![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Загальні відомості 7
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Структура програми
- •1.2. Типи даних
- •2. Лабораторна робота 1. «Обчислення арифметичних виразів» (2 год.)
- •2.1. Теоретичні відомості
- •2.2.1. Приведення типів
- •2.2. Постановка задачі
- •2.3. Варіанти
- •2.4. Методичні вказівки
- •Постановка задачі.
- •3.1. Теоретичні відомості
- •3.1.1. Умовний оператор if-else
- •3.1.2. Оператор вибору switch
- •3.1.3. Оператори циклу
- •3.1.4. Приклад. Побудова геометричної фігури
- •3.2. Постановка задачі
- •3.3. Варіанти
- •3.4. Методичні вказівки
- •Постановка задачі.
- •4. Лабораторна робота 3. «Обчислення ряду. Форматне введення-виведення даних» (2 год.)
- •4.1. Теоретичні відомості
- •4.1.1. Поняття ряду. Ітераційний процес
- •4.1.2.Форматне виведення даних
- •4.1.3.Форматне введення
- •4.1.4. Приклад. Програма обчислення ряду
- •4.2. Постановка задачі
- •4.3. Варіанти
- •4.4. Методичні вказівки
- •Постановка задачі.
- •5. Лабораторна робота 4. «Функції. Ітераційні процеси» (4 год.)
- •5.1. Теоретичні відомості
- •5.1.1.Ступеневі ряди
- •5.2. Постановка задачі
- •5.3. Варіанти
- •5.4. Методичні вказівки
- •Постановка задачі.
- •6. Лабораторна робота 5. «Масиви й покажчики. Введення й виведення елементів» (2 год.)
- •6.1. Теоретичні відомості
- •6.1.1. Оголошення масиву
- •6.1.2. Масиви й покажчики
- •6.1.3. Записи «покажчик-зсув» і «покажчик-індекс»
- •6.1.4. Пошук найменшого й найбільшого елементів масиву
- •6.2. Постановка задачі
- •6.3. Варіанти
- •Постановка задачі.
- •7.1.2. Масив випадкових чисел
- •7.1.3. Видалення елемента із масиву
- •7.1.4. Вставка елемента в масив
- •7.1.5. Перестановка двох елементів
- •7.1.6. Циклічна перестановка елементів
- •7.2. Постановка задачі
- •7.3. Варіанти
- •Постановка задачі.
- •8.1.2. Передача масиву у функцію
- •8.1.3. Приклад. Функції введення й виведення елементів матриці
- •8.2. Постановка задачі
- •8.3. Варіанти
- •8.4. Методичні вказівки
- •Постановка задачі.
- •9. Лабораторна робота 8. «Сортування масивів» (4 год.)
- •9.1. Теоретичні відомості
- •9.1.1. Метод обміну (бульбашковий)
- •9.1.2. Метод прямого вибору
- •9.1.3. Метод вставок
- •9.1.4. Порівняння ефективності алгоритмів сортування
- •9.1.5. Генерація псевдовипадкових чисел
- •9.2. Постановка задачі
- •9.3. Методичні вказівки
- •Постановка задачі.
- •10. Лабораторна робота 9. «Рядки» (4 рік.)
- •10.1. Теоретичні відомості
- •10.1.1. Функції для роботи із символами
- •10.1.2. Строкові константи
- •10.1.3. Рядки як масиви
- •10.1.4. Передача рядка у функцію
- •10.1.4. Уведення/виведення символів і рядків
- •10.1.4. Функції обробки рядків
- •10.2. Постановка задачі
- •10.3. Варіанти
- •10.4. Методичні вказівки
- •Постановка задачі.
- •Література
5.2. Постановка задачі
Для
,
яке змінюється від
до
із кроком
,
де
– кількість точок, обчислити функцію
,
використовуючи її розклад в ступеневий
ряд для двох випадків: для заданого
і для заданої точності
=0.0001. Для порівняння знайти точне значення
функції.
5.3. Варіанти
№ |
Функція |
Діапазон зміни аргументу |
n |
Сума |
1 |
|
|
5 |
|
2 |
|
|
5 |
|
3 |
|
|
5 |
|
4 |
|
|
5 |
|
5 |
|
|
5 |
|
6 |
|
|
5 |
|
7 |
|
|
5 |
|
8 |
|
|
10 |
|
9 |
|
|
5 |
|
10 |
|
|
5 |
|
11 |
|
|
5 |
|
12 |
|
|
10 |
|
13 |
|
|
5 |
|
14 |
|
|
10 |
|
15 |
|
|
5 |
|
16 |
|
|
5 |
|
17 |
|
|
5 |
|
18 |
|
|
5 |
|
19 |
|
|
5 |
|
20 |
|
|
5 |
|
21 |
|
|
10 |
|
22 |
|
|
5 |
|
23 |
|
|
5 |
|
24 |
|
|
5 |
|
25 |
|
|
5 |
|
5.4. Методичні вказівки
Виконання роботи зводиться до обчислення при фіксованому аргументі наступних величин: точного значення функції ; суми ряду
при фіксованому ; суми ряду
, що апроксимує c заданою точністю .
Функція main працює за наступним алгоритмом (мал. 5.1). Спочатку оголошуються змінні: x (значення аргументу), n (число членів ряду, що враховуються), delta (величина членів, що відкидаються). За запитом користувачем уводяться значення n і delta. Потім виводиться на екран заголовок таблиці й ініціюються інтервали зміни аргументу: x1 і x2. Щоб обчислити ряд і функцію y при x, що змінюється, запускається цикл for із параметром j. Для даного j визначається поточне х, викликаються функції sum1 і sum2, які розраховують ряд при фіксованому і при заданій точності . Значення, що повертаються цими функціями, присвоюються відповідно змінним sn і se. За допомогою функції форматного виведення printf на екрані відображаються значення x, sn, se і y. Після цього інкрементується j і за умови j<=10 цикл повторюється (у даному алгоритмі 10 – це кількість значень x).
Крім функції main, у програмі повинні використатися функції:
double sum1(double x, int n);
double sum2(double x, float eps);
double term(double x, int k);
double y(double x);
sum1 и sum2 записуються у вигляді:
double sum1(float x, int n){
double z=0.;
for(int k=0; k<=n; k++)
z+=term(x, k);
return z;
}
double sum2(float x, float eps){
double z=0., ak=1.;
int k=0;
while(fabs(ak)>eps){
ak=term(x, k);
z+=ak;
k++;
}
return z;
}
fabs – це функція бібліотеки math, що повертає значення модуля числа із плаваючою крапкою. Функція term(x,k) призначена для обчислення k-го члена ряду при заданому x.
Мал. 5.1. Блок-схема обчислення ряду
Результати обчислення необхідно вивести на екран у наступному виді:
x Sn Se y
..... ...... ..... ......
..... ...... ..... ......
5.5. Зміст звіту