- •1. Загальні відомості 7
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Структура програми
- •1.2. Типи даних
- •2. Лабораторна робота 1. «Обчислення арифметичних виразів» (2 год.)
- •2.1. Теоретичні відомості
- •2.2.1. Приведення типів
- •2.2. Постановка задачі
- •2.3. Варіанти
- •2.4. Методичні вказівки
- •Постановка задачі.
- •3.1. Теоретичні відомості
- •3.1.1. Умовний оператор if-else
- •3.1.2. Оператор вибору switch
- •3.1.3. Оператори циклу
- •3.1.4. Приклад. Побудова геометричної фігури
- •3.2. Постановка задачі
- •3.3. Варіанти
- •3.4. Методичні вказівки
- •Постановка задачі.
- •4. Лабораторна робота 3. «Обчислення ряду. Форматне введення-виведення даних» (2 год.)
- •4.1. Теоретичні відомості
- •4.1.1. Поняття ряду. Ітераційний процес
- •4.1.2.Форматне виведення даних
- •4.1.3.Форматне введення
- •4.1.4. Приклад. Програма обчислення ряду
- •4.2. Постановка задачі
- •4.3. Варіанти
- •4.4. Методичні вказівки
- •Постановка задачі.
- •5. Лабораторна робота 4. «Функції. Ітераційні процеси» (4 год.)
- •5.1. Теоретичні відомості
- •5.1.1.Ступеневі ряди
- •5.2. Постановка задачі
- •5.3. Варіанти
- •5.4. Методичні вказівки
- •Постановка задачі.
- •6. Лабораторна робота 5. «Масиви й покажчики. Введення й виведення елементів» (2 год.)
- •6.1. Теоретичні відомості
- •6.1.1. Оголошення масиву
- •6.1.2. Масиви й покажчики
- •6.1.3. Записи «покажчик-зсув» і «покажчик-індекс»
- •6.1.4. Пошук найменшого й найбільшого елементів масиву
- •6.2. Постановка задачі
- •6.3. Варіанти
- •Постановка задачі.
- •7.1.2. Масив випадкових чисел
- •7.1.3. Видалення елемента із масиву
- •7.1.4. Вставка елемента в масив
- •7.1.5. Перестановка двох елементів
- •7.1.6. Циклічна перестановка елементів
- •7.2. Постановка задачі
- •7.3. Варіанти
- •Постановка задачі.
- •8.1.2. Передача масиву у функцію
- •8.1.3. Приклад. Функції введення й виведення елементів матриці
- •8.2. Постановка задачі
- •8.3. Варіанти
- •8.4. Методичні вказівки
- •Постановка задачі.
- •9. Лабораторна робота 8. «Сортування масивів» (4 год.)
- •9.1. Теоретичні відомості
- •9.1.1. Метод обміну (бульбашковий)
- •9.1.2. Метод прямого вибору
- •9.1.3. Метод вставок
- •9.1.4. Порівняння ефективності алгоритмів сортування
- •9.1.5. Генерація псевдовипадкових чисел
- •9.2. Постановка задачі
- •9.3. Методичні вказівки
- •Постановка задачі.
- •10. Лабораторна робота 9. «Рядки» (4 рік.)
- •10.1. Теоретичні відомості
- •10.1.1. Функції для роботи із символами
- •10.1.2. Строкові константи
- •10.1.3. Рядки як масиви
- •10.1.4. Передача рядка у функцію
- •10.1.4. Уведення/виведення символів і рядків
- •10.1.4. Функції обробки рядків
- •10.2. Постановка задачі
- •10.3. Варіанти
- •10.4. Методичні вказівки
- •Постановка задачі.
- •Література
Постановка задачі.
Код програми.
Скріншот вікна з результатами роботи програми.
Таблиця й графіки результатів.
Висновки.
10. Лабораторна робота 9. «Рядки» (4 рік.)
Ціль роботи:.Освоїти прийоми роботи із символами й рядками. Навчитися застосовувати бібліотечні функції обробки рядків у реальних завданнях.
10.1. Теоретичні відомості
10.1.1. Функції для роботи із символами
Для зберігання символів використовується базовий тип char. В основу кодування символів покладена кодова таблиця ASCII, що встановлює відповідність між символом (буквою, цифрою, знаком пунктуації й т.д.) і кодом (двійковим числом).
У мовах С/С++ передбачені спеціальні функції, призначені для роботи із символами (табл. 10.1). Частина функцій перевіряють одиночні символи й повертають ненульове значення (true) або нуль (false). Наприклад, isdigit(c) дозволяє перевірити, чи є параметр c однієї із цифр між 0 і 9. Інша частина функцій у таблиці 10.1 забезпечує конвертування регістра букв. Так, tolower(c) повертає версію букви c у нижньому регістрі, тобто малу літеру. Наприклад, інструкція cout <<tolower('F') виведе на екран символ f.
Наступний фрагмент коду використовується як елемент циклу do-while, у якому користувач для продовження циклу повинен увести 'Y'. Цикл буде виконуватися незалежно від того, у якому регістрі уведений символ: 'y' або 'Y'.
do{ // тіло циклу
}
while (toupper(choice) == 'Y')
Параметром функцій у таблиці 10.1 є змінна c типу char або int, а для звертання до функцій підключається заголовний файл ctype.h.
Табл. 10.1. Функції для роботи із символами
Тип |
Функція |
Опис |
Int |
isalnum(c) |
повертає true, якщо c – буква або цифра |
Int |
isalpha(c) |
повертає true, якщо c – буква |
Int |
isblank(c) |
повертає true, якщо c – пробіл або символ табуляції |
Int |
isdigit(c) |
повертає true, якщо c – цифра |
Int |
islower(c) |
повертає true, якщо c – символ у нижньому регістрі |
Int |
isupper(c) |
повертає true, якщо c – символ у верхньому регістрі |
Int |
isspace(c) |
повертає true, якщо c – пробіл, табуляція, повернення каретки, новий рядок |
Int |
tolower(c) |
повертає символ c у нижньому регістрі |
Int |
toupper(c) |
повертає символ c у верхньому регістрі |
10.1.2. Строкові константи
Щоб із символів набирати фрази, використовуються строкові константи, які беруться в подвійні лапки й можуть складатися з букв, цифр, розділових знаків, пробілів, спеціальних символів. Наприклад, ціна
"120,00 грн."
або речення
"love me love my dog!"
є строковими константами. Рядок займає суцільну область пам'яті. Ця область завершується нульовим символом '\0' (ASCII-код нульового символу 0), що автоматично підставляється в кінець рядка:
L |
o |
v |
e |
|
m |
e |
|
l |
o |
v |
e |
|
m |
y |
|
d |
o |
g |
! |
\0 |