4.2 Оцінка обмеженості здібностей до спілкування

4.2.1. До базових соціальних характеристик дитини, що пов’язані з таким видом діяльності, як спілкування, відносяться:

- стать;

- вік;

- участь у всіх звичайних суспільних відношеннях (сім’я, друзі, сусіди,

однокласники та ін.);

- спілкування з оточуючими (мовлення, зір, слух, письмове мовлення, розуміння

знаків, символів та ін.);

- користуванням телефоном, телевізором, радіо, комп’ютером;

- читання книг, журналів та ін., у відповідності з віковою нормою.

4.2.2. Соціальне обстеження включає оцінку соціальних зв’язків, яка можлива для дитини у віці від 4 до 18 років :

- коло соціальних зв’язків;

- зв’язки обмежені сім’єю, класом;

- спілкування дитини-інваліда з дітьми .

4.3 Оцінка обмеження можливості контролювати свою поведінку

4.3.1. До базових соціальних характеристик дитини, пов’язаних зі здатністю контролювати свою поведінку, відносяться:

- стать;

- вік;

- характер особистих відношень з членами родини;

- характер міжособистісних відношень за межами оселі;

- можливість виконання звичайної повсякденної діяльності;

- можливість додержання морально-етичних, соціально-правових, санітарно-гігієнічних норм;

- можливість усвідомлення особистої безпеки (для дитини у віці 11-18 років), враховуючи можливість користування газом, електрикою, туалетом, ванною, сірниками та ін.( можливо самостійно, можливо з сторонньою допомогою та підказкою, неможливо);

- можливість усвідомлення самого себе, свого міста в часі та просторі, свого

соціального статусу, своїх психічних та особистих якостей;

- правильна ідентифікація предметів та людей.

4.4 Оцінка обмеженості можливості до орієнтації:

4.4.1. Здатність до орієнтації як вид діяльності пред’являє вимоги до фізіологічних, психологічних та психофізіологічним характеристикам дитини (до центральної нервової системи, зоровому та слуховому аналізатору та ін.).

4.4.2. Базові соціальні характеристики дитини, що пов’язані зі здатністю до орієнтації, включають:

- стать;

- вік;

- можливість усвідомлення місцезнаходження у часі і просторі;

- можливість усвідомлення своєї особистості;

- сприйняття, узнавати, адекватне реагування на інформацію, що надходить

(нюхати, сприймати, бачити, смакувати, та ін.).

Вище перелічені характеристики аналізуються з урахуванням вікових норм.

4.4.3. Соціально-побутова орієнтація для дітей віком від 2-3 років передбачає:

- знання схеми тіла, одягу, сім’ї;

- орієнтир у приміщенні, на вулиці;

- знання рослинності, тварин.

4.4.4. Оцінка соціально-побутової орієнтації дитини:

- знає;

- називає;

- показує;

- показує та деякі знає;

- показує тільки деякі;

- не показує.

4.4.5. Для вікової категорії 4 – 7 років характерно:

• Знання схеми тіла:

- знає;

- називає;

- показує та деякі знає;

- показує тільки деякі;

- не показує.

• Знання поняття „далі-ближче”, „вперед-назад”:

- знає;

- називає;

- показує та деякі знає;

- показує тільки деякі;

- не показує;

- має уяву про навколишнє середовище ( у відповідності з програмою загального типу, нижче рівня програми, значно нижче рівня програми).

4.4.6. До семирічного віку закінчується формування внутрішньої позиції дитини у вигляді структурованої системи мотивів, що відображають відношення дитини самого до себе і до оточуючих його людей.