- •1 Загальнi вiдомостi з геодезичного приладознавства
- •1.1 Предмет геодезичного приладознавства
- •1.2 Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
- •1.3 Досягнення сучасного геодезичного приладознавства
- •2 Геометрична оптика
- •2.1 Геометрична та хвильова оптика.
- •2.2 Основнi закони геометричної оптики
- •2.3 Плоскi дзеркала
- •2.4 Плоскопаралельна пластина
- •2.5 Призми
- •2.6 Сферичнi дзеркала
- •2.8 Центрiрована оптична система
- •3 Оптичнi системи в геодезичних приладах
- •3.1 Класифiкацiя та призначення оптичних систем
- •3.2 Лупа
- •3.3 Мiкроскоп
- •3.4 Зоровi труби з внутрiшнiм фокусуванням
- •3.5 Дзеркально-лiнзовi труби
- •3.6 Складнi об'єктиви та окуляри
- •3.7 Колiматори
- •3.8 Оптичний висок
- •4 Характеристики зорових труб
- •4.1 Загальнi вiдомостi про зорові труби
- •4.2 Методи визначення збiльшення зорових труб
- •4.3 Яскравiсть зображень
- •4.4 Втрати свiтла в зорових трубах
- •4.5 Спроможна здатнiсть та помилка вiзування
- •4.6 Недолiки зображень
- •5 Вiдлiковi пристрої
- •5.1 Верньєр (нонiус)
- •5.2 Штриховий мiкроскоп
- •5.3 Шкаловий мiкроскоп
- •5.4 Мiкроскоп з гвинтовим мiкрометром
- •5.5 Одностороннiй оптичний мiкрометр
- •5.6 Двостороннiй оптичний мiкрометр
- •5.7 Оптичний мiкрометр нiвелiра н-05
- •6 Рiвнi та компенсатори нахилу
- •6.1 Основнi вiдомостi про рiдиннi рiвнi
- •6.2 Дослiдження рiвнiв
- •6.3 Електронні рівні
- •6.4 Компенсатори нахилу
- •7 Осьовi системи, закрiпнi та навiднi гвинти
- •7.1 Осьові системи
- •7.2 Закріпні та навідні гвинти
- •3 Будова елеваційного гвинта
- •8 Робочi мiри, матерiали та способи нанесення шкал геодезичних приладiв
- •8.1 Робочi мiри геодезичних приладiв
- •8.2 Матерiали, з яких виготовляють шкали
- •8.3 Способи нанесення шкал геодезичних приладiв
- •Перелік рекомендованих джерел
2.1 Геометрична та хвильова оптика.
Розрiзняють два види оптики: хвильову та геометричну. В основi хвильової оптики лежать закони, що грунтуються на хвильовiй природi свiтла. Коротко зупинимось на деяких явищах, що пояснюються законами хвильової оптики:
1) дифракцiя – це явище огинання перешкод свiтловими променями (рис. 2.1);
2) iнтерференцiя – суть явища полягає в тому, що свiтловi хвилi вiд двох джерел накладаються з утворенням ефекту накладання хвиль (рис. 2.2);
3) рефракцiя – це явище заломлення свiтлових променiв при проходженнi через атмосферу (рис. 2.3).
Рисунок 2.1 – Явище дифракції
Рисунок 2.2 – Явище інтерференції
Рисунок 2.3 – Явище рефракції
Рефракцiя обумовлюється рiзною оптичною густиною шарiв атмосфери і відповідно різними показниками заломлення. Тобто при перетинi рiзних шарiв атмосфери з рiзними показниками заломлення свiтловий промiнь вiдхиляється вiд прямолiнiйного поширення.
Вплив рефракцiї на геодезичнi вимiри є одним з елементiв, що гальмують пiдвищення точностi геодезичних вимiрiв.
2.2 Основнi закони геометричної оптики
У геометричнiй оптицi, на вiдмiну вiд хвильової, приймають без всяких застережень, що свiтло поширюється прямолiнiйно на основi певних законiв. Перелічимо деякi з них.
1) Свiтловi променi поширюються за найкоротшими напрямками, тобто прямолiнiйно.
2) Свiтловi променi розповсюджуються незалежно один вiд одного.
3) При падiннi свiтлових променiв на площину виконуються двi умови:
а) падаючий та вiдбитий променi лежать в однiй площинi;
б) кут падiння променя дорiвнює куту вiдбивання (рис. 2.4)
і1 = і2 . (2.1)
Рисунок 2.4 – Закон відбивання променя
4) При проходженнi свiтлових променiв через межу двох середовищ з рiзними показниками заломлення виконуються такi умови:
а) падаючий та вiдбитий променi лежать в однiй площинi;
б) добуток показника заломлення на синус кута падiння для першого середовища дорiвнює добутку показника заломлення на синус кута заломлення другого середовища:
n1 sin і1=n2 sin і2 (2.2)
Рисунок 2.5 – Заломлення променя
2.3 Плоскi дзеркала
Плоскі дзеркала – це оптичнi тiла з прозорого матерiалу з вiдшлiфованою поверхнею у виглядi площини. Вiдбиття променiв вiд поверхнi дзеркал повнiстю описується третiм законом геометричної оптики. У геодезiї також використовують дзеркала, що обертаються.
Розглянемо випадок обертання дзеркала на кут φ i встановимо, на який кут при цьому відхилиться свiтловий промiнь.
Рисунок 2.6 – Зміна напряму променя при нахилі дзеркала
Згідно з нашою умовою необхідно визначити кут . З рисунка 2.6 видно, що . Кут падіння променя при нахилі дзеркала буде:
і відповідно кут відбивання згідно з законом відбивання променя буде: .
Таким чином, можемо записати, що і .
Звідси, відхилення відбитого променя буде:
Висновок. При обертаннi дзеркала на кут φ вiдбитий промiнь змiнить свiй напрям на величину 2φ.