- •Ринок фінансових послуг
- •Тема 1. Ринок фінансових послуг та його роль в економіці………………..9
- •Тема 6. Фінансові послуги на грошовому ринку……………………………....83
- •Тема 7. Фінансові послуги на валютному ринку…………………………......102
- •Тема 8. Фінансові послуги на ринку позик………………………….................130
- •Тема 9. Фінансові послуги на фондовому ринку...............................................143
- •Тема 10. Фінансові послуги з перейняття ризику……………………............174
- •Тема 11. Інфраструктура ринку фінансових послуг…………………............192
- •Тема 12. Державне регулювання та саморегулювання ринку
- •Змістовий модуль і. Методологічні основи функціонування ринку фінансових послуг
- •Ринок фінансових послуг як складова фінансово-кредитного сектору економіки
- •Систематизація ринку фінансових послуг
- •Питання до самоконтролю знань
- •Загальна характеристика суб’єктів ринку фінансових послуг
- •Держава як суб’єкт ринку фінансових послуг
- •Інвестори та емітенти на ринку фінансових послуг
- •Професійні учасники ринку фінансових послуг
- •Питання до самоконтролю знань
- •Тема 3. Поняття і класифікація фінансового посередництва
- •3.2 Функції фінансових посередників
- •3.3 Класифікація фінансових посередників
- •Питання до самоконтролю знань
- •4.2 Небанківські кредитні інститути
- •4.3 Інвестиційні фінансові установи
- •Питання до самоконтролю знань
- •5.1 Загальна характеристика грошового ринку
- •Валютний ринок як складова ринку фінансових послуг
- •5.3 Організаційні основи функціонування ринку позик
- •5.4 Фондовий ринок України
- •Загальна характеристика ринку з перейняття ризику
- •5.6 Ринок дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння
- •Питання до самоконтролю знань
- •В) золото, срібло, платина, доведені до найвищих проб.
- •Змістовий модуль іі. Фінансові послуги на окремих сегментах ринку
- •6.2 Послуги електронних платіжних систем
- •6.3 Фінансові послуги на ринку дорогоцінних металів
- •Питання до самоконтролю знань
- •7.2 Послуги щодо відкриття та ведення валютних рахунків
- •7.3 Міжнародні розрахунки й кредитні операції
- •7.4 Фінансові послуги на ринку forex
- •Аналіз валютного ринку
- •Питання до самоконтролю знань
- •8.2 Фінансові послуги з перейняття заборгованості
- •Питання до самоконтролю знань
- •Тема 9. Фінансові послуги на фондовому ринку
- •9.1 Фінансові послуги пфтс
- •9.2 Фінансові послуги інститутів спільного інвестування
- •9.3 Послуги торговців цінними паперами
- •9.4 Фундаментальний аналіз фондового ринку
- •1. Дивідендна прибутковість.
- •2. Прибуток на акцію (eps).
- •3. Коефіцієнт "Ціна/прибуток" (р/е).
- •4. Вартість чистих активів на акцію
- •5. Коефіцієнт "Ціна/продажу" (p/s).
- •6. Коефіцієнт "Ціна/власний капітал" (p/bv).
- •9.5 Технічний аналіз фондового ринку
- •Питання до самоконтролю знань
- •Тема 10. Фінансові послуги з перейняття ризику
- •10.1 Сутність послуг з перейняття ризику. Хеджування
- •10.2 Фінансові послуги що надаються у сфері страхування
- •10.3 Гарантійні фінансові послуги
- •Питання до самоконтролю знань
- •Змістовий модуль ііі. Система забезпечення функціонування ринку фінансових послуг
- •Тема 11. Інфраструктура ринку фінансових послуг
- •11.1 Загальна характеристика інфраструктури ринку фінансових послуг
- •11.2 Інформаційно-аналітичні системи
- •11.3 Національна депозитарна система
- •Питання до самоконтролю знань
- •Тема 12. Державне регулювання та саморегулювання ринку фінансових послуг
- •Перелік рекомендованої літератури: 1 – 8, 48
- •12.1 Сутність державного регулювання ринку фінансових послуг та його напрямки
- •12.2 Органи державного регулювання ринку фінансових послуг в Україні
- •12.3 Саморегулювання ринку фінансових послуг
- •Питання до самоконтролю знань
- •14. Забезпечення рівних можливостей для доступу до ринку фінансових послуг і захист прав його учасників – це:
- •15. Де вирішуються протиріччя, що виникають при невиконанні сторонами своїх зобов'язань?
- •Перелік рекомендованої літератури Основна література
- •Додаткова література
- •Нормативні матеріли мон і ДонНует ім. М. Туган-Барановського
10.3 Гарантійні фінансові послуги
Необхідність надання гарантійних послуг виникає в умовах, коли суб’єктам господарських відносин важко оцінити платоспроможність своїх контрагентів або їх можливість виконати прийняті зобов’язання за угодами. Шляхом надання відзначених послуг фінансові установи можуть здійснювати переймання ризиків суб’єктів господарювання.
