- •Тема 1. Загальна характеристика управління проектами
- •1.1. Поняття та класифікація проектів
- •1.1. Поняття та класифікація проектів
- •1.2. Сутність системи управління проектами, її елементи
- •1.3. Цілі та принципи управління проектами. Життєвий цикл проекту
- •1.4. Функції управління проектами
- •Висновки
- •Питання для обговорення
- •Тести для самоперевірки
- •2.2. Оцінка ефективності проектів
- •Висновки
- •Питання для обговорення
- •Практичні завдання
- •Тести для самоперевірки
- •3.1. Організація системи управління проектами
- •3.2. Проектування організаційної структури управління проектами
- •3.3. Управління проектами з використанням зовнішньої організаційної структури проекту
- •3.4. Переваги та недоліки матричної організаційної структури
- •3.5 Внутрішні організаційні структури управління проектами
- •Висновки
- •Питання для обговорення
- •Практичні завдання
- •Тести для самоперевірки
- •Мал.3.1 Схема проектної структури Мал.3.1 Схема проектної структури
- •4.2. Методологічні підходи до планування проектів
- •4.3. Система контролю дотримання параметрів проекту
- •4.4.Сучасні тенденції в плануванні та контролі проектів
- •Висновки
- •Питання для обговорення
- •Практичні завдання
- •5.2. Методологія структуризації, її характеристика та значення
- •5.3. Поєднання структур проекту
- •Висновки
- •Питання для обговорення
- •Практичні завдання
- •Тести для самоперевірки
- •6.2. Сіткове планування в умовах невизначеності
- •6.3. Календарне планування робіт
- •6.4. Головна мета, завдання та методологія розробки сіткових графіків
- •Висновки
- •Питання для обговорення
- •Практичні завдання
- •Тести для самоперевірки
- •7.2. Побудова ресурсних гістограм
- •7.3. Моделювання і календарне планування ресурсів
- •Згладжування ресурсних гістограм
- •1. Планування в умовах обмежених ресурсів.
- •2. Планування в умовах обмеженого часу.
- •7.4. Планування затрат
- •Зведена інформація затрат за проектом, грн.
- •Висновки
- •Питання для обговорення
- •Практичні завдання
- •Тести для самоперевірки
- •8.2. Методи контролю. Контроль виконання календарних планів та бюджетів підрозділів
- •8.3. Звітність у системі контролю
- •Висновки
- •Питання для обговорення
- •Практичні завдання
- •Тести для самоперевірки
- •9.2. Причини виникнення та чинники впливу на динаміку ризиків
- •9.3. Основні методи аналізу ризиків
- •9.4. Способи зниження ризиків проектів
- •Висновки
- •Питання для обговорення
- •Практичні завдання
- •Тести для самоперевірки
- •10.4. Якість, продуктивність і цінність
- •10.1. Сутність управління якістю проектів та способи забезпечення якості проекту
- •Планування якості — це визначення того, які стандарти якості потрібно застосувати до даного проекту і як домогтися відповідності їм.
- •Планування якості проекту
- •Забезпечення якості проекту
- •Контроль якості проекту
- •Організаційне забезпечення управління якістю проекту
- •10.2. Витрати на забезпечення якості проекту
- •10.3. Методи контролю якості проекту
- •8. Якість, продуктивність і цінність
- •Висновки
- •Питання для обговорення
- •Практичні завдання
- •Тести для самоперевірки
- •12.1. Формування команди проекту
- •12.2. Управління конфліктами в проектах
- •12.3. Лідерство і мотивація в команді
- •12.4. Розвиток команди
1.2. Сутність системи управління проектами, її елементи
Необхідність управління проектами, а саме необхідність координації використання людських та матеріальних ресурсів протягом життєвого циклу проекту за допомогою сучасних методів і техніки управління для досягнення відповідного рівня прибутків учасників проекту, високої якості продукції, пов’язана з масовим зростанням масштабів і складності проектів, вимог до термінів їх здійснення, якості виконуваних робіт.
Початком розвитку управління проектами було створення у 30-х роках ХХ століття радянськими вченими розробки методів календарного планування з використанням циклограм. Одними з перших методів управління були розроблені на Заході в 50-х роках методи сіткового планування, в 80-х роках появсь перші комп’ютерні програми оптимізації процесу управління.
