Теорія і методика ознайомлення дошкільників з природою

2. Рідна природа як засіб екологічного виховання дітей дошкільного віку.

3. Виховання здорового способу життя у дітей старшого дошкільного віку.

4. Роль вихователя у забезпечення здорового способу життя дошкільників.

5. Виховання культури поведінки у дітей середнього дошкільного віку.

6. Народні традиції як засіб національного виховання.

7. Індивідуальне виховання як умова розвитку особистості дитини.

Теорія та методика фізичного виховання дітей дошкільного віку

1. Організація рухової активності в провсякденгому житті дітей.

2. Народні ігри як засіб виховання у дітей дошкільного віку позитивного відношення до фізкультури.

3. Спортивні ігри як засіб виховання у дітей старшого дошкільного віку позитивного відношення до спорту.

4. Рухлива гра як засіб розвитку творчої уяви у дітей старшого дошкільного віку.

5. Формування фізичних якостей дітей в процесі проведення фізкультурно-оздоровчих заходів.

6. Формування позитивного ставлення дітей до фізичної культури в процесі проведення фізкультурних свят.

7. Знайомство з історією розвитку спорту як умова формування навичок здорового життя.

Методика розвитку рідного мовлення, методика навчання російськомовних дітей української мови

1. Розвиток зв‘язного мовлення у процесі розповідання за серією сюжетних картин.

2. Навчання дітей 5-6 років зв‘язним висловлюванням типу розміркувань.

3. Розвиток описувального мовлення у дітей 5 року життя.

4. Діагностика мовленнєвого розвитку дітей у педагогічному процесі дитячого садка.

5. Оволодіння дітьми дошкільного віку засобами словотворення.

6. Дидактичні ігри і лексичні вправи як засіб розвитку словника дітей.

7. Мовленнєві логічні задачі як засіб розумового мовленнєвого розвитку дітей

Теорія і методика образотворчого мистецтва

1. Заняття з аплікації як засіб формування творчої активності старших дошкільників

2. Дидактичні особливості організації творчої художньої діяльності дітей середнього дошкільного віку.

3. Зміст та форми сюжетного малювання у середній групі дошкільного начального закладу.

4. Гра як форма організації образотворчої діяльності дошкільників.

5. Наступність у навчанні образотворчої діяльності дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку.

6. Формування естетичного смаку дітей 6-го року життя під час сприйняття творів образотворчого мистецтва.

Організація вступних випробувань

Вступні випробування проводяться в письмовій формі у відповідності з нормативами чинного законодавства зокрема «Правилами прийому до Маріупольського державного гуманітарного університету».

Критерії оцінювання знань вступників при фаховому письмовому випробуванні

В основі оцінювання письмових відповідей лежить накопичення оцінок (балів) за виконання чотирьох завдань білету. Формат завдань екзаменаційного білету передбачає різні види діяльності абітурієнта: 1) відповідь на теоретичне запитання з основ наукових досліджень; 2) виконання практичного завдання дослідницького характеру; 3) письмове викладення однієї з проблем у галузі сучасних психолого-педагогічних досліджень; 4) письмовий аналіз досліджень одного з аспектів наукової проблеми. Сума балів виступає в ролі кількісного показника якості роботи кожного вступника-абітурієнта. За основу оцінювання досягнень студентів використана бальна шкала від 100 до 200 балів. Прохідний бал становить 124. Програма вступних випробувань передбачає розподіл цих балів між чотирма питаннями білету. Максимальна сума балів за виконання кожного завдання становить: за перше питання - 25 балів; друге завдання (практичне, дослідницьке завдання) – 25 балів; третє письмове питання – 25 балів; четверте завдання – 25 балів. Бали розподіляються між завданнями у відповідності до визначених нижче критеріїв і дозволяють визначити рівні і рейтинг абітурієнтів за підсумками екзамену.

Високий рівень – - виставляється вступнику за відповідь, в якій виявлено: досконале володіння провідними теоретичними положеннями дитячої психології та дошкільної педагогіки з відповідної наукової проблеми, посилання на першоджерела самостійне і обґрунтоване формулювання висновків, вибір з альтернативних можливих підходів оптимального варіанту у вирішенні практичних завдань, свідоме і обґрунтоване відстоювання власної

позиції з приводу тієї чи іншої проблемної ситуації, оволодіння культурою письмового мовлення, а саме:

• ґрунтовно, логічно послідовно відповів на поставлені теоретичні запитання;

• глибоко аргументував прийняті рішення;

• продемонстрував повне розуміння матеріалу, обґрунтував свою відповідь, навів необхідні приклади, назвав дослідників і їх дослідження;

• правильно виконав умови практичного завдання, застосувавши відповідні дидактичні методи, принципи;

• показав вміння застосовувати на практиці знання і практичні навики, набуті при вивченні тем даного курсу (проблеми);

• показав вміння гнучко використовувати сучасні дослідження;

• у письмових відповідях не допустив помилок, виконав завдання граматично та стилістично грамотно і у відповідності з вимогами.

Достатній рівень – може бути виставленою у випадках, якщо при загальній освіченості в теорії і практиці фахових дисциплін, вступник-абітурієнт значною мірою посилається на основний підручник, тобто не виявляє прагнення до поширення діапазону наукової досліджень. Крім того, оцінка на бал може бути зниженою, якщо на одне з питань дана неповна відповідь, або припущена незначна помилка, яка не порушує загальної логіки розкриття проблеми, а саме:

• повно і в основному правильно відповів на поставлені запитання, допустивши при цьому несуттєві помилки та неточності, відповів на питання правильно по суті, але недостатньо повно і чітко;

• виявив розуміння матеріалу, професійно обґрунтував свої відповіді. Навів необхідні приклади;

• правильно та вміло застосував власні знання у вирішенні практичних завдань;

• допустив окремі неточності у формулюванні і послідовності викладення матеріалу;

• виконував всі завдання з окремими граматичними помилками з незначними відхиленнями від вимог стандарту.

Середній рівень – виставляється вступнику за відповідь, в якій подане стисле розкриття того чи іншого питання, або припущена значна кількість помилок у розв’язані теоретичних чи практичних завдань і, як наслідок, відповідь потребує додаткових питань. Оцінка відповіді може бути зниженою до зазначеного рівня за умови, якщо абітурієнт не в достатній мірі володіє культурою мови, у письмовій відповіді виявляється непослідовність розкриття питання, але за умови загальної орієнтації в його суті, а саме:

• відповів неповно, допустив неточності в аргументуванні;

• виявив розуміння лише основних положень питання, не зумів глибоко і переконливо обґрунтувати свої відповіді, навести відповідні приклади з практики;

• допустив неточності у формулюваннях і визначенні понять і недоліки в логічній послідовності викладення матеріалу;

• виконав практичне завдання з порушенням вимог, стандартів та з граматичними помилками.

Низький рівень – виставляється вступнику за відповідь, в якій виявлений загальний низький рівень освіченості в теорії і практиці психолого-педагогічних досліджень, тобто ним не розкрита більшість питань, вміщених в екзаменаційному білеті, а саме:

• невірно відповів на поставлені теоретичні питання, а практичні завдання виконав лише частково (менше ніж половину);

• виявив незнання більшої частини матеріалу запитань;

• допустив значні помилки у розкритті проблемних питань білету;

• неправильно використав приклади, допустив грубі помилки у практичних завданнях.