- •9. Загальні відомості про системи управління базами даних (субд)
- •9.1. Загальні поняття про бази даних
- •9.2. Класифікація баз даних
- •9.3. Типи моделей даних
- •9.3.1. Ієрархічна модель даних
- •9.3.2. Мережна модель даних
- •9.3.3. Реляційна модель даних
- •9.3.4. Об’єктно-орієнтована модель даних
- •9.4. Класифікація субд за характером використання
- •9.5. Етапи проектування бази даних
- •9.6. Поняття інформаційного об’єкта
- •9.7. Нормалізація відношень
- •9.7.1. Перша нормальна форма
- •9.7.2. Друга нормальна форма
- •9.7.2. Третя нормальна форма
- •9.8. Типи зв’язків
- •Студент
- •Студент
- •Студент
- •Викладач
- •9.9. Побудова інфологічної моделі
- •9.9.1. Архітектура субд
- •Додаток 1
- •Додаток 2
- •Додаток 3
- •Зовнішня модель а
- •Зовнішня модель в
- •Концептуальна модель бд
- •Внутрішня модель бд
- •9.9.2. Поняття інформаційно-логічної моделі
- •Викладач
- •Студент
- •Стипендія
- •9.10. Класифікація субд
- •9.11. Продуктивність субд
- •9.12. Забезпечення цілісності даних на рівні бази даних
- •9.13. Забезпечення безпеки
- •9.14. Робота в багатокористувацьких середовищах
- •9.15. Можливості запитів і інструментальні засобів розробки прикладних програм
- •9.16. Типова структура інтерфейсу
- •9.18. Аналіз предметної області і запитів до бд
- •9.19. Аналіз концептуальних вимог
- •9.20. Виявлення інформаційних об'єктів і зв'язків між ними
- •Виділимо зв'язки між інформаційними об'єктами (рис.9.23)
- •9.22.1. Вибір конкретної субд
- •9.22.2. Вибір мови маніпулювання даними
9.8. Типи зв’язків
Всі інформаційні об’єкти предметної області пов’язані між собою. Розрізняються зв’язки декількох типів, для яких уведені наступні позначення:
один до одного (1:1);
один до багатьох (1:М);
багато до багатьох (М:М).
Розглянемо ці типи зв’язків на прикладі 9.7.
Приклад 9.7. Дана сукупність інформаційних об’єктів, що відображують учбовий процес у ВНЗ:
СТУДЕНТ (Номер, Прізвище, Ім’я, По-батькові, Стать, Дата народження, Група)
СЕСІЯ (Номер, Оцінка1, Оцінка2, Оцінка3, Оцінка4, Результат)
СТИПЕНДІЯ (Результат, Процент)
ВИКЛАДАЧ (Код викладача, Прізвище, Ім’я, По батькові)
Зв’язок один до одного (1:1) передбачає, що в кожний момент часу одному екземпляру інформаційного об’єкта А відповідає не більше одного екземпляра інформаційного об’єкта В і навпаки.
А1 В1
А
В
А3 В3
А4 В7
Рис. 9.9. Графічне зображення відношення „один до одного” (1:1)
Приклад 9.8. Прикладом зв'язку 1:1 може служити зв'язок між інформаційними об’єктами СТУДЕНТ і СЕСІЯ:
СесіяСтудент
Рис. 9.10. Приклад зв’язку „один до одного”
Кожний студент має певний набір екзаменаційних оцінок в сесію.
При зв'язку „один до багатьох” (1:М) одному екземплярові інформаційного об’єкта А відповідає 0, 1 або більше екземплярів об’єкта В, але кожний екземпляр об’єкта В пов'язаний не більше чим з 1 екземпляром об’єкта А. Графічно дана відповідність має вид, представлений на рис. 9.11.
А1 В1
А
В
А3 В3
А4 В7
Рис. 9.11. Графічне зображення реального відношення „один до багатьох” (1:М)
Приклад 9.9. Прикладом зв'язку „один до багатьох” 1:М слугує зв’язок між інформаційними об’єктами СТИПЕНДІЯ і СЕСІЯ:
СесіяСтудент
Рис. 9.12. Приклад зв’язку „один до одного”
Встановлений розмір стипендії за результатами здачі сесії може повторяться багаторазово для різних студентів.
Зв’язок „багато до багатьох” (М:М) передбачає, що в кожний момент часу одному екземпляру інформаційного об’єкта А відповідає 0, 1 або більше екземплярів об’єкта В і навпаки. На рис. 9.13 графічно представлена зазначена відповідність.
А1 В1
А
В
А3 В3
А4 В7
Рис. 9.13. Графічне зображення реального відношення М:М
Приклад 9.10. Прикладом даного відношення служить зв’язок між інформаційними об’єктами СТУДЕНТ і ВИКЛАДАЧ: