Грантове фінансування
Джерелами грантового фінансування є вітчизняні та міжнародні спеціалізовані фонди, ряд міжнародних організацій мають грантові програми, посольства більшості країн тощо.
Грантове фінансування надається на реалізацію проектів, які мають високу значимість, але не можуть бути реалізовані без додаткового грантового фінансування.
Метою грантового фінансування може бути: спрямоване на усунення, або зниження фінансового бар’єру, щоб розпочати певну діяльність; ініціювання інституційних змін; допомога у реалізації міжнародних угод; передача передового досвіду; реалізація пілотних (демонстраційних) проектів тощо.
Стимулювання раціонального природокористування, ефективності охорони довкілля
Реалізується через зниження податкового навантаження, надання певних преференцій, компенсацію частини інвестиційних витрат, гарантування закупки державними структурами певної продукції за стимулюючими цінами тощо для організацій, що займаються певними видами діяльності.
Інструменти кредитної системи
Реалізація більшості інвестиційних проектів потребує залучення кредитного фінансування. Одним з факторів, що визначає доступність кредитів є розмір встановленої відсоткової ставки.
Багато міжнародних фінансових установ мають програми пільгового кредитування проектів, реалізація яких призводить до зниження навантаження на довкілля.
Умови надання кредитного фінансування диференціюються за видами діяльності, розмірами відсоткових ставок, обсягів і термінів кредитування.
Ринок прав (дозволів) на забруднення навколишнього середовища
Ринок прав на забруднення навколишнього середовища може використовуватися в якості альтернативи екологічному оподаткуванню.
В практиці такий підхід добре себе показав у сфері охорони атмосферного повітря.
Попередньо керівний орган вибирає просторово обмежений регіон. Для визначеного регіону визначається фактичний рівень забруднення конкретною речовиною та рівень, який планується досягти протягом встановленого терміну.
Плановий обсяг забруднень поділяється на певну кількість частин (квот), кожна з яких фіксується в спеціальному фінансовому документі – ліцензії (сертифікаті).
Ліцензії на забруднення навколишнього середовища розподіляються між забруднювачами двома способами. У першому випадку вони можуть продаватися на аукціоні, і їх ринкова ціна формується в процесі торгів. У другому випадку вони розподіляються між забруднювачами безкоштовно.
При будь-якому розподіленні, сумарна кількість квот менша за фактичні обсяги забруднень. Це призводить до того, що забруднювачі повинні або скорочувати обсяги забруднень, або купувати у інших забруднювачів додаткові квоти.
Компанія, яка реалізувала проект, спрямований на зменшення забруднень, має можливість продати зайві квоти. Отримані від продажу квот кошти можуть розглядатися в якості додаткового джерела фінансування природоохоронних заходів.
У результаті сумарний обсяг забруднення зменшується при найбільш раціональному використанні фінансових ресурсів.
Втручання держави тут обмежується лише визначенням оптимальної якості навколишнього середовища, ринок же забезпечує гнучкий розподіл прав на забруднення в межах заданого рівня.
Вирішальною перевагою ринку прав на забруднення навколишнього середовища є те, що формується справжній ринок, і діють механізми саморегулювання, а значить, може бути досягнуто ефективний розподіл ресурсів. Це робить ринок прав перспективним інструментом екологічної політики в умовах глобалізації економічних процесів.