Методичні рекомендації

Висвітленні першого і другого питання вимагає від студентів актуалізації знань про прийоми вивчення фактичного і теоретичного матеріалу, отриманих на лекціях, при роботі з літературою, та закріплених під час виконання практичної роботи з підручниками з історії нового часу. Сутність роботи полягає у визначенні того, які факти (головні або неголовні, навести приклади) подаються за допомогою визначеного прийому, які засоби навчання використовуються, яку роль відіграють у формуванні знань та розвиткові учня.

Вивчення фактичного матеріалу

Прийоми	Історичні факти, що викладаються за його допомогою	Засоби навчання, що можуть залучитися	Роль прийому у пізнавальній діяльності
Прийоми розповіді
Сюжетна розповідь
Образна розповідь
Конспективна розповідь
Просте інформаційне повідомлення
Прийоми опису
Картинний опис
Аналітичний опис
Портретний опис

Вивчення теоретичного матеріалу

Прийоми	Теоретичний матеріал, що викладаються за його допомогою	Засоби навчання, що можуть залучатися	Роль прийому у пізнавальній діяльності
Пояснення
Доведення
Міркування
Порівняльна характеристика
Узагальнююча характеристика

Третє питання розглядається у вигляді повідомлень і демонстрації власних розробок нетрадиційних прийомів вивчення історичного матеріалу.

Для виконання практичного завдання пропонуємо матеріал з підручника для 9 класу Я.М. Бердичевського, І.Я. Щупака та ін.: [ 4, С.51-62]

«§4. ПАДІННЯ ПЕРШОЇ ІМПЕРІЇ У ФРАНЦІЇ

1. Російський похід наполеона бонапарта

Для завоювання світового панування Наполеону необхідно було розгромити великі держави і, насамперед, Велику Британію й Росію.

1.1. Загострення відносин між Францією й Росією

Умови Тільзітського договору не дотримувалися. Наполеон підбурював Туреччину й Іран до війни з Росією. Континентальна блокада та скорочення вивозу у Британію хліба, лісу, прядива, сала розоряло російських поміщиків і купців. У 1810 р. збільшилося мито на ввезення в Росію французьких товарів.

Каменем спотикання у відносинах між двома імперіями було так зване «польське питання». У 1809 р., після розгрому Австрії, Наполеон повернув Герцогству Варшавському польські землі, захоплені раніше австрійцями. У самому Великому герцогстві ще з 1807 р. діяла конституція, яка скасувала кріпосне право й відновила Сейм. Олександр I розглядав сам факт відродження Польської держави як небезпеку для своєї влади в Білорусії, оскільки місцева шляхта з надією дивилася на Захід, сподіваючись, що французька армія принесе на ці землі волю. У грудні 1809 р. у Петербурзі була підписана російсько-французька конвенція, що забороняла відродження Речі Посполитої, але Бонапарт відмовився ратифікувати цей документ.

У жовтні 1811 р. Росія підписала з Пруссією таємний договір про спільний напад на Герцогство Варшавське. Ці плани не залишилися таємницею для Наполеона, який увів у герцогство армійський корпус для відсічі можливому російсько-прусському нападу. Наприкінці 1811 р. Наполеон остаточно переконався в необхідності випереджального удару по Росії.