Висновки

Після дослідження соціально-правових основ соціалної роботи ми можемо зробити наступні висновки:

1) Законодавство України становить певну базу соціальної роботи, забезпечує її правовий статус, створює правові умови для ефективного регулювання системи соціального захисту, соціальної допомоги і соціальної підтримки населення. Однак, на нашу думку, законодавство далеке від досконалості і потребує детального вивчення і перекоординації відповідно до вимог сьогодення.

2) Сьогоднішня ситуація в країні потребує чіткої узгодженості числених законодавчих актів із законів, що регулюють соціальні стандарти та надання соціальних послуг. Принциповим недоліком чинного законодавства є те, що значний масив норм правового регулювання соціальних відносин і досі встановлюється підзаконними нормативними актами, а не законами України. При цьому існують численні випадки суперечностей норм законодавчих та підзаконних актів, що суттєво порушує систему правового регулювання у сфері соціального захисту та конкретні права громадян.

3) Пріоритети сучасної соціальної політики в США та Швеції диктуються викликами нового часу, такими, як глобалізація і необхідність подолання наслідків світової фінансової кризи, і в цілому носять загальний характер - забезпечення максимально повної зайнятості, боротьба з бідністю і безробіттям, розвиток освіти і охорони здоров'я і т.д.

4) На наш погляд, в останні десятиліття все більшої актуальності набуває завдання формування єдиної соціальної політики Європейського союзу. У зв'язку з розвитком інтеграційних процесів, зростанням конкуренції між країнами за інвестиції та ринки збуту вже з кінця минулого століття все очевидніше стає необхідність зміни підходів до соціальної політики і розвитку нової соціальної стратегії, яка відповідає запитам сучасності. Крім процесів глобалізації, з кінця минулого століття багато держав об'єднаної Європи в більшій чи меншій мірі переживали кризові соціально-економічні явища, які розвивалися взаємопов'язано: масове безробіття, інфляція, старіння населення. Деякі держави і зараз продовжують перебувати на шляху реформ. Одним з виходів з ситуації, що склалася стають соціальні реформи і розробка єдиної стратегії соціальної політики, яку доцільно почати з створення єдиних стандартів соціальної політики для країн Євросоюзу. У зв'язку з розширенням останнього, зростаючої інтеграцією і старінням населення доцільно виділити три головних орієнтира реформ: а) реформа ринку праці і скорочення безробіття шляхом реалізації стратегії зайнятості, спрямованої на подовження «трудового життя», введення навчання в ході трудової діяльності; б) реформування системи страхування, в першу чергу обов'язкового пенсійного страхування; в) заохочення соціальної інтеграції та розвиток імміграційної політики.

5) Для підвищення ефективності системи соціального захисту населення дуже важливе значення мають принципи соціального захисту, які дозволяють окремим її елементам та під­системам гнучко та динамічно адаптуватися до будь-яких змін соціально-орієнтованої економіки.

Хоча наш Уряд і здійснив низку реформ покликаних удосконалити вітчизняну систему соціального захисту населення, в ній залишилист сфери, які потребували та потребують удосконалення. До пріоритетних напрямів реформування слід віднести: впровадження системи медичного страхування та реформування системи соціальної допомоги. Слід також приділити більше уваги соціальному забезпеченню жінок, внутрішніх переселенців, дітей, учасників бойових дій на Сході України та молоді.

6) Активізація зусиль щодо посилення соціального захисту, людського розвитку, захисту прав громадян на всіх рівнях управління - запорука зміцнення економічного потенціалу України, забезпечення соціально-політичної стабільності в суспільстві та міжнародної конкурентоздатності.