Аускультация:

1. Грудной клетки.

2. Живота.

На основании полученных данных после опроса больного (жалобы, анамнез заболевания и жизни) и его физикального обследования (осмотр, пальпация, перкуссия, аускультация) проводится обоснование предварительного диагноза.

4. Диагностическая программа с учетом данных дополнительных исследований: клинический анализ крови и мочи; биохимический анализ крови; коагулограмма; ректальное пальцевое исследование прямой кишки; УЗИ-допплерография (скрининг-метод); флебография.

• ОЦЕНКА ВЕНОЗНОЙ ДИСФУНКЦИИ:

Клиническая шкала:

• Боль (0 = отсутствие; 1 = умеренная, которая не нуждается в приеме обезболивающих средств; 2 = сильная, которая нуждается в применении обезболивающих средств).

• Отек (0= отсутствие; 1 = незначительная/умеренная; 2 = значительная).

• «Венозная хромота» (0 = отсутствие; 1 = незначительная/умеренная; 2 = сильная).

• Пигментация (0 = отсутствие; 1 = локализованная; 2 = распространенная).

• Липодерматосклероз (0 = отсутствие;1 = локализованный; 2 = распространенный).

• Язва: размер (0 = отсутствие; 1 = диаметр < 2 см; 2 = диаметр > 2 см) (наибольшей язвы); длительность (0 = отсутствие; 1 = < 3 месяцев; 2 = > 3 месяцев); рецидивирование (0 = отсутствие; 1 = однократно; 2 = более одного раза); количество (0 = отсутствие; 1 = единичная; 2 = множественные).

Шкала снижения трудоспособности:

• 0  бессимптомное течение. 1  наличие симптомов заболевания, больной может работать без поддерживающих средств. 2  может работать в течение 8-часового рабочего дня только с поддерживающими средствами. 3  нетрудоспособен даже при применении поддерживающих средств.

5. Дифференциальный диагноз:

• дифференцировать характер патологических изменений в глубоких и подкожных венах (варикозная или посттромботичная болезнь, артериовенозные свищи, врожденные аномалии);

• дифференцировать клинико-анатомическую форму заболеваний вен нижних конечностей.

6. Обоснование клинического диагноза:

7. Организационно-лечебная тактика: определяется необходимость для госпитализации для проведения консервативного или оперативного лечения, определяется объем и характер предоперационной подготовки, сроки и объем хирургического вмешательства, пути профилактики послеоперационных осложнений, а также возможность амбулаторного лечения.

Контрольные вопросы для самоконтроля при подготовке к практическому занятию:

1. Важность изучения течения заболеваний вен нижних конечностей?

2. Что выявляют при опросе больного при заболеваниях вен нижних конечностей?

3. Почему необходимо учитывать все жалобы больного при постановке диагноза?

4. Почему важно знать дату и час от момента заболевания?

5. Почему важно знать о проводимом лечении больному до поступления в стационар?

6. Как могут условия жизни и работы отразиться на возникновении и течении заболеваний вен нижних конечностей?

7. Почему важна следующая последовательность при опросе больного: сбор жалоб, анамнеза жизни и болезни?

8. Какие изменения можно выявить при осмотре нижних конечностей?

9. Какие функциональные пробы необходимо выполнить при заболеваниях вен нижних конечностей? О чем они могут свидетельствовать?

10. Какие изменения можно выявить при исследовании пульса­ции артерий нижних конечностей?

11. Особенности физикального обследования больного с заболеваниями вен нижних конечностей?

12. На чем основывается обоснования предварительного диагноза варикозной болезни нижних конечностей, тромбофлебита и флеботромбоза, ПТФС?

13. Какие критерии учитываются при определении стадии ХВН?

14. Какие клинические критерии учитываются в шкале венозной недостаточности?

15. Какие критерии учитываются в шкале снижения трудоспособности?

16. Почему в клиническом диагнозе необходимо отразить не только нозологическую форму заболевания, но и его течение, и наличие осложнений?

17. Какие методы лабораторной и инструментальной диагностики необходимы для установки или подтверждения диагноза при заболеваниях вен нижних конечностей?

18. Какие основные принципы лечения при заболеваниях вен нижних конечностей?

19. Какие существуют методы консервативного лечения?

20. Какие существуют методы оперативного лечения при заболеваниях вен нижних конечностей? От чего зависит выбор метода операции?

21. Какие осложнения заболеваний вен нижних конечностей влияют на тактику лечения?

22. Какие возможны послеоперационные осложнения при заболеваниях вен нижних конечностей?

Литература:

Базовая:

1. Факультетська хірургія. Підручник за ред. В.О. Шідловського та М.П. Захараша.- Тернопіль, Укрмедкнига, 2002.

2. Хирургические болезни. Учебник под ред. М.И. Кузина.- М.: Медицина, 1986.

3. Курс лекций по факультетской хирургии. Под. ред. И. А. Криворучко.  Х.:Прапор, 2006.

4. Материал лекции.

