7 Конструювання системи опалення

7.1 У житлових будівлях понад двох поверхів передбачаються системи водяного опалення з радіаторами, конвекторами або з вбудуванням у підлогу й перекриття нагрівальних елементів.

Граничну температуру теплоносія у системах з місцевими нагрівальними приладами приймають 95 ⁰С (в однотрубних системах громадських будівель 105 ⁰С, спортивних залах та видовищних спорудах 115 ⁰С. Для опалення сходинкових кліток допускається застосування води температурою 150 ⁰С включно.

7.2 Конструювання систем опалення починають з вибору та розміщення опалювальних приладів. Опалювальні прилади розташовані, як правило, у зовнішніх стінах у першу чергу під світловими отворами з метою локалізації холодних потоків повітря, які знадходять з них. Не виключається можливість встановлення опалювальних приладів біля внутрішніх стін та перегородок. У житлових та допоміжних будівлях можливе зміщення приладів відносно вісі вікна. Величини теплового споживання, підраховані для кожного приміщення, вказують на плані поверхів під номером приміщення.

На сходинкових клітках будівель опалювальні прилади необхідно, як правило, розташовувати на першому поверсі. Не дозволяється розташовувати опалювальні прилади у відсіках вхідних тамбурів, які мають вхідні двері. Опалювальні прилади показують на плані однією умовною позначкою масштабу. При виборі місця розташування опалювального приладу враховується теплова потужність 1м по габариту цього опалювального приладу. Наприклад, потужність 1м довжини опалювального чавунного радіатора МС – 140 – АО становить трохи менше 2кВт.

7.3 Стояки з однотрубних систем опалення з верхньою розвідкою в основному необхідно розташовувати таким чином, щоб кожний з них мав двобічне навантаження, при цьому довжина підводок до приладів не повинна перевищувати 1500мм.

Однобічне приєднання опалювальних приладів з підводками стандартної довжини 350...400мм рекомендовано для вертикальних однотрубних систем опалення будівель, у яких дозволяється зміщення опалювальних приладів від вісі світлових отворів у бік стояка, стояки при цьму розташовуються на відстані 150-200мм від краю вікна.

На сходинкових клітках необхідно розташовувати окремі стояки з приєднанням опалювальних приладів по однотрубній схемі.

Стояки опалення рекомендовано розташовувати у кутках, утворених зовнішніми огороджувальними конструкціями, якщо температура внутрішньої поверхні у кутку нижче температури точки роси, допускається приєднання опалювальних приладів, встановлених у одному приміщенні, або у допоміжних приміщеннях (коридори, туалети та інші) “на зчіплюванні”.

Головний стояк системи опалення з верхньою розвідкою необхідно прокладати на сходинкових клітках, або в допоміжних приміщеннях (в межах квартир не припустимо).

У двотрубних системах опалення відстань між вісями суміжних неізольованих стояків діаметром до 32 мм повинна бути 80...85мм, при цьому постачаючи стояки необхідно розташовувати праворуч.

У приміщенні передбачається, як правило, відкрита прокладка труб. У цьому випадку тепловіддача поверхні труб враховується при визначенні площі опалювальних приладів.

На планах та схемах вказується нумерація стояків.

7.4. Після розташування стояків вирішується питання про приєднання їх до магістральних теплопроводів. Місця розташування стояків та їх номери переносяться на плани підвалу та горища при верхній розвідці, на плани підвалу при нижній розвідці.

У багатоповерхових будинках проектують, як правило, однотрубні системи опалення з фасадним регулюванням відпуску теплоти, з зустрічним або попутним рухом води у магістралях.

Розвідку магістральних постачальних та зворотних трубопроводів необхідно виконувати від теплового пункту з ув'язкою з будівельною частиною проекту.

Магістральні теплопроводи, як правило, прокладаються від зовнішніх стін на відстані 1..1,5 м.

Ухил магістралей верхньої розвідки рекомендовано робити проти руху щодо повітрозбірника та горизонтально після нього.

Нижнім магістралям надають ухил у бік теплового пункту та приймають рівним 0,002...0,003.

7.5.Для індивідуального кількісного регулювання з метою підтримання необхідної температури повітря, в опалювальних приладах розташовується арматура: у двотрубних системах - крани подвійного регулювання підвищеного опору КРДШ і "ТЕРМІС", у однотрубних системах - прохідні крани з мінімальним гідравлічним опором типу КРП (при наявності ділянки, що замикає) .та трьохходового крану - КРТ (на обхідних ділянках).

Не допускається встановлення регулюючої арматури біля опальних приладів. розташованих у місцях, де є небезпека їх розмороженyя, у тому числі на сходинкових клітках.

Для відключення та спорожнення систем окремих гілок та стояків встановлюється запірна арматура (наприклад, на стояках - конусні крани ГОСТ 22508-77, на відгалуженнях - вентилі або засувки).

Відстань від магістральних трубопроводів запірної арматури, яка розташовується на стояках та відгалуженнях теплопроводів, необхідно приймати не більше 120мм, запірна арматура на стояках сходинкових кліток передбачається незалежно від поверховості будинку, а на.окремих стояках - у будинках понад три поверхи.

7.6 Для видалення повітря у верхніх точках системи передбачається встановлення, як правило, проточних повітрозбірників перед останнім стояком у системах з верхнім розташуванням магістралей; повітряних кранів типу "Маєвського"- в опалювальних приладах верхніх поверхів у системах з нижнім розташуванням обох магістралей.

7.7 У системах водяного опалення застосовують сталеві нецинковані водогазопровідні труби (ГОСТ 3262-75*) діаметром умовного проходу 15...50 мм.

При відкритій прокладці рекомендовано легкі тонкостінні труби, при закритій - звичайні або посилені (в окремих випадках). У місцях проходження трубопроводів через перекриття, стіни та перегородки встановлюються гільзи з кільцевим зазором 15 мм, між внутрішньою поверхнею гільзи та трубопроводом. Зазор в гільзі заповнюється вогнетривким теплоізоляційним матеріалом.

Краї гільзи розташовуються на 20...30 мм вище поверхні чистої підлоги та на одному рівні з поверхнею стін, стелі та перегородок. Стояки однотрубних систем опалення з проточними нагрівальними приладами та зі зміщеними замикаючими ділянками допускається прокладати через негорючі перекриття без встановлення гільз, при цьому заключна ділянка або прилад повинні розташовуватися від стояка на відстані не менш 200мм.

7.8 Розташування вузла керування передбачається у тепловому пункті, який розташовується у підвальному приміщенні розміром 1,5 х 4 м (як правило, поряд зі сходинковою кліткою).