На сьогодні управління проектами – це визнана у всьому світі методологія вирішення організаційно-технічних проблем, це філософія керівництва проектами. Умови ринку стають більш вибагливими, підвищуються темпи змін, що відбуваються тощо.
Управління проектами – це процес управління командою, ресурсами проекту за допомогою спеціальних методів та прийомів з метою успішного здійснення поставленої цілі.
«Світ управління проектами» поєднує національні і міжнародні організації — інвестиційні, промислові, будівельні, консалтингові та інжинірингові фірми. Проводяться конгреси і симпозіуми, видаються журнали, книги, підручники, створюється програмне забезпечення та ін. Найбільша міжнародна організація в галузі проектного менеджменту — Міжнародна Асоціація управління проектами — ІРМА — об’єднує більш як 20 національних товариств більшості розвинутих країн світу.
Управління проектами як синтетична дисципліна використовує специфічні і загальні знання. Специфічні знання відображають особливості тієї сфери діяльності і галузі економіки, до якої належать проекти (будівельні, виробничі, інноваційні, екологічні, організаційні тощо), загальні — це знання з питань теорії управління, операційного менеджменту, організаційної поведінки тощо.
Проте самостійною дисципліною управління проектами стало завдяки знанням та інструментарію, які було одержано в результаті вивчення загальних закономірностей, притаманних проектам в усіх галузях діяльності. Вони дають змогу вирішити такі завдання:
визначення цілей проекту та його обґрунтування;
формування структури проекту (підцілі, основні етапи роботи тощо);
визначення необхідних обсягів і джерел фінансування;
добір виконавців, наприклад, через процедури торгів і конкурсів;
підготовка і укладання контрактів;
визначення термінів виконання проекту, складання графіка його реалізації, обчислення необхідних ресурсів;
проведення калькуляції й аналізу витрат;
планування і врахування ризиків;
аналіз виконання проекту, в тому числі добір «команди» проекту;
забезпечення контролю за ходом виконання проекту тощо.
Чому управління проектами виокремилось у самостійну галузь менеджменту? Можна вказати щонайменше чотири причини:
1. Підвищуються темпи змін у промисловості, тому управління проектами — це один із шляхів досягнення успіху у змаганні зі змінами. Традиційні організаційні форми виправдовують себе у стабільному середовищі з незмінними функціями або задачами, де значними є повторюваність і стабільність. 90-ті роки характеризуються інтенсивністю змін (як національних, так і інтернаціональних), це підвищує конкуренцію і вимоги до організацій скоріше реагувати на зміни потреб ринку. Тому перевага віддається гнучким стратегіям, організаційним структурам і культурам, що забезпечують швидке реагування на зміни. Відповідати цим вимогам допомагає перехід від традиційних оргструктур до гнучких, орієнтованих на проекти, структур.
2. Умови ринку стають більш вибагливими, проекти — масштабнішими і такими, що потребують більшого професіоналізму в управлінні. Клієнти висувають більш високі вимоги, очікування, фінансовий та ринковий пресинг потребує якнайшвидшого завершення проекту із запланованими витратами. Застосовуються складні системи планування і контролю. Важливого значення набувають проблеми людських стосунків, як-от лідерство, мотивація, створення команди, управління конфліктами.
3. Дуже часто діяльність менеджерів пов’язана з виконанням проектів, проте управління проектами відрізняється від іншої управлінської діяльності, вимагаючи спеціальних умінь, інструментів, організаційної структури тощо.
4. Поглиблюються проблеми інтеграції як різних компаній, так і різних видів діяльності у ході виконання проектів. Проектний менеджмент упроваджує форми і методи, які дозволяють справлятися з цими інтеграційними процесами.
Важливим елементом є оточення проекту, оскільки важливо визначити середовище, в якому виникає, існує і завершується проект. Оточення проекту – це чинники впливу на його підготовку та реалізацію. Їх можна поділити на внутрішні й зовнішні.
До зовнішніх відносяться політичні, економічні, суспільні, правові, науково-технічні, культурні та природні.
До політичних чинників належать: політична стабільність, підтримка проекту державними установами, міжнаціональні взаємини, рівень злочинності, міждержавні стосунки тощо. До правових ‑ стабільність законодавства, дотримання прав людини, прав власності, прав підприємництва. До економічних – структура внутрішнього валового продукту, умови регулювання цін, рівень інфляції, стабільність національної валюти, розвиненість банківської системи, стан ринків, рівень розвитку підприємництва і т.д. Важливим при визначенні оточення проектів є рівень розвитку фундаментальних та прикладних наук, рівень інформаційних та промислових технологій, рівень розвитку енергетики, транспорту, зв’язку, комунікацій тощо.