Контрольные тесты:

86.У хворого 65 років з тромбофлебітом нижніх кінцівок раптово з'явився біль у правій половині грудної клітини, виражена задишка, кровохаркання, різка слабкість. Об'єктивно: ціаноз обличчя, шиї; пульс – 130 за хв., аритмічний, АТ – 80/60 мм рт.ст. Миготлива аритмія, глухість тонів. Тахіпное – 30 дих. за хв., дрібно- та середньо-пухирцеві хрипи з правого боку. ЕКГ – QSIII. Який з препаратів слід призначити у першу чергу?

А*Стрептокіназа

В Гепарин

С Реополіглюкін

D Аспірин

E Нітрогліцерин

103.У хворого 40 років по ходу тромбованної великої підшкірної вени підсилився біль, шкіра над веною почервоніла, підвищилася температура тіла до 38,5 градусів, хворого знобить.Який діагноз у хворого?

А* Гострий гнійний поверхневий тромбофлебіт

У Гострий тромбоз стегнової артерії

З Посттромбофлебитичний синдром

D Бешиха

E Гострий лімфангоіт

106.Хвора 25 років у післяпологовому періоді перенесла тромбоемболію легеневої артерії.

Назвіть найбільш ефективний спосіб профілактики рецидиву тромбоемболіі легеневої артерії , який необхідно застосувати у хворої ?

А* Операція імплантації кава-фільтра

В Еластичне бинтування обох нижніх кінцівок

З Довічне застосування непрямих антикоагулянтів у профілактичній дозі

D Періодичне накладення цинк-желатинової пов'язки Унна на скомпрометовану кінцівку артерії

E Профілактичне щоденне підшкірне введення фраксипаріна

108.Хвора 32 років доставлена в хірургічне відділення зі скаргами на сильний біль у лівій нижній кінцівці, її набряк, підвищену температуру тіла до 39 градусів. Два тижні тому назад були пологи, у післяпологовому періоді перенесла эндометрит, погіршення стану троє доби назад. Стан хворий важке, пульс 104 удару у хвилину, ліва нижня кінцівка отечна на всьому протязі, має місце розширення підшкірних вен, синюшність шкіри, пульс на артеріях визначається.Який діагноз у хворий?

А* Гострий лівосторонній ілеофеморальний тромбоз

У Гострий лівосторонній тромбоз здухвинної артеріі

С Емболія лівої стегнової артерії

D Гострий лівосторонній тромбоз глибоких вен гомілки

E Синя болюча флегмазія

109.Хворому 50 років зроблена емболектомія із плечовий артерії. Через 6 годин після операції у хворого знову з'явилися симптоми гострої ішемії оперованої кінцівки. Діагностован гострий тромбоз оперованої артерії. Укажіть найбільш доцільну післяопераційну терапію у хворого в плані профілактики розвитку гострого тромбозу оперованої артерії.

А* Антикоагулянти прямої дії

В Антикоагулянти непрямої дії

З Фібрінолітичні препарати

D Антикоагулянти прямої й непрямої дії

E Фібрінолітики та антикоагулянти непрямої дії

120.У хворого 45 років 3 дні тому назад з’явилися сильні болі в правому ікроножному м’язу, що підсилювалися при ходьбі. При огляді хворого праві гомілка і стопа мають набряк, шкіра їх трохи бліда, поверхневі вени гомілки чітко контурують. Правий ікроножний м’яз хворобливий при його стисканні. Яке захворюванняв хворого ?

А*Гострий трмбофлебіт глибоких вен.

В Гострий трмбофлебіт поверхневих вен.

СБіла флегмазія правої нижньої кінцівки.

D Хвороба Бюргера.

E Емболія задньої великоберцової артерії.

135.*У хворого 65 років з тромбофлебітом нижніх кінцівок раптово з'явився біль у правій половині грудної клітини, виражена задишка, кровохаркання, різка слабкість. Об'єктивно: ціаноз обличчя, шиї; пульс – 130 за хв., аритмічний, АТ – 80/60 мм рт.ст. Миготлива аритмія, глухість тонів. Тахіпное – 30 дих. за хв., дрібно- та середньо-пухирцеві хрипи з правого боку. ЕКГ – QSIII. Діагностовано ТЕЛА. Який з препаратів слід призначити у першу чергу?

А*Стрептокіназа

В Гепарин

С Реополіглюкін

D Аспірин

C Нітрогліцерин

153.У хворого після неодноразового проведення внутрішньовенних ін’єкцій виник болючий тяж від ліктьової ямки до пахової ділянки, гіперемія шкіри в цій ділянці. При пальпації визначається болюче, еластичної консистенції утворення, що йде від ліктя по внутрішній поверхні плеча. Ваш діагноз?

