Вимоги щодо безпеки транспортних подорожей

Безпека перевезення - це відсутність неприпустимого ризику, пов'язаного з можливістю нанесення шкоди здоров'ю пасажирів і збереженням рухомого складу.

Конструкція туристського автобуса повинна забезпечити необхідну безпеку як у звичайних, так і в надзвичайних ситуаціях.

Загальні вимоги до безпеки туристського автобуса містять у собі мінімально-достатні умови для запобігання дорожньо-транспортних пригод (ДТП).

Найбільш характерними ДТП є:

• зіткнення;

• перекидання;

• наїзд на перешкоду;

• наїзд на пішохода або велосипедиста, мотоцикліста;

• наїзд на транспортний засіб, що стоїть;

• наїзд на гужовий транспорт;

• наїзд на тварин;

• падіння пасажира й ін.

Розслідування ДТП залежно від ступеня тяжкості виконується:

• спеціально створеною урядовою комісією (при особливо важких ДТП);

• комісією з посадових осіб автопідприємства, ДАІ та органів дізнання або слідства;

• керівником автопідприємства (службове розслідування).

Залежно від тяжкості ДТП розроблені процедура та терміни його розслідування й обліку.

Автобус випускається на лінію за умови:

• проходження його технічного огляду в ДАІ;

• спеціальної підготовки автобуса до транспортної подорожі (технічний огляд усіх систем, що забезпечує безпеку, заправка паливом, водою, антифризом, олією, питною водою для туристів, аптечкою, пізнавальними знаками, вогнегасниками, буксирним і аварійним тросом тощо);

• проходження спеціального інструктажу;

• медичного огляду;

• наявності необхідної шляхової документації.

Особливі вимоги варто виконати при подорожах взимку, при несприятливих погодних умовах, під час перевезення дітей, подорожах гірськими дорогами, в умовах холодних та спекотних кліматичних поясів.

Перелік несправностей і умов, за яких забороняється експлуатація транспортних засобів, перераховані в "Правилах дорожнього руху" і "Правилах технічної експлуатації".

В автобусі повинні бути верхні та бічні аварійні люки розміром 600x800 мм зі вказівками порядку їх використання.

Особливі вимоги пред'являються до гальмової системи. Автобус повинен бути обладнаний трьома незалежними гальмами: службовим, аварійним та для стоянки, а також антиблокувальним пристроєм.

Усі ручки в салоні повинні бути утопленого типу, а поручні й інше устаткування салону не повинні мати виступаючих травмонебезпечних частин. Перший ряд крісел обладнується ременями безпеки (в гірських умовах - усі крісла).

Все скло повинно бути травмобезпечним. Потрібно передбачити систему аварійного освітлення й опалення. Автобус повинен мати радіотелефонний чи інший надійний зв'язок.

На далеких внутрішніх і всіх міжнародних маршрутах автобус повинен бути обладнаний тахографом.

Інші вимоги до транспортних подорожей викладені в "Правилах перевезення пасажирів", а також у посадових інструкціях водія.

Нові види екологічно чистих транспортних засобів

Крім перерахованих вище факторів потенційної травмо-небезпеки, туристський автобус є джерелом екологічного забруднення у вигляді:

• шкідливих вихлопних газів від спаленого палива (окис вуглецю, окиси азоту, свинцю і т.д.);

• неприємних бензоперенових запахів;

• шуму і вібрацій;

• дорожньої і гумовміщуючої (від шин) пилу, диму.

Найнебезпечнішими є вихлопні гази від згоряння бензину або дизельного палива.

У зв'язку з цим дуже актуальною проблемою у світі є створення екологічно чистого рухомого складу, у тому числі для туристичних подорожей.

В даний час найперспективнішими розробками є:

• перевід існуючих транспортних засобів на газоподібне паливо (зріджений і стиснутий газ);

• впровадження електричної тяги (електромобіль, електробус);

• впровадження водневого двигуна;

• впровадження енергії маховика (гіробус);

• впровадження сонячної енергії й ін.

Переведення існуючих транспортних засобів на газоподібне паливо вже інтенсивно впроваджується в багатьох країнах, у тому числі в Україні. Як правило, це недорога модернізація, що дозволяє працювати в двох режимах: на рідкому (нафтовому) паливі та газі або в одному - тільки на газоподібному паливі. Основна перевага газокарбюраторних, газодизельних і газотурбінних двигунів - це різке (до 70%) зниження рівня токсичності вихлопних газів, зниження рівня шуму, а також економія дорогого рідкого палива. Газове паливо відрізняється високою однорідністю і гарними антидетонаційними властивостями. Експлуатаційні витрати при цьому знижуються на 30-50%.

Широкого поширення одержали газобалонні автомобілі й автобуси в Італії (400 тис. од.), США - 350 тис. од., у Голландії - 50% всього автомобільного парку.

