10. Підбір обладнання вузла керування

В курсовому проекті необхідно підібрати елеватор та грязьовика.

10.1.Підбір елеватора.

10.1.1 Основною розрахунковою характеристикою для елеватора є коефіцієнт "інжекції"

де T₁ — температура гарячої мережевої води (з будинку), °С;

t_r,t₀ – розрахункові температури гарячої та охолодженої води місцевоі системи опалення.

10.1.2 Витрата води, яка надходить з теплової мережі, т/год

.

,

де h — гідравлічний опір місцевій системі опалення, м.вод.ст.

10.1.4 Кількість води, яка надходить в місцеву систему опалення

.

10.1.5. Діаметр горловини (камери змішування) елеватора, см

.

10.1.6 Діаметр сопла елеватора, мм

.

10.1.7 За знайденими даними d_r вибирають типорозмір елеватора за графі­ком .

10.2 Підбір грязьовика

Грязьовики встановлюють для осадження частин бруду в циркуляційній системі опалення. В елеваторному вузлі воду їх розташовують поперед елеватора та поперед лічильника води.

Грязьовики підбирають за діаметром мереж, що підводяться при швидкості води в попередньому корпусі не більше 0,05м/с.

Визначити діаметр мереж, що підводяться та швидкість руху в них теплоносія враховуючи температуру теплоносія до елеватора Т₁ та втрат води.

.

Після цього підбирають типорозмір грязьовика.

Вірність розрахунку можливо перевірити за швидкістю в поперечному перерізі корпусу, яка не повинна бути більше за 0,05м/с

,

де F_тр- площа поперечного перерізу грязьовика [6,с.48,т.1].

Розрахунок циркуляційного насоса і клапана регуляційного визначається по додаткокій методички.

11 Складання специфікації

Визначивши діаметри труб та підібравши обладнання, необхідно скласти спе­цифікацію на систему опалення. Специфікація складається згідно ГОСТ 21.602-79, таблиця виконується на кресленні графічної частини проекту.

12 Оформлення курсового проекту

Пояснювальну записку і графічну частину курсового проекту потрібно вико­нувати в відповідності до вимог ЕСКД.

12.1. Пояснювальна записка.

Сторінку „Склад проекту" зі штампом оформлюють креслярським шрифтом №7 та №5.

Кожен розділ пояснювальної записки починають з нової сторінки. Назви розділів пишуть прописом креслярським шрифтом №10 без переносу слів.

Рядки тексту повинні бути рівними, відстань між ними 8-10мм. Потрібно щоб відстань від прямокутної сторінки до межі тексту, зліва-25 і справа – 10мм, зверху - 20мм, знизу - 20 мм. Кожний новий абзац тексту потрібно починати з „ Червоного рядка", відступаючи від краю прямокутної рамки на 15мм.

Матеріал пояснювальної записки викладати конкретно, чітко, в короткій формі, точ­но висловлюватися, технічно та стилістично грамотно, не допускаючи вільних скорочень слів, за виключенням загально прийнятих, передбачених додатком до ГОСТ 2.316-68 „Перечень допускаемых сокращений слов". Записку потрібно викладати від першої особи множини, наприклад: „визначаємо", „розраховуємо", „приймаємо".

Текст пояснювальної записки потрібно ілюструвати малюнками, схемами гра­фіками, розташовуючи їх сторінках тексту або на окремих сторінках такого ж форма­ту. Всі малюнки (схеми, графіки) повинні мати наскрізну нумерацію та підписи. Таб­лиці в тексті також повинні мати заголовок та наскрізну нумерацію. Слово „таблиця" з порядковим номером. Номер потрібно писати перед заголовком.

Розрахунки необхідно виконувати в одиницях Міжнародної системи.

Всі формули в розрахунках потрібно писати на окремому рядку (посередині), вказуючи номер формули в круглих дужках, а при необхідності, і літературного дже­рела в квадратних дужках. При цьому, всі величини, що входять у формулу необхідно пояснити і обов'язково вказати розмірність. Після цього підставляють числові значення величин в тому ж порядку, в якому вони записані в формулі з розмірністю. В процесі обчислень переведення величин з одних одиниць виміру в інші заборонено, це потрібно виконувати після обчислень, при наведенні результату розрахунку.

Закінчену пояснювальну записку студент підписує в графі „розробив", яка знаходиться у штам­пі сторінки „Склад проекту" та ставить дату виконання курсового проекту. Потім підшиває записку разом з титульним аркушем та завданням в обкладинку з тонкого картону або в папку-швидкозшивач. В оформленому вигляді пояснювальну записку студент здає в коледж для рецензії.

12.2 Графічна частина.

Виконують на стандартних аркушах креслярського паперу формату вказаного в завданні на курсове проектування. Конкретний склад графічної частини, формати аркушів та їх кількість заздалегідь необхідно узгодити з керівником курсового проекту.

Потрібно пам'ятати, що стандартні аркуші креслярського паперу, що випуска­ється промисловістю, звично на 20...30мм більше за шириною та довжиною, ніж формат А1 (564 х 841). Тому на кожному аркуші необхідно олівцем спочатку нанести лінії обрізання, що відповідають заданому формату, потім внутрішню рамку, залишивши поля: зліва - 20мм; справа, знизу, зверху - 5мм.

Креслення потрібно виконувати креслярськими олівцями або за допомогою комп’ютерної програми Avtocad.

Всі вимоги до ліній креслень, шрифтів та умовним позначенням повинні від­повідати ЕСКД та ГОСТам, зокрема ГОСТ 2.109-73 „Чертежи монтажные". В право­му нижньому кутку креслення виконують основний надпис — кутовий штамп, над яким розташовують експлікацію збірних одиниць креслення.

Основну увагу необхідно приділити лініям креслень, які у відповідності з ви­могами ГОСТ 2.303-68 „Линии" можуть бути суцільними, тонкими та товстими, штриховими та штрих-пунктирними.

Послідовність розташування графічного матеріалу в межах одного аркуша креслень студент визначає самостійно, в залежності насиченості графічного мате­ріалу. При цьому потрібно пам'ятати, що заповнення аркуша графічними зображен­нями повинно складати не менш 70% від площі аркуша. На вільних місцях креслення розташовують пояснювальні надписи (технічні вимоги).