Сумарна функція т-лімфоцитів.

Основна функція Т-лимфоцитов - це участь у клітинному імунітеті, що забезпечує захист організму від внутрішньоклітинних паразитів:

1. Знищує кислотостійкі бактерії.

2. Знищення вірусних інфекцій уже після їхнього проникнення у середину клітки.

3. Знищення протозойної і грибкової інфекції та других внутрішньоклітинних збудників.

4. Беруть участь у відторгненні аллотрансплантанта.

5. Здійснюють знищення пухлинних кліток.

6. Відповідають за реакцію гіперчутливості вповільненого типу.

Характеристика в-лімфоцитів й імуноглобулінів.

В-лімфоцити –відносяться до короткоживучих клітин, їхній пул швидко заміщається. На частку ВЛ у периферичній крові доводиться 25-45% від загального числа лімфоцитів, у лімфовузлах - 30%, у селезінці - 40%.

Для диференціації ВЛ у плазматичні клітки, що синтезують специфічні антитіла, В-лімфоцит повинен одержати сигнал у вигляді антигенної стимуляції. Мембранний ІГ-М зі специфічністю до всіх уявлюваних антигенів, що існують на Землі, генетично закодовані на ВЛ. Один клон ВЛ може відповісти синтезом антитіл тільки на один певний антиген. Ми тепер знаємо, що антитіла у вигляді мембранних імуноглобулінів формуються ще до появи антигену й що антиген сам для себе відбирає антитіло.

Це відбувається в такий спосіб. Кожен ВЛ, що диференціюється в кістковому мозку, запрограмований на утворення антитіл тільки однієї специфічності. Молекули цих антитіл експресуються на поверхневій мембрані лімфоцита у вигляді так називаного мембранного ІГ-М, що виконує функцію рецептора.

На поверхні ВЛ експресіровано близько 10⁵ молекул антитіл. Як тільки антиген проникнув в організм людини він зустрічається віч-на-віч із блискучим військом В-лімфоцитів, що несуть на своїй поверхні різні рецептори, при активації яких синтезуються різні антитіла. Антиген з'єднується тільки з тими рецепторами ВЛ, які в точності йому відповідають. Лімфоцити, зв'язані антигеном, одержують пусковий сигнал, повертаються в кістковий мозок і викликають активацію цього клону ВЛ. Клітина, відібрана антигеном, багаторазово ділиться, а її зріле потомство утворить численну популяцію плазматичних кліток, які синтезують антитіла. Оскільки ВЛ запрограмований на синтез антитіл однієї специфічності то ІГ, що декретують плазматичні клітини, будуть ідентичні своєму оригіналу (антигену, що первинно активував В-клітку). Завдяки механізму клональної селекції АТ можуть накопичуватися в досить високій концентрації. Однак, клону В лімфоцитів, що проліферується для цього необхідно якийсь час. От чому проходить 10-14 днів, поки в сироватці крові накопичується достатня кількість антитіл. Це необхідно враховувати при серологічній діагностиці захворювань, тобто забір крові на визначення титру антитіл треба брати не раніше, ніж через 7 днів від початку захворювання.

Активований клон ВЛ спочатку синтезує ІГ-М, потім через 5-6 днів ІГ-G тієї ж специфічності. Антитіла , що відносяться до ІГ-М не утворюють клітин пам’яті. В той же час разом з синтезом ІГ-G утворяться й клітини пам'яті.

Динаміка синтезу IgM и IgG при первинній і вторинній імунній відповіді на антиген.

По абсцисі — час, який потрібний для утворення найбільшої концентрації антитіл, після першої імунізації. Стрілки — моменти введення антигену.

Як бачимо, при первинному стимулі наростання титру антитіл іде повільно й в основному за рахунок ІГ -М до того ж концентрація їх швидко падає ( 5-6 днів) . При вторинному попаданні цього ж антигену концентрація антитіл на протязі доби неймовірно швидко зростає, досягаючи набагато більших значень, чим при первинній імунній відповіді. І в основному за рахунок IgG. Це здійснюється за рахунок кліток пам'яті. У цьому суть вакцинації, а також виникнення імунітету після перенесених деяких захворювань. Згодом, від 5 до 10 років, залежно від виду збудника, концентрація антитіл і кліток пам'яті зменшується, напруженість імунітету падає. От чому проводять ревакцинацію. На жаль, клітки пам'яті утворяться тільки до тимусозалежних збудників, особливо до вірусів. До тимусонезалежних збудників (збудники, які мають липосахаридні оболонки) - стафілококи, пневмококи, менингококки, сальмонелли й ін., клітки пам'яті не утворяться. От чому ми не можемо створити проти цих збудників ефективної вакцини, по цій же причині не утвориться стійкий імунітет після перенесених захворювань, викликаних цими збудниками.

Активовані ВЛ синтезують 5 класів імуноглобулінів.

–

-

Імуноглобуліни представляють собою групу білків сироватки крові, які володіють деякими загальними властивостями і які відіграють велику роль в реалізації імунної відповіді .Всі антитіла являються імуноглобулінами. Молекула імуноглобулінів складається із двох важких (Н) і двох легких (L) ланцюгів, які з’єднуються між собою дисульфідними перетинками. Важкий ланцюг складається із 450 амінокислот, легкий із 212. L-ланцюги всіх класів ідентичні і мають два серотипи — (каппа) і (лямбда) , а важкі ланцюги 5 різних класів: , , ,  и . Легкі і важкі ланцюги складаються із постійної (консантної) ділянки (С ) і варіабельної (V). Амінокислотний склад постійного фрагменту важкого ланцюга (не змінний ) і цим визначається його приналежність до того чи іншого класу Ig. В залежності від амінокіслотного стану константного фрагменту важкого ланцюга імуноглобуліни діляться на 5 класів Ig – М; Ig –G; Ig –А; Ig –Е; Ig-Д. Кожний В- лімфоцит запрограмований на синтез тільки якогось одного відповідного Ig. Ніколи ще не вдавалось знайти В- лімфоцит на якому були б рецептори всіх класів Ig.

Варіабельні ділянки важких ланцюгів і весь легкий ланцюг складають Fab – фрагмент або активний центр (АЦ). Варіабельність амінокислот Fab – фрагменту забезпечує спроможність формування великої кількості антитіл, ідентичних незліченній кількості антигенів. Fab – фрагмент антитіл зв’язується не з всією молекулою антигену, а тільки з його детермінантною часткою

Характеристики основних класів імуноглобулінів людини.

Характеристика	Клас
	М	G	А	D	Е
Мол. Маса	900000	150000 (мономер)	160000	160000	200000 (мономер)
Число основних 4-ланцюгових ланцюгів	5	1	1,2	1	1
Н-ланцюги					
L- ланцюги	+	+	+	+	+
Концентрація в сиворотці (норма)	0,5—2 мг/мл	8—16 мг/мл	1,4—4 мг/мл	0—0,4 мг/мл	17—45 нг/м
Загальна кількість, %	6	80	13	0—1	0,002