Література

1. Алексеев В.П., Першиц А.И. История первобытного общества. Учеб. – М., 1990. – 351 с.

2. Телятник Л. Проблеми розширення логічного обсягу загального поняття держави // Право України. - 1999. - № 29. - С. 20.

3. Твори слуги Божого Митроплита Андрея Шептицького. Пастирські листи. – Т.1. – Торонто, 1965. – С. 30.

4. Прокопець Л. Соціальна держава як політична реальність // Право України. - 2000. - № 12. - С. 16.

5. Рабінович П., Лобода Ю. Соціальна сутність держави: теоретико-методологічні аспекти дослідження // Право України. - 2001. - № 8. - С. 36-41.

6. Энгельс Ф. Походження сім’ї, приватної власності і держави. – К.: Політвидав України, 1981. – 186 с.

Тема 3. Держава: поняття, ознаки, сутність Лекція 3. Поняття держави, її ознаки та сутність – 2 год.

 

1. Держава як соціальне явище: сутність, основні ознаки.

2. Державна влада. Співвідношення державної і політичної влади.

3. Типологія держави: формаційний і цивілізаційний підходи та їхні сучасні оцінки.

Мета лекції: формування уявлення про сутність держави, ознайомлення з різними підходами до розуміння сутності держави, поглиблення і систематизація знань про типологію держави. Формування переконань закономірності історичного процесу.

Міжпредметні зв’язки: філософія, політологія, соціологія, історія України, історія держави та права України, історія держави та права зарубіжних країн, історія політико-правових вчень, конституційне право України .

Актуалізація опорних знань: згадайте зі шкільного курсу основ правознавства поняття: держава, державна влада.

Головні поняття по темі: держава, ознаки держави, суверенітет, державна влада, політична влада, типологія, історичний тип держави, цивілізація, демократія.

 

Тези лекції:

1. Термін “держава” ми зустрічаємо дуже часто в засобах масової інформації та побуті. Протягом тривалого історичного періоду не було наукового визначення цього поняття і його зміст часто мінявся. Науковий підхід до визначення поняття держави, як і будь-якого іншого поняття, вимагає відмежувати одне поняття від іншого або від аналогічних соціальних явищ. Такими аналогіч­ними або близькими соціальними явищами є родове і громадянське суспільство, політичні партії, релігійні і громадські організації, колонії, напівколонії, домініони, мафіозні організації.

Держава є організацією суспільства, але організацією особливою, яка характеризується тим, що вона:

       1) всеохоплююча організація - об'єднує в єдине ціле всіх членів сіспільства, відбиває та забезпечує загальносуспільні інтереси і потреби;

       2) територіальна організація - об'єднує членів суспільства (громадян) за територіальним принципом, а територія є матеріальною базою держави;

       3) єдина організація, що об'єднує все суспільство як ціле, всі інші соціальні організації (політичні партії, професійні та молодіжні спілки, асоціації підприємців тощо), на відміну від держави, охоплюють лише частини, окремі верстви населення;

       4) офіційна організація - репрезентує суспільство, виступає від його імені, і в такій якості визнана іншими суспільствами (державами);

       5) універсальна організація, бо об'єднує членів суспільства для вирішення питань, що стосуються різних сфер їх суспільного життя;

       6) верховна організація - є вищим за значенням та силою об'єднанням суспільства, всі інші соціальні організації в сфері загальносуспільних інтересів підпорядковані їй;

       7) централізована організація - внутрішня побудова держави здійснюється за ієрархією, тобто підпорядкованості нижчих організаційних структур (регіонів, місцевих органів державної влади і управління, державних підприємств і установ) вищим, в кінцевому результаті, - загальнодержавним (парламенту, президенту, міністерствам тощо).

В сучасній науковій літератури зустрічається багато різних підходів до визначення держави, це зумовлюється як суб’ективними причинами (скільки людей – стільки й різних точок зору), так й об’ективними (держави певною мірою розрізняються).

Одне з визначень, держава — це особлива політична організація публічної влади, яка має свою територію, суверенітет, видає закони, стягує податки з метою нормального функціонування суспільства, висту­пає як суб'єкт міжнародних відносин і виражає інтереси всього народу чи панівного класу (соціальних груп). (За В.В. Копєйчиковим).

Завдання на семінарське заняття: наведіть 2-3 визначення держави, які б відрізнялися від наведеного вище.

 

2. Державна влада характеризується як прояв державної організації суспільства, вбирає в себе особливості держави і характеризується розповсюдженністю за територією, всезагальністю, універсальністю, самостійністю, верховністю, легітимністю, незалежністю, повнотою. В найбільш концентрованому вигляді ознаки державної влади виявляються через її суверенність як:

       а) верховенство - державна влада є вищою владою в суспільств;

       б) повнота (неподільність) - державна влада належить народу, який є її єдиним витоком;

       в) самостійність - державна влада не залежить від волі будь-яких інших суспільних організацій, окремих осіб чи інших суспільств.

       Суверенність державної влади обумовлюється її властивостями матеріально, а не тільки ідеологічно, впливати на суспільні відносини. Матеріальність впливу забезпечується особливими державними утворюваннями, способами і засобами їх діяльності (підприємствами, армією, поліцією тощо).

Поняття „політична влада” та „державна влада” не є тотожними. Політична влада є більш широким поняттям (кожна державна влада є політичною, але не кожна політична влада є державною).

 

3. Розмаїття держав, що мали місце в історії та існують у теперішній час, потребують їх певної упорядкованості, класифікації за загальними та особливими ознаками.

       Основною класифікацією держав є їх розподіл і об'єднання за типами, тобто сукупністю найбільш суттєвих ознак. Заслуговують на увагу два підходи до типології держав: формаційний та цивілізаційний.

       За критерій історичної типізації держав найчастіше береться поняття суспільно-економічної формації, яке охоплює сукупність усіх суспільних відносин в їх взаємозв'язку з домінуючим засобом суспільного виробництва. Наукова класифікація історичних типів держав виходить з тих положень, що, по-перше, певним історичним етапам розвитку людства відповідають притаманний тільки їм спосіб виробництва та характер виробничих відносин; по-друге, економічний лад обумовлює всі інші суспільні відносини і разом з ними утворює історичний тип суспільства; по-третє, кожному історичному типу суспільства властивий тільки свій тип державної організації.

       Історичний тип держави - це сукупність найбільш суттєвих ознак, притаманних державам, що існували на певних етапах історії людства.

       У відповідності з класифікацією суспільно-економічних формацій все розмаїття держав в історичному контексті поділяється на держави рабовласницькі, феодального, буржуазного, соціалістичного та сучасного типів. Деякі автори до держав сучасного типу відносять держави соціал-демократичної орієнтації та, нарешті, соціал-демократичні держави.

       Сучасний тип держави характеризується соціальною спрямованістю, демократичним режимом утворення державних органів і здійснення державної влади, правовою формою і характером державної діяльності.

Цивілізаційний підхід (Елінек, Кельзен, Коркунов, Тойнбі) бере за основу рівень розвитку цивілізації, який був досягнутий тими чи іншими народами. Тойнбі нараховував 21 цивілізацію, та виходив з рівня духовності народа, культури, ідеології, національного характеру, менталітету та інших факторів.

Рішення проблеми: чи є вичерпними наведені підходи до типології держав?