Заміна клавіатури

У багатьох випадках простіше і дешевше просто замінити клавіатуру, а не займатися її ремонтом, особливо якщо несправна її електронна “начинка” чи одна з клавіш. Дістати запасні деталі практично неможливо, але, навіть якщо вони є, сама процедура їх заміни виявляється досить складною.

Відзначимо, що старі 83- і 84-клавішні клавіатури випускаються з приєднаним кабелем, що закінчується 5-контактним роз’ємом DIN. Розширена клавіатура продається баз кабелю, і його потрібно замовляти окремо. У цьому є свої плюси, оскільки можна купити кабель для підключення клавіатури як до старих комп'ютерів, у яких установлені великі роз’єми DIN, так і до систем PS/2 (і іншим сумісним моделям), де використовуються роз’єми Mini-DIN.

У клавіатурах фірм ІВМ і Lexmark використовуються клавіші з ємнісними датчиками. Ці датчики не мають електричних контактів; замість цього вони реагують на зміну ємності і сигналізують про натискання в одному з вузлів матриці перемикачів. Вони не так піддані зносу, як механічні перемикачі, і не мають електричних контактів. Це робить їх практично несприйнятливими до бруду і корозії, у порівнянні з іншими типами клавіатур.

Фірми ІВМ і Lexmark продають і інші різновиди клавіатур, серед яких є моделі з вбудованим пристроєм Trackpoint II, що являє собою невеликий важілець, розташований між клавішами <G>, <H> і <B>. Для підключення цих клавіатур використовується два роз’єми Mini-DIN: один для власне клавіатури, а другий — для Trackpoint 11. Останній пристрій можна приєднувати тільки до порту миші на системній платі РS/2.

Є й інші фірми, що випускають клавіатури високої якості. Продукція деяких з них майже не уступає по якості продукції IВМ і Lexmark. Непогані клавіатури Maxi-Ѕwitch використовуються багатьма виробниками сумісних систем, зокрема фірмою Gаtеwау-2000.

Миша

Миші випускаються різними виробниками, мають самі різноманітні конструкції і розміри. Деякі фірми використовують стандартний дизайн миші і, перевертаючи її, створюють Trackball. При його використанні ви рухаєте рукою кульку, а не весь пристрій. Фірма IBM навіть робить пристрій, названий Тrасроіnt, що може використовуватися і як миша (кулькою вниз), і як Trackball (кулькою нагору). У більшості випадків у Trаскbаll установлена кулька набагато більшого розміру, чим у стандартній миші. Дизайн Trackball ідентичний дизайну миші по базових функціях і електричному інтерфейсі, але відрізняється орієнтацією і розміром кульки.

Серед фірм — виробників цього пристрою найбільш великими є Microѕoft u Logitech. Незважаючи на зовнішню розманітність, усі миші працюють однаково. Основними компонентами пристрою є:

- корпус, що ви тримаєте в руці і пересуваєте по робочому столі;

- кулька — датчик переміщення миші;

- кілька кнопок (звичайно дві) для подачі (чи вибору) команд;

- кабель для з'єднання миші з комп'ютером;

- роз’єм для підключення до комп'ютера.

Корпус миші зроблений із пластмаси, і в ньому практично немає компонентів, що рухаються. У верхній частині корпуса, під пальцями, розташовуються кнопки. Кількість кнопок може бути різною, але найчастіше їх дві. Для роботи додаткових кнопок потрібні спеціальні програми. Унизу розташовується невелика покрита гумою металева кулька, що обертається при переміщенні миші по столі. Обертання кульки приводить до виникнення електричних сигналів, що по кабелі передаються в комп'ютер. У деяких конструкціях миші встановлюється оптичний датчик, за допомогою якого реєструються переміщення пристрою щодо намальованої координатної сітки. Така оптична миша може працювати тільки на спеціальному коврі.

Довжина кабелю миші звичайно коливається від 4 до 6 футів (близько 1 ,5 м).

Тип сполучного роз’єму залежить від використовуваного інтерфейсу. Найбільш поширені три інтерфейси, але можливий і четвертий (комбінований) варіант.

Взаємодія миші і комп'ютера здійснюється за допомогою спеціальною програми-драйвера, що або завантажується окремо, або є частиною системного програмного забезпечення. Наприклад, для роботи з Windowѕ чи ОЅ/2 окремий драйвер для миші не потрібний, але для більшості DOS-додатків він необхідний. У будь-якому випадку драйвер (вбудований чи окремий) перетворить одержувані від миші електричні сигнали в інформацію про положення показника і стан кнопок.

Конструкція миші досить проста: кулька стосується двох валиків, один із яких обертається при русі уздовж осі Х, а другий — уздовж осі Y. На деякі осі з валиками насаджені невеликі диски з прорізами, через які проходять (чи не проходять) інфрачервоні промені від відповідних джерел. При обертанні дисків промені періодично перериваються, що реєструється відповідними фотодатчиками. Кожен імпульс випромінювання розцінюється як один крок по одній з координат. Такі оптико-механічні датчики (рис.6.5) одержали найбільше поширення.