, періоду несення відповідальності страховиком за договором страхування (як правило, до трьох років з моменту аварійної ситуації).
Фактори, які впливають на ступінь ризику, що береться на страхування:
перелік і обсяг небезпечних речовин, що використовуються в діяльності страхувальника;
технічна оснащеність;
близькість водоймищ;
напрями вітрів;
близькість населених пунктів, ґрунтових вод, сільськогосподарських угідь, промислових підприємств;
зношеність основних фондів;
рівень кваліфікації персоналу та ін.
Відповідальність страховиків поширюється на випадкові та ненавмисні збитки, які поділяються на:
1. Прямі економічні збитки від забруднення навколишнього середовища.
2. Опосередковані економічні збитки, тобто додаткові та компенсаційні витрати, пов'язані з ліквідацією та усуненням наслідків забруднення навколишнього середовища.
Забруднення можливо поділити за просторовим масштабом на:
глобальне, яке виникає внаслідок перенесення забруднюючих речовин у довкіллі на відстані, що перевищують 1000 км від будь-яких джерел забруднення, наприклад, в результаті ядерних випробувань в атмосфері;
регіональне, що виникає внаслідок перенесення забруднюючих речовин у довкіллі на відстані понад 40-50 км від техногенних джерел забруднення, наприклад, в результаті експлуатації підприємств промисловості, транспорту тощо;
локальне, що виникає поблизу одного або сукупності деяких джерел забруднення, наприклад, на промислових об'єктах або поруч з ними.
Також слід взяти до уваги, що величина збитку залежить від часового характеру дії забруднення, а саме:
разового впливу;
періодичного;
тривалого.
Сьогодні Україна за насиченістю своєї території промисловими об'єктами у кілька разів перевищує розвинені європейські країни. Майже третину з них становлять потенційно небезпечні підприємства, пов'язані з виробництвом, переробкою та зберіганням сильнодіючих отруйних, вибухонебезпечних і вогненебезпечних речовин. Цілі промислові зони є зонами з надзвичайно високим ступенем ризику виникнення аварій та катастроф техногенного характеру. Цей ризик постійно зростає, оскільки рівень зносу обладнання більшості промислових підприємств наближається до критичного. У той же час система заходів щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, їх прогнозування та усунення наслідків їх реалізації практично відсутня. Через це практичне запровадження екологічного страхування в Україні має йти від найнебезпечніших районів, поступово поширюючись по всій країні.
Статистична довідка.
Шахти Донбасу щорічно викидають в оточуючі водоймища близько 800 млн м3 стічних вод, що дорівнює притоку чистих питних вод по каналу Сіверський Донець - Донбас.
Одночасно підприємства вугільної промисловості забирають щорічно близько 150 млн м3 чистої води для технологічних і побутових потреб.
Кожного року при добуванні вугілля на поверхню викидається більше 800 млн тон порід. У Донецькому басейні під відвалами та териконами зайнято понад 10 тис. га родючих земель. Сотні відвалів, які горять у Донбасі, є джерелом запилення та загазування атмосфери. Кожен такий терикон виділяє в атмосферу близько 15тис.м3 вуглекислого газу і 5тис .м3 окису вуглецю на рік.
Для запровадження екологічного страхування в Україні планується:
прийняти Закон України "Про екологічне страхування" із визначенням механізму правового регулювання відносин сторін і підзаконні акти щодо реалізації цього закону;
визначити об'єкти та регіони, де експериментально повинно початися впровадження цієї системи (підприємства хімічної, нафтової, газової промисловості, транспортні комунікації; регіони з найбільшим скупченням джерел підвищеної екологічної небезпеки (район Придніпров'я, Донбасу);
провести інвентаризацію джерел підвищеної екологічної небезпеки з класифікацією їх за рівнем екологічного ризику;
розробити перелік подій, які підлягають обов'язковому й добровільному страхуванню та ставки страхових тарифів;
розробити типову методику для оцінювання екологічних збитків з метою визначення науково-обгрунтованих розрахунків страхового відшкодування;
узгодити завдання екологічного страхування з іншими економічними заходами екологічного спрямування.
Висновки
Страхування відповідальності є специфічним видом страхування, в якому об'єктом виступає відповідальність перед третіми особами, котрим може бути завдано збитку внаслідок якихось дій або бездіяльності страхувальника. Таким чином, поруч зі страховиком і страхувальником третьою стороною відносин виступають будь-які, не визначені раніше (треті) особи.
Одним з найбільш масових видів страхування є страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів, який у більшості країн світу є за формою обов'язковим видом.
Введення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів сприяє економічній та соціальній стабілізації в нашій державі та є важливим кроком у створенні правової бази страхового бізнесу, яка відповідає міжнародним стандартам. Зростання інтенсивності транскордонних автомобільних перевезень та необхідність вирішення проблем фінансових гарантій відшкодування збитків, заподіяних іноземними власниками автотранспортних засобів, призвели до створення системи "Зелена карта", яка передбачає взаємне визнання страхового покриття цивільної відповідальності при міжнародному автомобільному русі в країнах, які входять до складу цієї системи.
Особливої гостроти у зв’язку з постійним зростанням кількості перевезень і випадками втрат вантажу набувають питання розвитку страхування цивільної відповідальності авіаперевізників, судновласників, страхування відповідальності залізниць.
Специфічним видом страхування є страхування відповідальності роботодавця, за яким виплачується компенсація постраждалим від нещасного випадку на виробництві, що стався не внаслідок помилки, якої припустився службовець, та навмисного невиконання ним своїх зобов'язань.
Одним з нових видів страхування на страховому ринку України є страхування відповідальності за якість продукції, яке широко розповсюджено в промислове розвинених країнах і закріплено в нормах міжнародного права.
Страхування професійної відповідальності об'єднує види страхування майнових інтересів різноманітних категорій осіб, які при здійсненні професійної діяльності можуть нанести матеріальний збиток або шкоду здоров'ю третіх осіб. Відповідальність за помилки або упущення, що їх припустилася особа під час виконання професійних обов'язків, базується на законодавчих і нормативних актах, які регламентують зобов'язання сторін у тій чи іншій сфері діяльності.
Метою екологічного страхування, яке займає особливе місце в галузі страхування відповідальності є створення страхових фондів для попередження екологічних аварій та катастроф, відшкодування збитків, завданих юридичним і фізичним особам внаслідок забруднення навколишнього середовища.
Саме екологічне страхування необхідно розглядати як один з економіко-правових важелів безпеки економіки України.