- •9. Загальні відомості про системи управління базами даних (субд)
- •9.1. Загальні поняття про бази даних
- •9.2. Класифікація баз даних
- •9.3. Типи моделей даних
- •9.3.1. Ієрархічна модель даних
- •9.3.2. Мережна модель даних
- •9.3.3. Реляційна модель даних
- •9.3.4. Об’єктно-орієнтована модель даних
- •9.4. Класифікація субд за характером використання
- •9.5. Етапи проектування бази даних
- •9.6. Поняття інформаційного об’єкта
- •9.7. Нормалізація відношень
- •9.7.1. Перша нормальна форма
- •9.7.2. Друга нормальна форма
- •9.7.2. Третя нормальна форма
- •9.8. Типи зв’язків
- •Студент
- •Студент
- •Студент
- •Викладач
- •9.9. Побудова інфологічної моделі
- •9.9.1. Архітектура субд
- •Додаток 1
- •Додаток 2
- •Додаток 3
- •Зовнішня модель а
- •Зовнішня модель в
- •Концептуальна модель бд
- •Внутрішня модель бд
- •9.9.2. Поняття інформаційно-логічної моделі
- •Викладач
- •Студент
- •Стипендія
- •9.10. Класифікація субд
- •9.11. Продуктивність субд
- •9.12. Забезпечення цілісності даних на рівні бази даних
- •9.13. Забезпечення безпеки
- •9.14. Робота в багатокористувацьких середовищах
- •9.15. Можливості запитів і інструментальні засобів розробки прикладних програм
- •9.16. Типова структура інтерфейсу
- •9.18. Аналіз предметної області і запитів до бд
- •9.19. Аналіз концептуальних вимог
- •9.20. Виявлення інформаційних об'єктів і зв'язків між ними
- •Виділимо зв'язки між інформаційними об'єктами (рис.9.23)
- •9.22.1. Вибір конкретної субд
- •9.22.2. Вибір мови маніпулювання даними
9.6. Поняття інформаційного об’єкта
Інформаційний об’єкт – це опис певної сутності (реального об’єкта, явища, процесу, події) у вигляді сукупності логічно пов’язаних реквізитів (інформаційних елементів).
Інформаційний об’єкт певного реквізитного складу і структури утворює клас (тип), якому присвоюється унікальне ім’я (символьне позначення), наприклад: Студент, Сесія, Стипендія.
Інформаційний об’єкт має множину реалізацій – екземплярів, кожний з яких подається сукупністю конкретних значень реквізитів і ідентифікується значенням ключа (простого – один реквізит, складеного – декілька реквізитів). Інші реквізити інформаційного об’єкта є описовими. При цьому одні й ті ж реквізити в одних інформаційних об’єктах можуть бути ключовими, а в інших – описовими. Інформаційний об’єкт може мати декілька ключів.
Приклад 9.1. На рис. 9.5. представлений приклад структури і екземплярів інформаційного об’єкта Студент.
\
Структура |
Номер з/книжки |
Прізвище |
Ім’я |
По батькові |
Дата |
Група |
Екземпляри інформаційного об’єкта Студент |
12568 |
Задихайло |
Петро |
Михайлович |
01.01.88 |
051 |
14875 |
Ікавий |
Ганна |
Володимирівна |
15.03.87 |
052 |
|
23547 |
Дуля |
Андрій |
Борисович |
14.04.87 |
053 |
Рис. 9.5. Приклад структури і екземплярів інформаційного об’єкта
В інформаційному об’єкті Студент ключовим словом є реквізит Номер залікової книжки, до описових відносяться: Прізвище (Прізвище студента), Ім’я (Ім’я студента), По-батькові (По-батькові студента), Дата (Дата народження студента), Група (Номер групи де навчається студент).
Якщо відсутнім буде реквізит Номер залікової книжки, то для однозначного визначення характеристик конкретного студента необхідним є використання складеного ключа з трьох реквізитів (Прізвище+Ім’я+По батькові).
П
Студент
137
Номер
Рис.9.5. Компактне представлення інформаційного об’єкта
Рис.9.6. Подання інформаційного об’єкта у вигляді графа
9.7. Нормалізація відношень
Одні й ті ж дані можуть групуватися в таблиці (відношення) різними способами, тобто можлива організація різних наборів відношень взаємопов’язаних інформаційних об’єктів. Групування атрибутів у відношеннях повинно бути раціональними, тобто такими, що мінімізують дублювання даних і спрощують процедури їх обробки й оновлення.
Певний набір відношень володіє кращими властивостями при включенні, модифікації, видаленні даних, на відміну від усіх інших можливих наборів відношень, якщо від відповідає вимогам нормалізації відношень.
Нормалізація відношень – формальний апарат обмежень на формування відношень (таблиць), що дозволяє усунути дублювання, забезпечує несуперечність даних, які що зберігаються в базі, зменшує трудовитрати на ведення (введення, коригування) бази даних.
Е. Коддом виділені три нормальні форми відношень і запропонований механізм, що дозволяє будь-яке відношення перетворити до третьої (найбільш досконалої) нормальної форми.