48.Опишіть становище західноукр земель під владою Австрії(кін18-пер пол. 19

Революційні  події  1848  року, які  привели  до  тимчасового падіння    абсолютизму    в   Австрії,   визвали   зміни    і    на західноукраїнських землях..  Тяжке економічне становище  західноукраїнських земель визвало масову  еміграцію.У  першій  половині  XIX  ст.   західноукраїнські  землі  були найбільш   відсталою   окраїною   Австрійської   імперії.    Основою економіки,   як  і  раніше, тут залишалося   сільське  господарство. Промисловість краю знаходилася на мануфактурному рівні.  Більшість мануфактур   була власністю поміщиків  і розміщалася  в селах.   Міста також  носили аграрний  характер і майже нічим не відрізнялися  від сіл.   У  сільському  господарстві  продовжували панувати   феодально-кріпосні відносини.   Історичні умови розвитку суспільно-політичного ладу і права в Україні  в  період, який  розглядається, не були однорідними  ні  в часі,  ні  в просторі. Перша половина XIX ст. і для Російської,  і для   Австрійської   імперій   характеризувалася    кризою  феодально-кріпосного  ладу та  формуванням буржуазних  відносин. У  сільському господарстві це  проявилося перш за все у спрямованості поміщицьких господарств  виробляти продукцію на ринок. Крім того, свій  зв'язок з     ринком     вони     закріплюють     організацією     переробки сільськогосподарської    сировини,  тобто    засновують   промислові підприємства. 27 березня 1848 року на Закарпатті було проголошено   закон  угорського сейму про  ліквідацію  кріпацтва  і феодальних    повинностей    селян. У  другій  половині   XIX  ст.  на   західноукраїнських   землях відбувається  процес  зміцнення  капіталістичних відносин.

50.З»ясуйте місце, роль і здобутки укр. Політ руху під час револ 1848-1849рр в Австрії

Західна Укр. у результаті трьох поділів Польщі (1773,-1793, 1795 р.), виявилася під владою Австро-Угорщини. З початку XIX в. на захоплених землях починає рости укр.національно-визвольне прямування. Причини національно-визвольного прямування: 1) ріст феодального утиску в складі Австро-Угорщини (збільшення феодальних повинностей селян), суворий бюрократическо-полицейским режимом і ін.; 2) зростання національного утиску (заборона на викладання укр. мови в школах і культурно-суспільних заснуваннях, насадження німецької мови, прагнення Австро-Угорщини асимілювати укр.ое населення й ін.). У березні 1845 р. спалахнула буржуазно-демократична революція в Австро-Угорщині. Основні події і результати нац-визвольні прямування 1848-1849 р. у західної Укр:

1) Березень 1848 р. - величезна демонстрація у Львові, що склала петицію до імператора з вимогами здійснення буржуазних реформ і перетворення Галичини в польську автономну провінцію. Під тиском демонстрантів були звільнені всі політичні заключенные з тетерею Львова, почате формування національної гвардії. Петиція стала програмою нової польської шліхетсько-буржуазної організації - «Центральної Ради Народовой». 2) Квітень 1848 р. - почалися шумування селян що могло породити значне селянське повстання. Для запобігання його Австро-Угорщина скасувала 17 квітня в Галичині кріпосне право: панщину й особисту залежність селян від феодалів. 3) У травні 1848 р. укр.ая ліберальна буржуазна інтелігенція й уніатське духівництво створили у Львові першу укр. політичну організацію - «Головну Руську Раду», на чолі з єпіскопом Г. Яхимовичем. Рада домагалася установлення власної укр.ой автономії Галичини, формування рядів національної укр.ой гвардії і введення в навчальних закладах навчання на укр.ом мові. У результаті: уряд затвердив лише вимогу про викладання предметів у Школах і гімназіях на укр.ом мові. 4) У листопаді 1848 р. - відбулося збройне повстання у Львові с. вимогою введення укр.ой автономії в Східної Галичині і проти спроб Австрії роззброїти ряди укр.ой національної гвардії У повстанні взяли участь широкі народні маси: від ремісників до інтелігенції. Повстання було жорстоко придушено каральними військами після артилерійського обстрілу міста. 5) У Північної Буковині - протягом 1848 р. селяни відмовлялися виконувати феодальні повинності, захоплювали поміщицькі землі, пасовища і лісу, створювали збройні ряди. У листопаді 1848 р. спалахнуло збройне повстання, придушене карателями лише через 1,5 року - у квітні 1850 р.