До внутрішніх належать чинники, пов’язані з організацією проекту. Організація проекту є розподілом прав, відповідальності та обов’язків між учасниками проекту.
Учасниками управління проектами є юридичні або/та фізичні особи, які зобов’язанні виконати деякі дії, передбачені проектом, та інтереси яких будуть задіяні при реалізації проекту.
В число учасників можуть входити інвестори, банки, підрядчики, постачальники, гуртові покупці продукції, лізингодавці та інші фізичні чи юридичні особи. Учасником проекту може бути також держава (рис.1.1.).
Автором головної ідеї проекту, його попереднього обґрунтування є ініціатор проекту. Ділова ініціатива по здійсненню проекту, як правило, належить замовнику. Замовник – це зацікавлена сторона в здійсненні проекту, майбутній власник та користувач результатів проекту. Він визначає основні вимоги та масштаби проекту, забезпечує фінансування проекту за рахунок власних коштів або коштів інвесторів, укладає угоди з виконавцями проекту, несе відповідальність по цих угодах та в цілому за проект перед суспільством та законом, керує процесом взаємодії між учасниками проекту.
Якщо інвестор, тобто та сторона проекту, яка забезпечує його фінансування, не є замовником, то вкладення коштів у проект можуть здійснювати банки, інвестиційні фонди та інші кредитні організації. Тобто вони вступають у договірні відносини із замовником, контролюють виконання контрактів, здійснюють розрахунки з іншими сторонами по мірі виконання робіт. Ціллю інвесторів є максимізація прибутку на свої інвестиції від реалізації проекту. Вони є повноцінними партнерами проекту й власниками всього майна, яке придбане за рахунок інвестицій до того часу, поки не будуть виплачені всі кошти по контракту (кредитному договору) із замовником.
Свої повноваження по керівництву роботами зі здійснення проекту, а саме планування, контролю та координації робіт всіх учасників проекту, замовник та інвестор делегують керівнику проекту. Склад функцій та повноважень керівника проекту визначається контрактом із замовником. Перед керівником та його командою ставиться завдання керівництва та координації робіт протягом життєвого циклу проекту, до досягнення поставлених цілей та результатів при дотриманні встановлених термінів, бюджету та якості.
Рис. 1.1. Учасники проекту [7]
Команда проекту - це специфічна організаційна структура, яку очолює керівник проекту. Вона створюється на період здійснення проекту і завданням її є здійснення функцій управління проектом.
Склад команди залежить від характеристик проекту, а саме від його масштабу, складності тощо. Членами команди є: інженер проекту, керівник контрактів, контролер проекту, бухгалтер проекту, керівник відділу матеріально-технічного забезпечення, керівник робіт із проектування, керівник виробництвом (будівництвом тощо), адміністративний помічник. Крім того, учасниками проекту є: контрактор, або генеральний контрактор (сторона, яка бере на себе відповідальність за виконання робіт по контракту), субконтрактор (вступає в договірні відносини з контактором чи субконтрактором більш високого рівня), координатор робіт по експлуатації, проектувальник (юридична особа, що виконує за контрактом проектно-дослідницькі роботи в межах проекту), генеральний підрядчик (юридична особа, чия пропозиція прийнята замовником, несе відповідальність за виконання робіт відповідно до умов контракту), ліцензори (організації, що виділяють ліцензії на право володіння земельною ділянкою, проведення торгів, виконання окремих робіт тощо), постачальники, органи влади, власник земельної ділянки, виробник кінцевої продукції проекту, споживачі продукції. На здійснення проекту можуть впливати й інші сторони з оточення проекту, які можуть бути віднесені до учасників проекту, це: конкуренти основних учасників проекту, спонсори проекту, різні консалтингові, юридичні, посередницькі організації, що залучені в процес здійснення проекту.
Важливим елементом управління проектами є своєчасна та точна підготовка проектних матеріалів.
Проектні матеріали – це сукупність документів, що містять опис і обґрунтування проекту.
Існує також багато й інших елементів та характеристик, які відіграють важливу роль при управлінні проектами, а саме початкові умови, обмеження та вимоги до проекту, види забезпечення проекту, методи та техніка управління проектами тощо.