3.3 Мiкроскоп

У тих випадках, коли збiльшення лупи недостатнє, то використовують мiкроскоп. Найпростiший мiкроскоп складається iз збираючої лiнзи, що служить об'єктивом, та розсiюючої лiнзи, що служить окуляром.

Розглянемо побудову зображень у мiкроскопi (рис. 3.3).

Рисунок 3.3 – Хід променів через мікроскоп

Збiльшення такого мiкроскопу буде становити

. (3.6)

Подiлимо чисельник i знаменник на d2, одержимо:

(3.7)

Оскiльки збільшення об’єктиву і окуляру можемо записати формулами:

,

то можна записати:

. (3.8)

Отже, збiльшення мiкроскопа залежить вiд збiльшення об'єктива та окуляра. Як правило, збiльшення об'єктива становить 2 - 4 крат, а окуляра близько 15 крат. Збiльшення такого мiкроскопа буде становити 30 - 60 крат.

3.4 Зоровi труби з внутрiшнiм фокусуванням

Принцип мiкроскопа використовують також у трубах внутрiшнього фокусування. Принцип дiї такої зорової труби грунтується на тому, що мiж об'єктивом та окуляром встановлюють розсiюючу лiнзу.

Розсiюючу лiнзу встановлюють таким чином, щоб була можливiсть її перемiщення вздовж осi оптичної системи. Таке перемiщення виконують з допомогою гвинта кремальєри. Зорова труба з внутрiшнiм фокусуванням має переваги над трубою з зовнiшнiм фокусуванням, а саме:

1) можливiсть одержання бiльшого збiльшення за рахунок оптимальної компановки при меншiй довжинi труби;

2) бiльша стабiльнiсть вiзирної осi;

3) менша проникливiсть для пилу;

4) незмiннiсть довжини труби при перефокусуваннi.

3.5 Дзеркально-лiнзовi труби

Крiм труб з зовнiшнiм та внутрiшнiм фокусуванням використовують дзеркально-лiнзовi труби. Хiд променiв у такiй трубi схематично показано на рис. 3.4.

Рисунок 3.4 – Хід променів через дзеркально-лiнзовi труби

Такий підхід дозволяє зменшити довжину труби. Недолiком цього рiшення є вiдсутнiсть центральних променiв.

3.6 Складнi об'єктиви та окуляри

Як правило, у геодезичних приладах використовують складнi об’єктиви та окуляри. Їх називають так тому, що вони складаються з кiлькох склеєних лiнз. Це роблять для того, щоб зменшити недолiки зображень пiсля проходження променiв через лiнзи.

На рисунку 3.5 показано зображення деяких складних об'єктивiв та окулярiв.

Рисунок 3.5 – Складні лінзи

3.7 Колiматори

Колiматор – довгофокусуюча зорова труба, у фокусi якої розмiщують сiтку ниток або джерело свiтла. В цьому випадку променi, що йдуть вiд джерела свiтла, будуть утворювати пучок паралельних свiтлових променiв (рис. 3.6).

Рисунок 3.6 – Коліматор

При наведеннi зорової труби на колiматор труба буде фокусуватись на безмежність. Цю властивiсть використовують для повiрки геодезичних приладiв, а також в iнженерно-геодезичних роботах. Наприклад, при деяких повiрках геодезичних приладiв згiдно з iнструкцiєю необхiдно навести трубу на вiддалений предмет, що неможливо в умовах майстернi. Використовуючи колiматор такi повiрки можна зробити i в примiщеннi. В iнженерно-геодезичних роботах колiматор використовують для визначення спiвпадання осей та невеликих кутових змiщень. Наприклад, якщо осi будуть спiвпадати, то зображення джерела свiтла буде фiксуватись у центрi другої труби.