Тлумачення терміна «гарантія» є неоднозначним. Одні розуміють під цим тільки самостійне, незалежне від правових відносин між боржником і кредитором гарантійне зобов'язання. Інші називають гарантією будь-якого роду гарантійні операції: патронат, поруку чи обіцянку платежу.
Загальним для всіх таких операцій є обіцянка гаранта ручатися за виплату боргу або виконання послуги якщо той хто зобов'язався це зробити не в змозі виконати обіцянку.
Гарантія являє собою письмове одностороннє зобов'язання (поруку) банка-гаранта, прийняте стосовно якої-небудь особи (бенефіціара) по дорученню іншої особи (принципала) у забезпечення виконання останнім своїх зобов'язань перед бенефіціаром. Змістом зобов'язання по гарантії завжди є виконання іншого договору-контракту до якого відсилає гарантія.
Реалізація гарантії відбувається в той момент, коли банк-гарант виконує свої зобов'язання перед бенефіціаром (за допомогою виплати йому визначеної суми).
Крім гарантій, що надаються банками, застосовуються також фірмові, особисті та урядові гарантії.
Фірмова гарантія може служити достатньо надійним методом забезпечення платежів, якщо мова йде про солідні фірми зі значним капіталом, що мають гарну фінансову репутацію, що підтверджується банками. У цих випадках можна використовувати, наприклад, гарантії холдінгових компаній у відношенні виконання платіжних зобов'язань їхніми філіями.
Особиста гарантія може бути оформлена як порука особи, що має солідне майно або рахунок у банках і добре відома в ділових колах.
У ряду гарантій особливе місце займають гарантії, що видаються державними органами.
Урядова гарантія надається з забезпечення погашення кредиту, наданого державі і державним банкам на основі міжурядових кредитних угод.
Банківська гарантія може виставлятися бенефіціару напряму, без авізування через банк бенефіціара. У цьому випадку в гарантійній операції приймають участь мінімум три сторони.
1. Принципал — наказодавець по гарантії, що уповноважує свій банк виставити гарантію, він же інструктує свій банк у відношенні того, яку гарантію варто надати (її вид, сума, дата закінчення терміну дії, специфічні умови і т.д.).
2. Гарант, або банк-гарант — банк, що виставляє гарантію (банк принципала).
3. Бенефіціар — особа, на чию користь виставлена гарантія.
Банк-гарант надає гарантію на користь бенефіціара напряму, без допомоги посередника. Ці гарантії називаються прямими гарантіями (рис. 10.2).
Пряма банківська гарантія – гарантія, за якою банк-гарант бере на себе зобов’язання безпосередньо перед бенефіціаром.
Такий спосіб отримання гарантії менше вигідний бенефіціарові з точки зору перевірки вірогідності гарантії й оперативного зв'язку з банком-гарантом.
Рис. 10.2- Надання прямої гарантії
В міжнародній торгівлі найбільше поширення одержав спосіб, при якому гарантія авізується через банк бенефіціара. До того ж користування послугами місцевого банку для бенефіціара часто необхідно через національні юридичні і митні формальності, які діють в країні. У цьому випадку до операції підключається четвертий учасник і гарантія дається бенефіціарові місцевим банком на запит банку експортера, що діє в якості контр-гаранта. Таким чином, учасники угоди такі:
1) принципал;
2) банк-гарант;
3) авізуючий банк – банк, що робить авізування бенефіціарові отриманої від банка-гаранта гарантії;
4) бенефіціар.
Якщо банк-гарант і банк, що авізує, не є кореспондентами, то в проведенні операції можуть брати участь ще банкпосередник (загальний кореспондент) або декілька банків-посередників. Такі гарантії називаються непрямими (рис. 10.3).
Непряма (контргарантія, опосередкована)банківська гарантія – гарантія, яку надає банк принципала (банк поручитель), доручаючи своєму банку-кореспонденту виставити пряму гарантію на користь бенефіціара під повну відповідальність поручителя.
Рис. 10.3- Надання непрямої гарантії
В банківській практиці відрізняють відзивні і безвідзивні типи гарантій.
Відзивна банківська гарантія означає, що вона може бути відізвана або її умови можуть бути змінені банком-гарантом без попереднього повідомлення бенефіціара. Така гарантія не містить твердого зобов'язання банку перед бенефіціаром і, отже, не є достатнім забезпеченням для бенефіціара.
Більш доцільне застосування безвідзивної банківської гарантії. Безвідзивна гарантія означає, що вона не може бути відізвана, а її умови не можуть бути змінені без згоди бенефіціара.
З погляду підстави для реалізації гарантії поділяються на безумовні й умовні.
