12.Процесуальний режим як елемент адмін..Провадження.

Процесуальний режим розглядається як складна синтетична конструкція,яка склад.із принципів які діють в проц..сфері,засобів та способів їх реалізації та гарантів ,які реально склалися і відображають у своїй сукупності якісні характеристики правової форми діяльності органів держави.

Адмін.проц.режим-це закріплена адмін..прав.таадмін..проц.нормами цілісна система регулятивного впливу яка реалізується за допомогою юридично організац.заходів у централізованому порядку,перважно імперативним методом та при юридичній нерівності суб’єктів правовідносин і яка спрямована на встановлення проц..форм діяльності органів держави та інших осіб і забезпечує досягнення цілей процесу та реалізацію передбачених законом прав і обов’язків його учасників. Адмін.проц.режим сприяє встановленюзаконості в діяльності держ.органів і їх посад.осіб,а також сприяє забезпеченю і захисту прав і свобод і законих інтересів особи,яка є учасником певного адмін..провадження.

13. Поняття та сутність принципу права. Історичний процес виникнення принципів права як правової категорії.

Принципи права-це об’єктивно-властиві праву відправні засади незаперечні вимоги які ставляться до учасників суспільних відносин із метою гармонічного поєднання індивідуальних групових і громадських інтересів.

Ознаки:-Розчиняються в безлічі норм і пронизують усю правову систему виводяться з неї;

-є основою усієї правової системи додають право логічності,послідовності;

-виступають як загальні мірила поведінки не вказуючи на конкретні права і обов’язки.

-має спосіб регулювання,їх провідним елементом є зобов’язання.

-виступають основоположними засадами при вирішені конкретних юрид.справ..

Їх формування і правове закріплення відбувається під впливом економіки, політики, моралі, ідеології, стану суспільного життя тощо. Такі категорії як добро, честь, совість, гідність, справедливість у всіх їх проявах є критеріями оцінки поведінки людей і знаходять своє відображення у нормах права, закріплюються ними і набувають сили закону, виконання їх є обов’язковим для усіх учасників суспільних відносин. У теорії права принципи юридичного процесу розглядаються з точки співвідношення матеріального і процесуального права, що значною мірою визначає їх сутність.Щодо історичного процесу то За відправну історичну точку в дослідженні взято державно-правову думку античності , тим більш, що багато ідей саме античної епохи будуть розвинені у політичних доктринах середньовіччя. Наступним об’єктом дослідження обрано правову філософію Київської Русі..

14.Види принципів адміністративного проц..Права.

Принципи адміністративного-проц.права-це складова частина загально-правових принципів,що відображає соціально-політичний стан та потреби суспільства та держави закріплені КУ іЗУ і є підґрунтям формування та розвитку адмін.-проц.діяльності що знаходять свій вияв в адмін..процесі.

До них відносять— верховенства права;

— презумпції правомірності дій і вимог суб’єкта звернення

та заінтересованої особи;

— верховенства закону в системі адміністративно-процесу-

альних нормативних актів;

— забезпечення і охорони інтересів особи і держави;

— диференціації та спеціалізації адміністративного процесу;

— відповідності норм адміністративного процесуального

права України положенням міжнародно-правових актів.

1. Принцип верховенства права. Цей принцип закріплено у

ст. 8 Конституції України, ст. 8 КАСУ та у низці інших установчих актів нашої держави. , Вер­ховенство права — це панування права в суспільстві. Верхо­венство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозахисну діяльність, зокрема у закони, Одним з проявів верховен­ства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією із його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рів­нем суспільства.

2. Принцип презумпції правомірності дій і вимог суб'єкта звернення та заінтересованої особи.Презумпція — це припу­щення високого ступеня ймовірності правомірної поведінки та законних вимог суб'єкта звернення. Цей принцип грунтуєтьсяна повазі до особистості з урахуванням того, що держава від­повідає перед людиною за свою діяльність. Він слугує запро­вадженню у право ідей гуманності, законності та справедли­вості і набуває значення юридичного принципу.

3. Принцип верховенства закону в системі адміністративно- процесуальних нормативних актів. верховенство закону в системі адміністративно-про­цесуальних нормативних актів виявляється в тому, що він прий­нятий з дотриманням усіх необхідних вимог і процедур, має вищу юридичну силу, відповідає Конституції України й не може бути скасований, призупинений чи підмінений жодним підза-конним актом, виданим органом владних повноважень будь-якого рівня. Прийняття адміністративних процесуальних за­конів, які не відповідають Конституції України, неприпустиме, бо це може зумовити необгрунтоване обмеження прав, свобод та інтересів людини і громадянина.

4.Принцип відповідності норм адміністративного процесуаль­ного права України положенням міжнародно-правових актів. Конституційне закріплення тези (ст. 9), що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Ра­дою України, є частиною національного законодавства Украї­ни, є тим підґрунтям, на підставі якого система норм ад­міністративного процесуального права буде поновлюватися нормами світової цінності. Характерно, що останнім часом уже зроблені певні кроки щодо застосування норм міжнародно-правових актів у законодавстві України. Наприклад, ч. 6 ст. 9 КАСУ закріплено: «Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого дана Верховною Радою України, встанов­лені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосо­вується правило міжнародного договору».

5.Принцип диференціації та спеціалізації адміністративного процесу. Системний аналіз норм адміністративно-процесуаль­ного права дає підстави говорити про наявність двох форм ад­міністративного процесу — судову та управлінську, які об'єднують принаймні три основні групи адміністративних проваджень: а) провадження в сфері управління; б) проваджен­ня з адміністративного судочинства; в) провадження в справах про адміністративні правопорушення. Саме ця характерна особливість для адміністративного процесу, на відміну від кримінального, цивільного чи господарського процесів, потре­бує належного процесуального врегулювання, диференціації та спеціалізації щодо розгляду і вирішення адміністративних справ.

6 .Забезпечення і охорона інтересів особи і держави.Урахування інтересів держави тісно пов'язане із забезпе­ченням охорони інтересів особи. Належне функціонування органів владних повноважень та суду є найважливішим чинни­ком захисту прав, свобод та інтересів особи і, навпаки, законо­слухняність членів суспільства сприяє нормальному функціону­ванню державного апарату і держави в цілому.

Юридичний зміст цього принципу полягає в тому, що пра­ва і свободи людини визначають зміст і спрямованість діяль­ності держави.