A*Флебіт плечової вени

B Атеросклероз артерій верхнії кінцівок

C Облітеруючий ендартеріїт

D Неврит плечового нерва

E Системна склеродермія

157.В післяопераційному періоді у жінки 60 років, перенесла 4 дні тому холецистектомію з інтраопераційною холангіографією, розвилась одишка, загрудинні болі, кашель з мокротою “іржавого кольору”. АТ – 110/70 мм.рт.ст., пульс – 90 уд/хв, число дихань – 30 в хв., субфебрилітет. Яка ймовірна причина такого стану?

A*Емболія гілок легеневої артерії.

B Аспіраційна пневмонія.

C Підпечінковий абсцес.

D Холангіт.

E Панкреатит.

161.У породіллі на 5 добу після пологів виник сильний біль розпираючого характеру в правій нозі. Поступово розвинувся набряк кінцівки та підвищення температури тіла до 38,2оС. Біль поширився на попереково-крижову ділянку та нижні відділи живота. При огляді: шкіра правої ноги з плямистим ціанозом синюшного забарвлення.Відмічається набряк кінцівки та пахової ділянки. заг.ан.крові: лейкоцитоз – 10х109г/л. Який найбільш імовірний діагноз?

A* Ілеофеморальний флеботромбоз

B Гострий тромбофлебіт правої нижньої кінцівки.

C Гостра емболія стегнової артерії справа

D Гострий лімфостаз правої нижньої кінцівки

E Післяпологовий тазовий флеботромбоз

162.Хвора 53 років поступила в стаціонар з скаргами на сильний біль в правій гомілці розпираючого характеру, набряк ступні та гомілки, судомні скорочення литкових м’язів, підвищення температури тіла до 38,50 С. Захворювання почалось 3 дні тому з судоми в литці, біль виник на другу добу, а ще через день виник набряк. При огляді шкіра правої ступні та гомілки, напружена. Окружність правої гомілки на 5 см більше лівої.Рухи можливі, проте вкрай болючі. При пальпації кінцівки визначається болючість по ходу судинного пучка, особливо в підколінній ямці. Зтискання рукою литкових м’язів визиває різкий біль. Який діагноз ви поставите?

A*Гострий глибокий тромбофлебіт правої гомілки.

B Посттромбофлебітичний синдром правої гомілки

C Гострий тромбофлебіт правої гомілки.

D Гострий лімфостаз правої гомілки.

E Загострення хронічного тромбофлебіту правої гомілки.

163.Хвора 53 років скаржиться на біль в правій гомілці, що посилюється при стоянні та ходьбі. При огляді шкіра гомілки гіперемована, індурована, лущиться, гіпотріхоз, гемосідероз, варикозне розширення підшкірних вен. М’які тканини на дотик щільні. На внутрішній ділянці в нижній третині є трофічна виразка з щільними краями, прикрита шаром детриту, навколо виразки виражений дерматит. Який ймовірний діагноз у хворої?

A* Посттромбофлебітичний синдром ІІІ ст. Виразкова форма. Трофічна виразка правої гомілки.

B Варикозна хвороба. ХВН ІІІ ст. Трофічна виразка правої гомілки.

C Варикозна хвороба. ХВН ІV ст. Трофічна виразка правої гомілки.

D Посттромбофлебітичний синдром IV ст. Варикозна форма. Трофічна виразка правої гомілки.

E Лімфедема правої нижньої кінцівки. Трофічна виразка правої гомілки. Парамікробний дерматит.

206.У хворої 40 років, яка страждає на варикозне розширення вен нижніх кінцівок, перебіг захворювання ускладнилось тромбозом великої підшкірної вени, котрий швидко розповсюдився. З`явилася температура, посилились набряки, біль. Тромбоз досяг верхньої третини стегна. Терапія антикоагулянтами, протизапальними засобами, компресами неефективна. Якою повинна бути тактика в цієї сітуації?

A* Негайно перев`язати підшкирну вену в місці впадіння до стегнової, якщо флебіт незначний – видалити її

B Терміново виконати тромбектомію в верхній третині стегна

C Терміново ввести гепарин, урокіназу

D Термінова операція – введення фільтру у нижню порожню вену

E Венектомія за Трояновим-Тренделенбургом

211.У хворої на варикозну хворобу вен нижньої гомілки розвинулось ускладення на гострий тромбофлебіт.

Інфільтрат збільшився у розмірі, став різко болючим, шкіра гіперемована, температура гектична. Лікувалась у лікарні за місцем мешкання. Осмотр хворої на 7 добу: з`явився інфільтрат під пупартовою зв`язкою, відмічає озноби. Який діагноз можна встановити та якою повинна бути тактика лікування хворої?

A* У хворої загноєння тромбу, гострий лімфаденіт. Показано розтин гнійнику на гомілці

B Гострий гнійний тромбофлебіт. Перев`язка підшкірної вени.

C Загноєння тромбу. Консервативне лікування

D Загноєння тромбу. Показана операція - тромбемболектомія.

E Гострий мігруючий тромбофлебіт. Консервативна терапія.

Подготовили: проф. И. А.Криворучко, доц. И. Н. Лодяная

Утверждено на заседании кафедры:

Утверждено на наседании ЦМК ХНМУ: