9.1.1. Плазма крові. Склад і властивості

Плазма — рідка частина крові. Вона містить електроліти, білки, вуглеводи, біологічно активні сполуки (гормони), а також кисень і вуглекислий газ. 90–91 % маси плазми крові приходиться на частку води, 7–8 % складають білки, 0,9 % — неорганічні речовини і 1,1 % — інші

органічні речовини. Щільність плазми дорівнює 1,025–1,034, рН коливається в межах 7,37–7,43. Обмін речовинами між плазмою крові і тканинною рідиною відбувається через велику поверхню стінок капілярів, високопроникних для води й електролітів.

Основною функцією електролітів, що знаходяться в плазмі у певному співвідношенні (табл. 1), є не лише підтримка ізотонічності середовища, але і збереження функцій клітин крові.

Таблиця 1

Вміст електролітів і неелектролітів у плазмі крові людини

Електроліти	мг/дл	мекв/л	ммоль/кг води плазми
Катіони: Натрій Калій Кальцій Магній	328 18 10 2	143 5 5 2	153 5 3 1
Всього: 155
Аніони: Хлор Бікарбонат Фосфат Сульфат Органічні кислоти Білки	365 61 4 2 7000–8000	103 27 2 1 6 16	110 28 1 1
Всього: 155
Неелектроліти: Глюкоза Сечовина	90–100 40	5 7	5 7

9.1.2. Білки плазми

До білків плазми крові належать декілька десятків різних білків, що розрізняються за будовою і функціональними властивостями. Проте білки, в основному, поділяють на дві групи: альбуміни і глобуліни. До групи альбумінів належить фібриноген. У плазмі крові міститься приблизно від 200 до 300 г білка. Основну групу білків, близько 60 % від їхньої загальної кількості, складають альбуміни, які за рахунок великої рухливості при відносно

невеликих розмірах молекул і високої концентрації створюють онкотичний тиск. Велика площа поверхні дрібних молекул альбуміну сприяє транспорту кров’ю різних речовин (білірубін, солі важких металів,жирні кислоти, сульфаніламіди, антибіотики, гормони).

Глобуліни плазми — ціла група білків. Молекулярна маса їх від 44 000 до 130 000. Термін циркуляції в глобулінів менший, ніж в альбумінів. Вони виконують найрізноманітніші функції, починаючи від транспортної, до захисної. Так, глобуліни переносять ліпіди, тироксин, гормони кори надниркових залоз, транспортують ліпіди, мідь, залізо, частина глобулінів є антитілами.

Найбільшим білком плазми є фібриноген, що бере участь у зсіданні крові і зупинці кровотечі.

Його вміст у плазмі невеликий, близько 0,3 %. Проте за певних умов він має здатність переходити в нерозчинну волокнисту форму — фібрин. Альбуміни і фібриноген утворюються в печінці. Глобуліни синтезуються в печінці, кістковому мозку, селезінці, лімфатичних вузлах.

При нормальному харчуванні в організмі здорової людини за добу виробляється близько 17 г альбуміну і 5 г глобуліну.

Функції білків плазми

Білки плазми є її функціональними структурами, за допомогою яких здійснюється транспорт живильних речовин, вітамінів, кінцевих продуктів обміну речовин. Продукти обміну речовин, що не засвоєні організмом і підлягають видаленню (сечовина, сечова кислота, білірубін), переносяться плазмою до органів виділення.

Білки плазми беруть участь в утворенні тканинної рідини і лімфи, а також:

1. Забезпечують обмін рідин між кров’ю і тканинами — процес, обумовлений онкотичним тиском.

2. Підтримують сталість рН, будучи однією з буферних систем крові.

3. Є одним з факторів підтримки сталості артеріального тиску за рахунок створюваної ними в’язкості.

4. Перешкоджають осіданню еритроцитів, підтримуючи колоїдну структуру крові.

5. Беруть участь у процесі згортання крові.

6. При участі імуноглобулінів забезпечують захист організму від чужорідних мікроорганізмів і токсичних продуктів їхньої життєдіяльності.

7. Служать переносниками деяких гормонів, неорганічних іонів, ліпідів, холестерину.

8. Є резервом для побудови тканинних білків.

9. Забезпечують креаторні зв’язки.