69.З’ясуй суть, хід і насл політ україн в 20-ті-на поч30-х рр20ст

1923 р. – 12 З’їзд РКП(б), прийнята полі­тика коренізації. Ця політика передбачала підсилення зі підгото­вки кадрів корінної на­ції. Ця політика прово­дилася по таким на­прямкам: створення політичних та економі­чних умов для всебіч­ного культурного роз­витку нац. меншин.. Перші кроки – впровадження укр. мови у державний та партійний апарат. У серпні 1923 року при­йнята спеціальна по­станова за якої всі уря­довці повинні були пройти курси вивчення укр. мови.. Укр. мова почала викорис­товуватись у військо­вих частинах, інших вищих навчальних за­кладах В 1934 р Київ став столи­цею У.. Водночас в У багато робилося для національних меншин. На початку 30-х років Сталін припиняє полі­тику Українізації. Прово­диться політика централізації та руси­фікації. Після того, як У. ввійшла, вона втра­тила свою незалеж­ність. На початку 30-х років починається нац. гніт укр.. народу. Результати українізації 20-х рр. були вагомі. Кількість українців серед службовців державного апарату в 1923 — 1927 рр. зросла з 35 до 54%. На українську мову перейшло понад чверть інститутів і більше половини технікумів. Більша частина кни­жок, журналів і газет стала видаватися українською мовою. З ініціативи М. Скрипника, який видавлю­вав усе можливе з курсу на українізацію, національна мова впроваджувалася навіть у школах командного складу і в деяких червоноармійських частинах.

70.Проанал, як здійснюв індустріалізація в Укр в 30-ті рр. 20ст

XIV з'їзд ВКП(б) (грудень 1925 р.) проголосив курс на індустріалізацію. Офіційно цей курс був спрямований на забезпечення економічної самостійності й незалежності СРСР; зміцнення обороноздатності країни; зростання продуктивності праці і на цій основі підвищення матеріального добробуту й культурного рівня трудящих. Об'єктивні труднощі:Потрібні були величезна територія (дороги, мости та ін.), стан якої значною мірою не відповідав потребам.На промислових підприємствах не вистачало кваліфікованих кадрів, дефіцит обладнання, воно було застарілим. Проте, очевидно, основною перешкодою для успішного здійснення курсу на індустріалізацію була нестача коштів. Джерелами фінансування цих закупок та індустріалізації були:1) перекачування коштів із легкої та харчової у важку промисловість; 2) податки з населення 3) внутрішні позики, спочатку добровільні, а згодом — «під контролем суспільних організацій 4) випуск паперових грошей, не забезпечених золотом 5) розширення продажу горілки.6) збільшення вивозу за кордон нафти, лісу, хутра та хліба;Радян.керівн-во взявши курс на модернізацію зіткнулося з проблемами: кошти, сировина, робочі руки. Одержати це все можно було від селянства. Вихід з цієї ситуації Ленін побачив у кооперації, згодом яка трансформувалася у колективізацію. Селян почали насильно заганяти в колгоспи. Цей процес викликав невдоволення заможніх селян-куркулів. Проводиться ліквідація куркульства як класу. Селянство чинило опір. Був введений внутрішній паспорт. Спостерігається криза колгоспного ладу-зниження рівня ефективності сільськ.госп-ва. Вивезеня великої кількості хліба за кордон.Наслідки індустріалізації: вихід України на якісно новий рівень промислового розвитку, прогресивні зміни в структурі господарювання на користь промисловості, досягнення промисловістю республіки за головними індустріальними показниками європейського та світового рівня, урбанізація.