3.5 Питання для самоперевірки

3.5.1 Що характеризує коефіцієнт збільшення втрат в магніто-проводі?

3.5.2 В чому полягає необхідність нанесення ізоляційного пок­риття на електротехнічну сталь?

3.5.3 Що називається коефіцієнтом заповнення стрижня і як він визначається?

4. Назвіть вимоги до електроізоляційного покриття сталі.

4 Лабораторна робота 4-т Випробування Магнітної системи потужного трансформатора

4.1 Мета роботи

Перевірити надійність ізоляції між конструктивними елемен­тами (пресуючими шпильками та ярмовими балками) та електро­технічною сталлю, а також якість міжлистової ізоляції магнітопро-водів силового трансформатора.

2. Завдання

4.2.1 Ознайомитись з конструкцією та технологією складання магнітопровода трансформатора ТС-1000/10.

4.2.2 Виконати випробування ізоляційних конструкцій магніто­проводу прикладеною напругою. При виявленні пробою ізоляції знай­ти дефектний вузол. Розрахувати напругу пробою ізоляції (у % від номінального).

4.2.3 Виконати вимірювання опору міжлистової ізоляції маг­нітопроводу за допомогою мегомметру. Оцінити результати вимірю­вань.

4.2.4 Результати випробувань та вимірювань занести до прото­колу попередніх випробувань трансформатора.

4.2.5 Виконати аналіз одержаних експериментальних даних.

4.3 Порядок виконання роботи

4.3.1 До виконання випробувань необхідно намітити послі- довність проведення випробування у відповідності з якою виконати з'єднання випробувальних стяжних шпильок та ярмових балок магнітопровода, або виконати перевірку кожної стяжної шпильки верхнього і нижнього ярма, а також ізоляцію кожної ярмової балки. Для скорочення часу випробування:

• всі стяжні горизонтальні шпильки магнітопроводу, що підля­гають випробуванню, необхідно з'єднати між собою перемичкою;

• ярмові балки - дві верхні, а потім нижні також з'єднати між собою перемичкою.

4.3.2 Виконати заземлення магнітопроводу і випробувального трансформатора.

4.3.3 Після того, коли схема складена і магнітопровід заземлено виконується випробування його ізоляційних конструкцій. Випро- бування ізоляції виконується прикладеною напругою 2 кВ (50 Гц) протягом 1 хвилини від випробувального трансформатора потужністю 1кВА. Для вимірювання при випробуванні необхідно на стенді вста- новити вимірювальні прилади (амперметр і вольтметр) і підключити до клем як показано на рис. 4.1.

4.3.4 Ввімкнути рубильник Р на стенді, натиснути кнопку "Пуск", загориться зелена лампочка Л₃, що сигналізує про готовність схеми до проведення випробування.

4.3.5 Прикладена напруга 2 кВ (50 Гц) подається по провіднику із щупом Щ. Збільшення напруги виконується ЛАТРом, 100 ділень шкали вольтметра відповідає напрузі 2 кВ. Напруга прикладається до шпильок магнітопроводу, доторкуючись щупом однієї із з'єднаних між собою шпильок (або до окремих не з'єднаних шпильок) і витримується протягом 1 хв.

4.3.6 При добрій ізоляції пресуючих шпильок, випробувальний трансформатор працює в режимі неробочого ходу і струм в його обмотці дуже малий. Записуючи показання приладів у протокол випробування (табл. 4.1) по закінченню 1 хвилини вимикаємо напругу:

• ЛАТРом знижуємо напругу до "0";

• кнопкою "стоп" вимикаємо схему;

• вимикаємо рубильник Р установки.

4.3.7 При пробої ізоляції шпильки вторинна обмотка випро­бувального трансформатора замикається накоротко, через контур заземлення РС пройде струм. Реле РС замкне свої контакти у ланцюгу сигнального реле РУ внаслідок чого спрацює захист: диск блінкера обернеться і стане чорно-білим і одночасно замикається нормально відкриті контакти РУ в ланцюгу червоної лампи, яка загорається, дублюючи сигнал блінкера. Величина струму в ланцюгу реле РС обмежується за допомогою реостату. Записуючи напругу при якій відбувається пробій і струм витоку, вимикаємо напругу у встановленій послідовності.

4.3.8 Встановити причину замикання на землю. Звичайно пробій може бути обумовлений помилкою при складанні магнітопровода, або якщо не витримана товщина ізоляції, або ізоляція пошкоджена, або має велику вологість.

Рисунок 4.1 – Схема стенду випробування ізоляції магнітопроводу прикладеною напругою 2 кВ

Дефектну шпильку визначають, якщо прикласти напругу до кожної шпильки при від'єднанні інших. Після знаходження дефектного вузла пропонується усунути дефект і випробувати тільки відремонтований вузол.