За розрахунками фірми "Greyhound lines" (США) - експлуатація 5300 газотурбінних міських автобусів може щорічно давати економію 3,25 млн. доларів.

З погляду безпеки фахівці вважають, що газотурбінний автобус має більш високі динамічні показники (пуск, розгін, гальмування).

При використанні стиснутого газу балони, як правило, розмішуються на даху автобуса. При цьому будь-яка розгерметизація балона не є небезпечною, оскільки що він легший за повітря і тому миттєво звітрюється нагору.

При використанні зрідженого газу його балони розміщуються внизу, що дозволяє цьому газу, який у декілька разів тяжче за повітря, опускатися вниз.

У ряді випадків використовується природний побутовий газ або газоконденсатне паливо.

Більш екологічно чистим є привід на електричній тязі (електромобіль, електробус). Його впровадження здійснюється повсюдно, а в ряді країн Європи стимулюється на державному рівні (податками, зниженням вартості електромобіля й ін.).

Джерелом електричної енергії служать різні акумулятори, паливні електричні елементи, повітряно-цинкові генератори й ін. Їх загальним недоліком є низька енергомісткість (близько 30 Вт/год. на 1 кг маси).

Висока енергомісткість літієвих, срібно-цинкових елементів поки що неконкурентна за ціною.

Акумулятори на електробусах знаходяться або в нижній його частині, або на окремому причепі-візку.

Розташування в нижній частині підвищує стійкість автобуса до перекидання. Загалом впровадження електричної тяги цілком вирішує питання токсичності, крім того, електробуси простіші в керуванні, забезпечують запуск при будь-якій температурі, ефективне гальмування, зниження рівня шуму.

Електромобілі і електробуси широко використовуються в Німеччині, США, Японії, Великобританії.

В Україні електромобілі використовуються, в основному, у великих містах для вантажних перевезень.

Екологічно чистим (практично стерильним) є водневе паливо. В даний час технологія одержання чистого водню дозволяє використовувати його як дешеве автомобільне паливо в так званих паливних реакторах. При цьому практично не змінюється конструкція двигуна: вводяться додаткові ємності зі спеціальним порошком і водою, при реакції яких утворюється чистий водень, що спрямовується у паливну систему. Ведуться пошуки дешевої технології одержання водню з води.

Водневий двигун у даний час використовується на легкових автомобілях; проводяться експерименти щодо його використання на автобусах.

У США, Німеччині та Японії створені дослідні зразки екологічно чистих автобусів, що працюють на пару. У Швейцарії і США створені автобуси, що працюють на енергії розкрученого маховика (гіробуса), запас ходу з однієї зарядки (розкручування) яких складає біля 50 км. Це зручно для екскурсійних подорожей по місту.

В Україні більше 20 інерційних двигунів та їх вузлів захищені авторськими винаходами і патентами. Дослідне впровадження їх реалізоване на автобусі ЛАЗ.

У 1971 році в Голландії на міський автобус був встановлений двигун зовнішнього згоряння (двигун Стирлінга). Паливом для даного двигуна може служити будь-як рідина або газ. Ці двигуни малошумні, нетоксичні і мають високі ходові якості, тому що тут є відсутнім вибух газової суміші. Фахівці стверджують, що у 2002 році багато країн розпочнуть їх серійне виробництво.

Розвиток туризму і транспортних подорожей стимулює розробку і впровадження нових екологічно чистих транспортних засобів.

Питання для самоперевірки

1. Що таке транспортне обслуговування туристів?

2. За якими основними ознаками класифікуються транспортні подорожі?

3. Який найбільш мобільний вид транспорту Ви можете назвати?

4. Які фактори впливають сьогодні на Ваш вибір подорожі? Який транспортний засіб Ви оберете для цього?

5. Наведіть основні критерії оцінювання привабливості основних туристичних засобів для міжнародних туристичних подорожей.

6. Охарактеризуйте значення залізничного транспорту у туризмі.

7. Яке місце займають авіатури в Україні?

8. Перерахуйте основні переваги автобусних турів.

9. Як впливає чисельність туристської групи на рентабельність автобусного туру?

10. Які основні техніко-економічні показники парку рухомого складу Ви знаєте?

11. На конкретному прикладі складіть алгоритм визначення пробігу рухомого складу і швидкості руху.

12. Як організовуються туристичні подорожі на внутрішніх маршрутах?

13. Що необхідно вказувати у паспорті транспортного маршруту?

14. Якими документами регламентуються вимоги до мікроклімату в автобусі?

15. Що охоплює система міжнародних перевезень?

16. На яких засадах повинна ґрунтуватися розбудова туристичної індустрії в мережі МТК?

17. Які питання слід вирішувати при організації міжнародних перевезень автомобільним транспортом?

18. Назвіть основні вимоги до водія, який працює на міжнародних маршрутах.

19. Наведіть декілька прикладів нових видів екологічно чистих транспортних засобів.