Виставлення безумовної гаранти розуміється, що банк-гарант виконує свої зобов'язання перед бенефіціаром (здійснює йому платіж) проти його простої першої вимоги, навіть якщо вона нічим не обумовлена і не підтверджена наданням будь-яких додаткових документів. Такий тип гарантії найвигідніший бенефіціарові, оскільки максимально захищає його інтереси, і невигідний принципалу. Реалізація безумювної гарантії відбувається в результаті одностороннього ухвалення рішення бенефіціаром, тобто виключається можливість виникнення будь-яких суперечок. Вимога бенефіціара повинна бути тільки заявлена в межах суми і терміна гарантії. При виставленні безумовних гарантій банк-гарант використовує формулювання: «Безумовно гарантуємо», «Гарантуємо безумовний платіж на першу вимогу бенефіціара», «Гарантуємо безумовний платіж по першій простій вимозі бенефіціара незалежно від можливих заперечень з боку принципала» тощо.
Умовна гарантія менш вигідна бенефіціарові, оскільки її реалізація залежить від виконання певних умов, як наприклад:
• бенефіціар повинен зазначити причину заяви своєї вимоги по гарантії, наприклад приклавши сертифікат про те що він виконав свої зобов'язання за контрактом, а його контрагент не здійснив платіж у встановлені терміни;
• до вимоги бенефіціара на платіж в рахунок гарантії повинні бути прикладені документи, що підтверджують виконання ним своїх зобов'язань за контрактом (комерційні або інші документи); такі гарантії, що передбачають надання комплекту вантажних документів, називаються документарними;
• вимога бенефіціара повинна бути підтверджена спеціальним документом — свідченням повноважної третьої особи (наприклад, торгової або торгово-промислової палати, органами сертифікації товару, арбітражем) про те, що контрагент (принципал) не виконав своїх зобов'язань;
• згода принципала на здійснення платежу в рахунок гарантії — така умовна гарантія найменш вигідна для бенефіціара.
Поряд з банківськими гарантіями перейняття ризиків суб’єктів економічних відносин може забезпечуватись за рахунок надання порук.
По загальному праву іноземних держав порука являє собою договір, відповідно до якого одна особа (поручитель) приймає на себе перед кредитором відповідальність за виконання боржником зобов'язання в повному обсязі або частково.
Порука носить акцесорний характер і має силу тільки в тому випадку, коли головне зобов'язання є чинним. Акцесорний характер поруки полягає в тому, що:
• зобов'язання поручителя не може бути великим за обсягом або більш обтяжним, ніж зобов'язання головного боржника. Проте воно може бути меншим і менш обтяжним і може стосуватися частини боргу;
• за певних умов поручитель може використовувати право головного боржника на залік його вимоги;
• поручителю належить право на всі заперечення проти вимог кредитора, що випливають із самого зобов'язання головного боржника.
Порука забезпечує не тільки основне зобов'язання головного боржника, але і додаткові зобов'язання, наприклад, сплату відсотків за прострочення платежу, відшкодування збитків, заподіяних невиконанням зобов'язання, сплату договірної неустойки.
Вимога до поручителя може бути пред'явлена кредитором не раніше того терміна, коли головний боржник повинен був виконати своє зобов'язання. Поручитель, що сплатив борг за головного боржника, стає стосовно нього в те положення, у якому знаходився кредитор. До поручителя переходять усі права стосовно боржника, що належали кредитору, включаючи забезпечення (заставу, іпотеку та ін.).
За поруками фінансова установа приймає на себе відповідальність за виконання боржником зобов’язання перед кредитором у повному обсязі або частково.
За формою порука може бути простою або солідарною.
При простій поруці відповідальність поручителя субсидіарна (тобто допоміжна). Це виражається в тому, що поручитель має право вимагати у випадку пред'явлення до нього вимоги кредитором, щоб кредитор спочатку звернувся до головного боржника і зжив заходів до стягнення боргу з майна головного боржника. Тільки за неможливості стягнення заборгованості з головного боржника кредитор може пред'явити вимогу до поручителя.
За солідарної поруки кредитор може при невиконанні зобов'язання головним боржником пред'явити вимогу про оплату боргу відразу поручителю або до них обох. Солідарна порука — найреальніша гарантія забезпечення сплати боргу. У комерційній практиці використовується саме ця форма.
Варто мати на увазі, що акцесорність є критерієм розмежування між порукою і гарантією. Якщо акцесорність дана, то є порука, якщо її немає, то узгоджена гарантія.
На відміну від банківської гарантії, зобов’язання за якою є самостійним і не залежить від договірних стосунків між принципалом і бенефіціантом, зобов’язання фінансової установи за порукою поширюється тільки на зобов’язання основного боржника. Порука реалізується лише у випадку, коли доведено, що основний боржник не виконав договір з кредитором.
Однією з гарантійних послуг в сфері вексельного обігу є аваль.
Аваль – це порука по векселю, що здійснюється третьою особою і означає прийняття відповідальності перед власником векселя за виконання обов’язків любою особою, яка має зобов’язання по векселю.
Вексель, по якому надана послуга з авалю має назву авальований. Аваль підвищує надійність векселя й тим самим сприяє поширенню вексельного обігу.
Особа, що надає послугу з авалю векселя має назву аваліст. Аваліст звільняється від відповідальності коли перестає нести відповідальність по векселю його основний боржник.
Послуги з авалю векселя можуть надавати як банки, так й інші фінансові установи.