4.3.9 Перевірку ізоляції пресуючих шпильок відносно верхніх ярмових балок виконують, з'єднуючи ярмові балки між собою і одночасно з контуром заземлення.

4.3.10 Замкнути рубильник Р, натиснути "Пуск", ЛАТРом підняти напругу до 100 поділок на вольтметрі, торкнутися щупом, на який подана напруга, шпильок верхнього ярма магнітопроводу.

4.3.11 На протязі 1 хвилини записати покази приладів у протокол випробування (табл. 4.1.).

4.3.12 Вимкнути напругу у встановленій послідовності. Зазем­лити нижні ярмові балки, виконати перевірку ізоляції нижнього ярма відносно заземлених нижніх ярмових балок, повторити операції 4.3.10 -4.3.11.

4.3.13 Перевірку ізоляції ярмових балок відносно активної сталі магнітопроводу проводити в два етапа: спочатку при заземлених нижніх ярмових балках, торкаючись щупом активної сталі перевірити ізоляцію нижніх ярмових балок; потім, після заземлення верхніх ярмових балок перевірити ізоляцію верхніх ярмових балок відносно активної сталі. Записати показання приладів у протокол випробування (табл. 4.1), вимкнути напругу.

4.3.14 Перевірку ізоляції вертикальних стяжних шпильок ви­конати відносно заземлених верхньої та нижньої ярмових балок на стороні НН, потім, при заземлених верхньої та нижньої ярмових балок на стороні ВН. Напругу 2 кВ подавати на кожну вертикальну стяжну шпильку окремо. Показання приладів занести до протоколу випро­бування й вимкнути напругу.

Таблиця 4.1 – Протокол випробування

Випробування магнітопроводу типу ТС-1000/10.
До першого складання	Пресуючі шпильки	Ярмові балки	Вертикальні шпильки	Опір між-листової ізоляції	Дата, Підпис
	В, А	В, А	В, А	Ом
	ЩП → АСТ ЩП → ЯНН ЩП → ЯВН	ЯВН → АСТ ЯНН → АСТ	ЩВ → ЯНН ЩВ → ЯВН	Пакети: 1й 2 й ...
Після першого складання				1 2 3 4 загальне

15. Вимірювання опору міжлистової ізоляції напругою 1000 В. Попередньо перевірити справність мегомметру, для чого коротко­часно замкнути кінці мегомметру і обертаючи ручку мегомметру впевнитись, що стрілка показує "0".

4.3.16 Вимір опору виконують для кожного пакету окремо. При цьому необхідно дотримуватись порядку нумерації пакетів, рахуючи першим, пакет, ближчий до заземленої сторони магнітопроводу.

4.3.17 Опір ізоляції по пакетно вимірювати методом амперметра-вольтметра при постійному струмі (0,25 ÷ 2,5)А напругою (6 ÷ 12)В від акумуляторної батареї. Мідні електроди встановлювати між листами, величину струму регулювати реостатом.

4.3.18 Результати вимірювання сумарного опору співставити з даними табл. 4.2.

4.3.19 Сумарний опір ізоляції пакетів не повинен відрізнятись більше ніж на ± 15% від загально виміряного. Опір ізоляції симет­ричних пакетів не повинен відрізнятись більше ніж у два рази.

Потужність і клас напруги трансформатора	Мінімально допустимі значення електричного опору міжлистової ізоляції постійного струму, Ом
	Пластини з лаковою ізоляцією		Пластини з паростійким покриттям
	До першого складання	Після першого складання	До першого складання	Після першого складання
Трифазні, класів до 35 кВ, включно, потужністю до 32000 кВА	1,2	0,8	5	3
Трифазні, класу 110 кВ, потужністю до 16000 кВА	1	0,65
Трифазні, класів 110, 150 кВ, потужністю до 63000 кВА	0,7	0,5
Трифазні, класів 110 кВ і більше, потужністю до 63000 кВА і більше, в тому числі багаторамні зі зв'язаними рамами	0,7	0,4	3	2
Однофазні, класів 220 кВ і більше, потужністю 40000 кВА і більше, в тому числі багаторамні	1	0,7

Таблиця 4.2 – Норми на опір міжлистової ізоляції

4.4 Зміст звіту:

- мета роботи;

- принципова схема лабораторного стенду випробування магнітопроводу;

- схема випробування ізоляційних конструкцій магніто­проводу прикладеною напругою;

- розрахунок напруги пробою ізоляції у %;

- протокол випробування магнітопроводу з результатами випробування;

- висновки.